Справа № 359/1870/25
Провадження № 3/359/1363/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
5 березня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративні матеріали, що надійшли від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль НПУ ДПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ст. 124, ст. 122-4 та ч.1 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (359/1870/25, 3/359/1363/2025) та ст. 124 КУпАП (359/1872/25, 3/359/1365/2025), ст.122-4 КУпАП (359/1871/25, 3/359/1364/2025).
10.02.2025 року об 11 год. 55 хв. в м. Борисполі Київської обл., по вул. Київський Шлях б. 164-Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ALFA ROMEO BRERA д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, а також не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб SEAT LEON, д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_2 ). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 б), 13.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №243312 10.02.2025 року об 11 год. 55 хв. в м. Борисполі Київської обл., по вул. Київський Шлях б. 164-Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ALFA ROMEO BRERA д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив дорожньо-транспортну пригоду, а саме був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, а також не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб SEAT LEON, д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_2 ), та після чого залишив місце скоєння ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 а) ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.
Крім того, 10.02.2025 року об 11 год. 55 хв. в м. Борисполі Київської обл., по вул. Київський Шлях б. 164-Б, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ALFA ROMEO BRERA д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія, із застосуванням газоаналізатора «Драгер». Результат огляду - 1,19% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, у зв'язку з чим його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги той факт, що вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, суд, зважаючи на вимоги ст. 36 КУпАП, вважає, що справи слід об'єднати в одне провадження з метою повного, всебічного та об'єктивного їх розгляду та присвоїти єдиний унікальний номер провадження - 359/1870/25, 3/359/1363/2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки та смс-повістки, яку він отримав та розміщення оголошення на офіційному сайті суду: «https://bpm.ko.court.gov.ua». Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення слухання справи.
Згідно стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
Постановою «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 № 1306 визначено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено наказом МВС України від 09 листопада 2015 №1452/735 про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11 листопада 2015 №1413/27858.
Відповідно до вказаної Інструкції встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами поліції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно чинного законодавства огляд водія (іншої особи) з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів проводиться працівником поліції в присутності двох понятих (не можуть бути залучені як свідки працівники поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви). При цьому працівник поліції має одержати згоду особи на її огляд для встановлення стану сп'яніння з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів.
Якщо водій не погоджується на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу для встановлення стану алкогольного сп'яніння або не погоджується з результатами огляду працівником поліції з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Результат огляду особи на стан сп'яніння оформляється у відповідному розділі протоколу про адміністративне правопорушення, у якому в обов'язковому порядку зазначаються результати проби (позитивна/негативна) та кількісний показник.
Позитивна проба на сп'яніння будь-якого походження, яку було виявлено із використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення - підставою для притягнення її до відповідальності згідно з чинним законодавством, у тому числі водіїв за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Згідно ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення від 10.02.2025 серії ЕПР1 №243359, серії ЕПР1 №243298 та серії ЕПР1 №243312, з якими правопорушник ознайомлений та які ним власноручно підписано, схемою ДТП, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результатами газоаналізатора Драгер, довідкою про не отримання ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортними засобами, довідкою про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, письмовими поясненнями потерпілого та відеозаписом з боді-камер працівників поліції з обставинами вчинення даних правопорушень.
Зазначене свідчить про наявність в діях порушення правил дорожнього руху, визначених п. п. 2.9а), 12.1, 2.10 а) ПДР України.
Таким чином слід дійти висновку, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Як вбачається з довідки батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль НПУ ДПП УПП у Київській області громадянин ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Згідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тобто на час вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, є іншою особою.
Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними строком на 1 (один) рік.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, ст. 124, 122-4, ст. 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП (359/1870/25, 3/359/1363/2025) та ст. 124 КУпАП (359/1872/25, 3/359/1365/2025), ст.122-4 КУпАП (359/1871/25, 3/359/1364/2025) та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер справа 359/1870/25, провадження 3/359/1363/2025.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення;
- за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, що становить 3400 гривень 00 копійок;
- за ст. 124 КУпАП штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривні;
- за ч.1 ст. 130 КУпАП штраф в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок UA488999980313030149000010001; отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача - Казначейство України; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК/Бориспіль/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили __________________