Справа № 357/16425/23
Провадження № 2/357/335/25
19 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.
22.06.2021 року Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та фізична особа ОСОБА_1 уклали Комплексний договір № 2/4051141 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надав Відповідачу кредит на суму 500 000,00 грн. на споживчі цілі, строком з 22.06.2021 року до 21.06.2027 року.
Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно з Договором, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід'ємною частиною цього Договору, та розміщені на офіційному сайті Банку.
При підписанні Кредитного договору Відповідач підтвердив, що отримав від Банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування», особисто отримав свій примірник Договору, умови якого йому зрозумілі, з Правилами та тарифами Банку ознайомлений. Зазначає, що Кредитний договір є Договором приєднання і до відносин сторін застосовуються положення ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Відповідач порушив умови Кредитного договору, не повертає кредит у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачує проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісію у строки, передбачені Кредитним договором. З метою досудового врегулювання Позивач надсилав Відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості, однак заборгованість не погашена.
В результаті невиконання умов Кредитного договору у Відповідача перед Позивачем станом на 31.08.2023 року існує заборгованість в загальному розмірі 611 440,06 грн., яка складається з: простроченої заборгованості - 51 057,69 грн., строкової заборгованості - 388 078,80 грн., нарахованих відсотків - 268,36 грн., прострочених відсотків - 45 722,18 грн., реструктуризації по простроченій комісії - 44 000,00 грн., реструктуризації по простроченим відсоткам - 32 813,03 грн., комісії - 5 500,00 грн., простроченої комісії - 44 000,00 грн.
Посилаючись на норми матеріального права та викладені обставини, Позивач просить стягнути з Відповідача вказану заборгованість та судовий збір в сумі 9 171,60 грн.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Позивач надав до суду: розрахунок заборгованості, копію вимоги про погашення заборгованості, копію платіжної інструкції про видачу кредиту, оборотні відомості по рахунках Відповідача, копію кредитного договору з додатками, правила надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умови страхування життя Позичальника.
Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.
08.02.2024 року ухвалою суду було прийнято справу до провадження та постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.03.2024 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» надійшла письмова заява про заміну сторони позивача його правонаступником на підставі Договору про відступлення права вимоги.
18.03.2024 року ухвалою суду виключено Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» із складу учасників справи №357/16425/23, залучено до участі у справі у якості позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (ЄДРПОУ: 41904846, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 5-Б, офіс 5).
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи.
04.12.2024 року на адресу суду від представника Відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору.
У письмових поясненнях представник зазначив, що не визнає позовні вимоги в частині та просить суд відмовити в задоволенні суми заборгованості в розмірі 126 313,03 грн., посилається на наступні обставини.
Відповідно до п. 1.4.2. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує, зокрема, комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 1.10 % від суми кредиту. Вважає безпідставним нарахування Відповідачеві суми комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості. Отже, стягнення комісії в сумі 5 500,00 грн., простроченої комісії в сумі 44 000,00 грн. та реструктуризації по простроченій комісії в сумі 44 000,00 грн. є неправомірним та до задоволення не підлягає. Зазначає, що не зрозуміла природа нарахування «реструктуризації по простроченій комісії» в сумі 44 000,00 грн., адже ця сума є сумою простроченої комісії, а «реструктуризація» не передбачена умовами Кредитного договору. Щодо комісії посилається на практику Верховного суду, зокрема, постанову від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20, провадження № 61-12621св22.
Зазначає, що сума прострочених відсотків, згідно розрахунку, становить 45 722,18 грн., поряд з цим кредитором нараховано заборгованість за «реструктуризацією по простроченим відсоткам» в сумі 32 813,03 грн. При цьому, не зрозуміло спосіб, строки, умови нарахування, адже умовами Кредитного договору таке нарахування «реструктуризації» не передбачено, отже, не має під собою правових підстав.
Також, із наданої Позивачем виписки по рахунку НОМЕР_1 , на якому нібито обліковується реструктуризація по простроченій комісії та реструктуризація по простроченим відсоткам, вбачається тип рахунку - нарахування відсотків за кредитом. Отже, стягнення суми реструктуризації по простроченим відсоткам в розмірі 32 813,03 грн. до задоволення не підлягає.
Представник Відповідача у судовому засіданні 04.12.2024 року підтримав надані письмові пояснення, надав усні пояснення, аналогічні письмовим, позовні вимоги визнав частково, в сумі 485 127,03 грн.
03.02.2025 року на адресу суду від представника Позивача надійшли додаткові пояснення у справі. У поясненнях представник ТОВ «Глобал Спліт», посилаючись на пункт 1.4. ст. 1 Кредитного договору, зазначає про правомірність нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 1.10% від суми кредиту. Прострочена комісія має під собою нарахування за користування кредитними коштами, але ці нарахування своєчасно не сплачені боржником, тому вони підлягають оплаті. Щодо реструктуризації заборгованості по простроченим відсоткам та по простроченій комісії зазначає про право банку на таке нарахування.
Вказує, що банком було запроваджено програму реструктуризації кредиту, якою скористався ОСОБА_1 , звернувшись до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ» з відповідним проханням. Банком була проведена реструктуризація заборгованості за Кредитним договором № 2/4051141 від 22.06.2021 р., що відображено у виписці з рахунку НОМЕР_1 . Щодо нарахування суми комісії посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 496/3134/19 від 13.07.2022 року.
19.03.2025 року сторони в судове засідання не з'явилися, у матеріалах справи містяться клопотання представника Позивача за довіреністю про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника Відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без участі Відповідача та його представника. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 126 313,03 грн., врахувати подані письмові пояснення по суті спору.
2. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22.06.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2/4051141, відповідно до якого банк надав Відповідачу кредит в сумі 500 000,00 грн., строк кредитування 72 місяці - з 22.06.2021 року до 21.06.2027 року (включно).
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору кредит надається на споживчі потреби.
Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору), як день повернення кредиту (п. 1.1. Кредитного договору).
Згідно з п. 1.4.1. Кредитного договору Позичальник сплачує проценти щомісячно, в розмірі 11.00% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до п. 1.4.2. Кредитного договору Позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) щомісячно, в розмірі 1.10% від суми позики, тобто, по 5500,00 грн. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.
Згідно з п. 1.5. Кредитного договору всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід'ємною частиною Договору та розміщені на Офіційному сайті Банку.
Підписанням Договору Позичальник підтверджує, що він у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання (п. 2.3. Кредитного договору).
Згідно з наданим Позивачем розрахунком заборгованості станом на 31.08.2023 року, ОСОБА_1 має заборгованість в загальному розмірі 611 440,06 грн. Вказана заборгованість складається з: простроченої заборгованості - 51 057,69 грн., строкової заборгованості - 388 078,80 грн., нарахованих відсотків - 268,36 грн., прострочених відсотків - 45 722,18 грн., суми реструктуризації по простроченій комісії - 44 000,00 грн., суми реструктуризації по простроченим відсоткам - 32 813,03 грн., комісії - 5 500,00 грн., простроченої комісії - 44 000,00 грн., вказані суми обліковуються на різних рахунках.
Із кожної наданої Позивачем виписки з рахунку вбачається, зокрема: період з 22.06.2021 по 31.08.2023, номер рахунку в гривні, тип рахунку, адреса клієнта, сума. Так, вказані номери рахунків та їх тип у розрахунку заборгованості відповідають таким даним у виписках з рахунків щодо обліку строкової заборгованості, простроченої заборгованості, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, комісії та простроченої комісії.
Як зазначає Позивач у розрахунку заборгованості та письмових поясненнях, на рахунку НОМЕР_2 обліковується: загальна сума реструктуризації по простроченій комісії, загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам. Однак, як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_1 за типом цього рахунку, він передбачений для обліку нарахованих відсотків за кредитом.
Умовами Кредитного договору, в тому числі Правилами надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», не встановлено порядку та умов нарахування таких сум, як реструктуризація по простроченій комісії та реструктуризація по простроченим відсоткам. Позивачем не надано відповідних доказів щодо впровадження банком програми реструктуризації кредитів, умов та правил її надання та виконання. Також, Позивачем не надано суду достовірних та належних доказів звернення Відповідача 22.06.2022 року до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ» з проханням проведення реструктуризації за Кредитним договором № 2/4051141, доказів укладення окремої або додаткової угоди про проведення реструктуризації боргу (частини боргу).
Вирішуючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Висновки суду.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, просив, у тому числі, стягнути з Відповідача комісію в сумі 5500,00 грн. та прострочену комісію в сумі 44000,00 грн.
Як зазначалось вище, Позичальник має сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) щомісячно, в розмірі 1.10% від суми позики. Таке обслуговування кредитної заборгованості передбачає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів, що по суті є інформацією про стан кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Отже, до послуг, за які встановлено комісію, не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19. Аналогічні висновки відображено і у постановах Верховного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
Враховуючи те, що за Кредитним договором встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, без визначення систематичності або періодичності їх надання, Позивачем не надано до суду доказів звернень Відповідача частіше, ніж один раз на місяць з проханням про надання інформації про стан кредиту, тому суд приходить до висновку про безпідставність нарахування Позивачем суми комісії за обслуговування кредиту в сумі 5500,00 грн. та простроченої комісії в сумі 44000,00 грн., отже, в цій частині стягнення вимога не може бути задоволена.
Позивач заявив до стягнення з Відповідача суму реструктуризації по простроченій комісії в розмірі 44000,00 грн. та суму реструктуризації по простроченим відсоткам в розмірі 32813,03 грн.
Як зазначалось вище, умовами Кредитного договору та Правилами надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» не встановлено порядку та умов нарахування таких сум, як «реструктуризація по простроченій комісії» та «реструктуризація по простроченим відсоткам», доказів звернення Відповідача до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ» про проведення реструктуризації за Кредитним договором № 2/4051141 від 22.06.2021 року до суду не надано, отже, правова природа їх нарахування не відома. Крім цього, сума простроченої комісії відповідає сумі реструктуризації по простроченій комісії - 44000,00 грн., сума реструктуризації по простроченим відсоткам становить 32813,03 грн., тоді як сума прострочених відсотків становить 45722,18 грн., що вказує на подвійне нарахування та включення до загальної заборгованості. Крім цього, згідно наданої банківської виписки, вказані суми обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 , який за типом використовується для обліку нарахованих відсотків за кредитом, що є суперечливим. Отже, суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості в цій частині.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення стягнення на користь Позивача комісії за обслуговування кредиту в сумі 5500,00 грн., простроченої комісії в сумі 44000,00 грн., реструктуризації по простроченій комісії в сумі 44000,00 грн., реструктуризації по простроченим відсоткам в сумі 32813,03 грн., а разом - 126313,03 грн..
За таких обставин, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження підстави для стягнення з Відповідача простроченої заборгованості в сумі 51057,69 грн., строкової заборгованості в сумі 388078,80 грн., нарахованих відсотків в сумі 268,36 грн., прострочених відсотків в сумі 45722,18 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, в загальній сумі 485127,03 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9171,60 гривень (а.с. 49).
Позовні вимоги задоволені частково - на суму 485127,03 гривень, що становить 79,34% від розміру заявлених вимог.
Таким чином, пропорційно до розміру задоволених вимог, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7276,75 гривень (9171,60 гривень х 79,34%).
3. Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором в сумі 485127,03 гривень (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто двадцять сім гривень 03 копійки).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» витрати зі сплати судового збору 7276,75 гривень (сім тисяч двісті сімдесят шість гривень 75 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», ЄДРПОУ: 41904846, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 5-Б, офіс 5.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 19.03.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров