Справа № 287/44/25
провадження 3/287/1960/25
17 березня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111246 від 21.12.2024 року вбачається, що 21.12.2024 року близько 17 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 перебуваючи у нетверезому стані висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , стукав по дверях, пошкодив електролічильник.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, заяви про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали справи суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити,чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111246 від 21.12.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.12.2024. та рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 2 Коростенського району Житомирської області від 22.12.2024 року.
У судове засідання з'явився потерпілий ОСОБА_2 та підтвердив обставини які зазначені в протоколі. Також пояснив, що ОСОБА_1 перебуваючи в нетверезому стані затіяв суперечку, нецензурно ображав його та стукав в двері.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, вина особи доведена.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, суд дійшов до висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції статті 173 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173, 283 КУпАП суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Штраф перерахувати на р/р UA 048999980313020106000006741, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Олевськ/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
'Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: М. Г. Русин