Справа № 287/212/25
провадження 3/287/2051/25
18 березня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ID-картка НОМЕР_1 видана 04.06.2021 року, орган що видав 1444, учень Олевського професійного ліцею, жителя АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111327 від 20.01.2025 року, вбачається, що 02.01.2025 року близько 20 год. 00 хв. в с. Тепениця по вул. В. Ямчинського неповноліній ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці вчинив дрібне хуліганство, а саме використовував нецензурну лайку, втрутився в бійку та наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на відвід суду.
ОСОБА_1 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, визнав та підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Заслухавши учасників, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_1 порушив громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111327 від 20.01.2025, який складений уповноваженою службовою особою органу Національної поліції та містить формулювання суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, письмовим поясненням ОСОБА_2 від 06.01.2025 року у якому останній підтвердив обставини, викладені у протоколі, письмовим поясненням ОСОБА_1 від 06.01.2025 року, копією паспорта ОСОБА_1 та поясненнями, наданими у суді.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України є повністю доведеною.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника згідно ст. 34 КУпАП є вчинення правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89,121-127,130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 13 КУпАП до неповнолітніх осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає можливим застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки в порядку ст. 24-1КУпАП попередження являється заходом адміністративного впливу, а не адміністративним стягненням, відповідно судовий збір з правопорушника не стягується.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 173, ст. 283-285 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до нього захід адміністративного впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: М. Г. Русин