Справа № 287/173/25
3/287/2030/25
18 березня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, за участю секретаря Кострицької Т.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Шаповал О.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 30.12.2011 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 209141 від 30.12.2024 року вбачається, що 30.12.2024 року, о 22 год. 38 хв. в м. Олевську, по вул. Свято-Миколаївській, 44А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі «Олевська ЦЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
18.03.2025 року адвокатом Шаповал О.В. через систему електронний суд подано до суду письмове клопотання про закриття адміністративного провадження. У поданому клопотання представник зазначає, що на її думку, будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення , в матеріалах справи відсутні. Враховуючи зазначене, вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. У прохальній частині клопотання просить закрити провадження у справі № 287/173/25 про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , явка якого забезпечена та оглянути відео з нагрудних бодікамер поліцейських за даним адмінправопорушенням.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шаповал О.В., яка приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала надане нею письмове клопотання, вважає, що у даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема працівниками поліції порушено право особи на захист, тому просить провадження у справі закрити.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суду пояснив, що 30.12.2024 року він користувався зазначеним транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 , раніше їздив в село до дівчат, потім зупинився на автобусній зупинці в м. Олевську, випив дві банки пива та сидів в транспортному засобі. При цьому в автомобілі перебував один, приблизно через 30 хвилин до нього підійшли поліцейські, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На пропозицію огляду на місці зупинки він відмовився, оскільки не довіряв поліцейським. Стверджує, що йому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що він також відмовився. Також, повідомив, що штраф у розмірі 425,00 грн. за постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності винесену поліцейським 30.12.2024 року він вже сплатив.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що увечері 30.12.2024 року йому зателефонував його син ОСОБА_1 та повідомив, що автомобіль, яким він користувався не заводиться та попросив приїхати. Він приїхав до місця зупинки автомобіля по вул. Свято-Миколаївській, в м. Олевську, побачив, що його син ОСОБА_1 був у збудженому стані, можливо через дівчину, тому забрав ключі від автомобіля та поїхав додому. Його син залишився поблизу автомобіля. Пізніше ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що перебуває у поліції, після чого він приїхав до відділення поліції, де був його син.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її представника, пояснення свідка, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209141 від 30.12.2025 року, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення координації рухів) та його огляд на стан сп'яніння не проводився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.12.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння направлявся для проходження огляду на стан сп'яніння до КНП «Олевська ЦЛ» та його огляд не проводився; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3761508 від 30.12.2024 року; дисками з відеозаписами події.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3761508 від 30.12.2024 року, яка знаходиться в матеріалах справи, працівником поліції 30.12.2024 року було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищевказана постанова серії ЕНА № 3761508 від 30.12.2024 року оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що саме ОСОБА_1 30.12.2024 року, в м. Олевську, по вул. Свято-Миколаївській, 44А, керував автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з наявними в матеріалах справи розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису зазначених розписок.
Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції О.Єрмійчука від 31.12.2024 року вбачається, що ним під час несення служби 30.12.2024 року о 22 год. 38 хв. в складі наряду спільно з молодшим лейтенантом поліції Рудник Д.Р. під час патрулювання м. Олевську, по вул. Свято-Миколаївська, 44А, було виявлено порушення ПДР водієм транспортного засобу «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 . При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.
Як вбачається, з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111172 від 30.12.2024 року, зазначений протокол складений відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено два диски з відеозаписами події, які долучені працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутих двох дисків з відеозаписами події, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що 30.12.2024 року поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 , який перебував на місці водія автомобіля, у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Також, ОСОБА_1 відповідних документів, що належним чином посвідчують його особу не надав, у зв'язку з чим був доставлений до Відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області. Слід зазначити, що при цьому ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, поводив себе зухвало, виражався нецензурною лайкою, ображав поліцейського, хапав його за формений одяг. Окрім цього, з відеозапису вбачається, що поліцейськими було ознайомлено ОСОБА_1 із його правами та обов'язками, а також із складеними відносно нього адміністративними матеріалами, які він відмовився підписувати.
Судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018. Правових підстав вважати долучені до матеріалів справи відеозаписи неналежними чи недопустимими доказами в суду немає.
Враховуючи наведене, оглянуті відеозаписи суд вважає належними доказами, які прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з таких чітко вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Твердження представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_2 , не знайшли свого підтвердження, та спростовуються поясненнями, які надав у судовому засіданні ОСОБА_1 , який визнав, що він 30.12.2024 року керував зазначеним транспортним засобом, доказами, дослідженими судом, а саме диском з відеозаписом події на якому зафіксовано, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 спочатку перебував на місці водія в салоні автомобіля. Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 стверджував, що його син ОСОБА_1 в той день користувався автомобілем. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вказана позиція адвоката, є версією захисту з метою уникнення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки на переконання суду із врахуванням всіх обставин справи та вищевказаних зібраних по справі доказів, версія адвоката щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є неспроможною і такою, що не відповідає дійсності.
Окрім того, в матеріалах справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3761508 від 30.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП Зазначена постанова на цей час не скасована у встановленому законом порядку. Також, під час розгляду даної справи суд не уповноважений перевіряти законність винесення постанови серії ЕНА № 3761508, оскількисудом розглядається протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, сукупність всіх досліджених судом доказів достатньо переконливо і об'єктивно підтверджує факт керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем.
Також, з наявного диску з відеозаписом, на думку суду, не вбачається упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 та не зафіксовано неправомірність дій працівників поліції під час спілкування з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та оформлення адміністративних матеріалів.
Твердження представника про відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 направлявся на огляд у заклад охорони здоров'я, суд вважає необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявне письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.12.2024 року, яке видане ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 від зазначеного огляду у закладі охорони здоров'я також відмовився, що підтверджується відеозаписом наявним в матеріалах справи.
Стосовно зазначеного у клопотанні представника про те, що на день розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, минув встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209141 від 30.12.2024 року, який складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказане адміністративне правопорушення було вчинено 30.12.2024 року, отже річний строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності на даний час ще не закінчився, тому підстави, передбачені п. 7 ст. 247 КУпАП стосовно закриття провадження у даному випадку відсутні.
Під час розгляду справи судом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представник - адвокат Шаповал О.В. не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Наведені ОСОБА_1 та його представником доводи щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд розцінює як версію захисту з метою уникнути адміністративної відповідальності.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар