Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1253/24
Провадження № 3/935/812/24
Іменем України
18 березня 2025 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кушніренка А. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 04.04.2024 від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 660203 від 02.04.2024, ОСОБА_1 02.04.2024 о 00:33 годині м. Коростишів Житомирської області по вулиці Семінарська, 54 керував транспортним засобом ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що 01.04.2024 близько 23:30 години, до початку дії комендантської години, привіз товаришу акумулятор до автомобіля ВАЗ 2104, припаркував автомобіль біля будинку товариша і через хвилин двадцять приїхали працівники поліції, які повідомили, що їхали за його транспортним засобом, проте ОСОБА_1 не зупинився на вимогу працівників поліції, коли вони за ним їхали, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, хоча ознак алкогольного сп'яніння не повідомили, на що останній відмовився, хоча не вживав алкогольні напої, додав, що коли їхав до товариша, не бачив працівників поліції.
У судове засідання не з'явився інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області Трубій С. В., згідно листа т.в.о. начальника відділу поліції № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 відряджений для проходження навчання за спеціальністю «Поліцейський офіцер громади» до Харківського національного університету внутрішніх справ.
У судовому засіданні захисник Кушніренко А. В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки матеріали справи не підтверджують наявності повного складу адміністративного правопорушення, так як працівниками поліції не підтверджено наявності ОСОБА_1 в статусі водія. Відповідно до відеозапису з відео реєстратора патрульного автомобіля 02.04.2024 о 00:33 годині працівники поліції під'їжджають до припаркованого автомобіля ОСОБА_1 , о 00:34 годині відеозапис закінчився. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР, а саме не увімкнення покажчику повороту стосовно ОСОБА_1 складена 02.04.2024 о 01:01 годині, відповідно до якої ОСОБА_1 02.04.2024 о 00:54 годині керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту, а протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення складений 02.04.2024 о 00:53 годині, що викликає сумніви, оскільки згідно цього ж протоколу ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортними засобами. Крім того, у матеріалах справи містяться відеозаписи з нагрудних реєстраторів поліцейських, які датовані 01.04.2024 та розпочинаються о 23:35 годині, закінчуються 02.04.2024 о 00:20 годині, крім того 02.04.2024 о 00:17 годині складено протокол про адміністративне правопорушення, що свідчить про те, що матеріали справи суперечать один одному та не узгоджуються між собою. Крім того, згідно вказаних відеозаписів, пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі не було, також після складання адміністративних матеріалів, направлення на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі сформовано 02.04.2024 о 00:50 годині, тоді як складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відбулось, згідно відеозапису 02.04.2024 о 00:17 годині.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Також, відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису, встановлено, що відеозапис не є безперервним, не містить відображення повного процесу фіксації правопорушення та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку.
Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100. Згідно п.3.5. Інструкції №100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно. Наявність декількох відеозаписів, що не безперервно та послідовно змінюють один одного може свідчити про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією №100.
Згідно з пунктами 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім цього, Пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 18 грудня 2018 року № 1026, встановлено, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно ст. 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису з автомобільного реєстратора патрульного автомобіля, долученого до матеріалів справи, убачається що патрульний автомобіль працівників поліції 02.04.2024 о 00:33 годині повертає праворуч, заїжджає в провулок та проїжджає повз припаркованих автомобілів, які стоять на узбіччі вулиць та зупиняється, проїхавши автомобіль ВАЗ, номерного знаку якого не видно, відеозапис закінчується 02.04.2024 о 00:34 годині. Наступні відеозаписи, які містять спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 датовані 01.04.2024 та розпочинаються о 23:34 годині, згідно яких працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що він порушує комендантську годину, закінчується вказаний відеозапис 02.04.2024 о 00:20 годині.
Згідно Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Таким чином, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відтак, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не убачається, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, що його транспортний засіб був приведений в рух та допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
Крім того, зважаючи на те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не є безперервними, відповідно до відеозапису, який розпочинає свою фіксацію 01.04.2024 о 23:34 годині, закінчується 02.04.2024 о 00:20 годині, а правопорушення вчинене ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 02.04.2024 о 00:33 годині, тобто після закінчення фіксації.
Крім того, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1801952 від 02.04.2024, 02.04.2024 ОСОБА_1 о 00:54 годині в м. Коростишів по вулиці Семінарська керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно вказаних відеозаписів, пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі не було, також після складання адміністративних матеріалів, направлення на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі сформовано 02.04.2024 о 00:50 годині, тоді як складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відбулось, згідно відеозапису 02.04.2024 о 00:17 годині.
Суд звертає увагу на те, що відеозаписи та матеріали справи про адміністративне правопорушення не узгоджуються між собою, містять розбіжності у датах та часі вчинення адміністративних правопорушень.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст. 62 і ст. 129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не надано.
Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 02.04.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко