Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1686/25
Провадження № 1-кс/279/389/25
19 березня 2025 року м.Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 , його законних представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього у вигляді передачі його під нагляд матері у кримінальному провадженні № 12025060490000066 від 18.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
18 березня 2025 року прокурор Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього ОСОБА_4 у вигляді передачі його під нагляд матері у кримінальному провадженні № 12025060490000066 від 18.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що 17.01.2025 року близько 15.30 ОСОБА_4 разом з іншими учнями Васьковицького ліцею Коростенської міської ради, серед яких перебував і ОСОБА_8 сів до шкільного автобусу, який здійснював рейс с. Васьковичі до с. Бехи Коростенського району. ОСОБА_4 , сівши поруч з ОСОБА_8 почав розмову з приводу конфлікту, який мав місце напередодні. На ґрунті виниклого раніше конфлікту у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_8 . Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_4 , кулаком руки вдарив в область губи ОСОБА_8 в подальшому схваливши останнього за перший палець правої кисті почав викручувати останній, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: перелому основної фаланги першого пальця правої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Вказані відомості 18.01.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025060490000066, за ч. 1 ст. 122 КК України.
28 лютого 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 є неповнолітньою особою, до вказаного кримінального провадження залучена законним представником його матір ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 .
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомир Житомирської області, громадянин України, українець, не судимий, не інвалід,на утриманні осіб не має, учень 9 класу Васьковицького ліцею Коростенської міської ради, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України обгрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є нетяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.
У ході досудового розслідування для об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. З, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню.
В обґрунтування п. З ч. 1 ст. 177 КПК України не виключено можливості незаконного впливу зі сторони підозрюваного на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій як шляхом здійснення психологічного та фізичного тиску, так і шляхом задобрювання, оскільки з ними особисто знайомий, проживають у одному мікрорайоні міста та останні покази в суді не давали.
Ризик щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч..1 ст. 177 КПК України, підтверджується негативною репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого злочину, в умовах воєнного стану, а також тим, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неприбуття або несвоєчасного прибуття на вимоги слідчого, прокурора чи суду. Із зазначених вище підстав прокурор просить застосувати до неповнолітнього запобіжний захід у виді передачі під нагляд матері.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, зазначила, що вину підозрюваний не визнає, з приводу своєї причетності до заподіяння особі телесних ушкодження жалю не висловлює, слідство триває, тому є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання з підстав необгрунтованості підозри та недоведеності ризиків, зазначених у клопотанні.
Законний представник ОСОБА_5 також заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що син і так перебуває під наглядом батьків, на всі виклики слідчого та прокурора прибували вчасно. Законний представник ОСОБА_6 заперечив проти клопотання, вказав, що потерпілий наразі виїхав з населеного пункту, в якому вони проживають, у ліцеї також не навчається, тому тиск на нього є неможливим.
Підозрюваний підтвердив вручення йому копії клопотання та заперечував щодо застосування запобіжного заходу. Вказав, що дійсно мав місце конфлікт, під час якого він заступився за дівчину, вимагав, щоб потерпілий вибачився перед нею, однак через відмову останнього, вдарив ОСОБА_8 в обличчя, заперечив щодо заподіяння тілесних ушкоджень на пальці правової руки .
Дослідивши клопотання, додані до нього документи, з урахуванням думки прокурора, захисника, законних представників та підозрюваного слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.493 КПК Украни до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 цього Кодексу, може, зокрема, застосовуватися передання їх під нагляд батьків. Передання неповнолітнього підозрюваного під нагляд батьків, полягає у взятті на себе письмового зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку. Передання під нагляд батьків та інших осіб можливе лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов'язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь про це повідомивши. До передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд суд зобов'язаний зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися у тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім. При відібранні зобов'язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України, який є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання, зокрема у виді обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
На доводи захисника у тому, що обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 у достатній мірі не підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, слідчий суддя зауважує, що на етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Обґрунтованість підозри стосується як питання права, так і питання факту. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), § 32)[2].
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність.
Отже, на підставі поданих до клопотання документів слідчий суддя дійшов висновку, що наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, доведена.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, прокурором не доведені ризики, зазначені у клопотанні. Зокрема, директором ліцею та класним керівником ОСОБА_11 , учень 9 класу Васьковицького ліцею характеризується як спокійний, врівноважений, ввічлий, хоча і не проявляє належного інтересу до навчання, однак любить спорт, до покладених на нього обов'язків ставиться відповідально, бере участь у позакласних заходах, любить працювати, допомагає батькам по господарству.
Згідно з листом Служби у справах дітей Коростенської міської ради від 11.02.2025 року № 179 на обліку в службі як такий, що перебуває у складних життєвих обставинах , ОСОБА_4 не перебував і не перебуває.
Згідно з листом Коростенського РВ № 1 філії ДУ "Центр пробації" ОСОБА_4 на обліку в органі пробації не перебуває.
Згідно з вимогою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 раніше не судимий. У судовому засіданні з пояснень підозрюваного та його законних представників отримано інформацію про те, що ОСОБА_4 проживає в селі Бехи Коростенського району Житомирської області, виховується у багатодітній родині. Мати підтвердила, що має хороші контакти з сином, який слухається її та батька, родина благополучна, не має наміру залишати місце постійного проживання, отже, підозрюваний має міцні соціальні та сімейні зв'язки.
Фактів наявності незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з боку ОСОБА_4 , а також ухилення від явки чи неприбуття за викликом до слідчого, прокурора чи слідчого судді не встановлено.
Відповідно до ч.2,3 ст.194 КПК України слідчий суддя , суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді передачі його під нагляд матері слід відмовити, оскільки прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і які вказані у клопотанні. Разом з тим, у звязку з тим, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слід зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 193, 194 КПК України,
У задоволені клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього ОСОБА_4 у вигляді передачі його під нагляд матері відмовити.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025060490000066 від 18.01.2025 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, законному представнику, захиснику, прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12