Справа № 296/1568/25
2/296/1528/25
"13" березня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді - Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання - Дальницької В. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11 лютого 2025 року представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д. В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 26 листопада 2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103991005 (далі по тексу рішення - Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Кредитного договору. 16 липня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, які вказані в Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 19 765 гривень, з яких 5 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 14 765 гривень - заборгованість за відсотками.
Представник позивача зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором у розмірі 19 765 гривень.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 19 765 гривень, з яких 5 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 14 765 гривень - заборгованість за відсотками. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідне поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання письмового відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 26 листопада 2021 року між ТзОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 103991005 (Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору, та виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Основні умови Кредитного договору:
-сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору);
-кредит надається загальним строком на 30 днів з 26.11.2021 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Кредитного договору);
-термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 26.12.2021;
-загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 15.00 гривень в грошовому виразі та 4 відсотки річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5015 гривень (п. 1.5 Кредитного договору);
-комісія за дання кредиту : 0 гривень (п. 1.5.1 Кредитного договору);
-проценти за користування кредитом: 15,00 гривень, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Кредитного договору);
-кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
26 листопада 2021 року ТзОВ «Мілоан» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000 гривень, що підтверджено копією платіжного доручення № 35719981 від 26 листопада 2021 року.
16 липня 2024 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТзОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого:
-фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та платежі, право на одержання яких належить клієнту (п. 1.1);
-перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2).
Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 19 765 гривень, з яких 5 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 14 765 гривень - заборгованість за відсотками.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд установив, що ОСОБА_1 26 листопада 2021 року, підписавши за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Кредитний договір, отримав кредитні кошти, але своєчасно не виконав грошове зобов'язання, не сплатив заборгованість за вказаним договором, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Як уже встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору отримав 5 000 гривень строком на 30 днів. Процентна ставка за користування кредитними коштами - 0,01 % на день.
Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного договору «Графік платежів за договором про споживчий кредит 103991005 від 26.11.2021» сума кредиту - 5000 гривень, строк кредиту з 26 листопада 2021 року по 26 грудня 2021 року, проценти за користування кредитом - 15 гривень, загальна вартість кредиту - 5015 гривень.
У спірних правовідносинах суд ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року (справа № 911/19/19) Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Таким чином, беручи до уваги строк кредитування, розмір відсотків та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в розмірі 5015,00 гривень, з яких: 5000 гривень - тіло кредиту; 15 гривень - проценти за користування кредитом.
При цьому, суд ураховує розмір кредиту та процентну ставку, які передбачені умовами Кредитного договору, які погоджені сторонами. Позивач належним чином не обґрунтував та не підтвердив доказами заявлену до стягнення суму заборгованості.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3028 гривень та заявлено позовні вимоги про стягнення 19 765 гривень.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості на загальну суму 5015 гривень, що становить 25,37 % від ціни позову, отже судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 768,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103991005 від 26 листопада 2021 року в розмірі 5 015 (п'ять тисяч п'ятнадцять) гривень.
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Дата складення повного рішення - 18 березня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК