Справа № 643/4281/25
Провадження № 1-кс/643/1436/25
18.03.2025 м. Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62025170020002471 від 20.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Мерчик, Богодухівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця, який перебуває на посаді головного сержанта протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні старший сержант, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин. Досудовим розслідуванням встановлено, що старший сержант ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем за мобілізацією, перебуваючи на посаді головний сержант протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 НГУ, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 13.09.2024, о 20 год. 00 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ ( АДРЕСА_2 ), діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира 3 батальйону оперативного призначення НОМЕР_3 бригади оперативного призначення НГУ (військова частина НОМЕР_2 НГУ) №171 від 13.09.2024 доведене до нього в усному порядку. Згідно вказаного бойового розпорядження, групі військовослужбовців, серед яких і ОСОБА_4 , в термін до 06.00 14.09.2024 необхідно заступити на бойове чергування на вогневу позицію великокаліберного кулемета «КАРАТ» (район с. Верхнє Піщане Куп'янського району Харківської області) з метою недопущення просування противника в бойові порядки батальйону, нанесення йому максимального вогневого ураження на підступах до позицій та виконання інших завдань. Зазначене бойове розпорядження, доведене до ОСОБА_4 уповноваженою особою - начальником секції S-3 (оперативне планування) 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_7 , у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також ґрунтувалося на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству. Таким чином, своїми діями старший сержант ОСОБА_4 , підірвав боєготовність та боєздатність 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, тобто, непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника вчиненого в умовах воєнного стану.
18.03.2025, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є військовослужбовцем і вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із проходженням військової служби, усвідомлює тяжкість та реальність покарання, вважає, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.
Підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що своїм правом на захист в судовому засіданні скористатися не бажає, проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.
Наразі ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокорі - відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинене в умовах воєнного стану; існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05: 30. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
Вказана норма, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даному етапі розслідування, на думку слідчого судді, не дозволяє застосувати до підозрюваного інший, ніж тримання під вартою, запобіжний захід, отже клопотання сторони обвинувачення має бути задоволене.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 182 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
За таких обставин, слідчий суддя з урахуванням конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення, стану здоров'я підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно ст. 12 КК України являється тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану, наявність реальної можливості у нього внести заставу, розглядає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку підозрюваного в судове засідання. Розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування до особи належної правової процедури, вважає за необхідне клопотання задоволити, визначити ОСОБА_4 заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, а саме з 16:20 18.03.2025, тобто з часу, коли ОСОБА_4 з'явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та був змушений залишатись поряд із уповноваженою службовою особою.
Строк дії ухвали встановити до 16:20 16.05.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.
Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2025 у справі № 643/4281/25 (провадження 1-кс/643/1436/25) відносно ОСОБА_4 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; щоденно прибувати до визначеної командуванням військової частини особи з метою контролю за поведінкою військовослужбовця; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19.03.2025 о 14:20.
Слідчий суддя ОСОБА_1