Справа № 630/105/25
Провадження № 1-кс/630/228/25
19 березня 2025 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин Харківської області клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024221320000570 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування на майно, яке було вилучено за результатом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , тобто за адресою АДРЕСА_1 у вигляді двох мобільних телефонів Motorola Moto e14 Imei1: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 та Apple iPhone Imei1: НОМЕР_4 Imai2: НОМЕР_5 з номером мобільного телефону НОМЕР_6 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221320000570 від 31.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 розробив злочинну схему отримання неправомірної вигоди від громадян України, для себе та третьої особи за вплив на посадових осіб військово-лікарської комісії, медико-соціальної експертної комісії, а також на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо видачі громадянам України медичних документів, які можуть стати підставою для виключення з військового обліку або отримання відстрочки від мобілізації, а також подальшого безперешкодного перетину Державного кордону України такими особами.
В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж задокументовано чисельні розмови ОСОБА_5 з підозрюваним, щодо надання послуг третім особам, за вплив на прийняття рішення посадовими особами військово-лікарської комісії, медико-соціальної експертної комісії, а також посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ухилення від мобілізації.
13 березня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого вилучено два мобільних телефони, якими користується останній, а саме: Motorola Moto e14 Imei1: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 та Apple iPhone Imei1: НОМЕР_4 Imai2: НОМЕР_5 з номером мобільного телефону НОМЕР_6 .
Оглядом вище перелічених мобільних телефонів ОСОБА_5 встановлено, що вони зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення - злочину, тому слідчим визнані речовими доказами під час досудового розслідування кримінального провадження, оскільки потребують додаткового вивчення зокрема під час судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, заперечень проти клопотання прокурора про арешт майна не подав.
Прокурор подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та додані до нього докази, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Стаття 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і у такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З представленого слідчим витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024221320000570 від 31.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, вбачається що досудове розслідування розпочато за фактом вимагання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функції держави.
В ході проведення досудового розслідування проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого вилучено два мобільних телефони, а саме: Motorola Moto e14 Imei1: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 та Apple iPhone Imei1: НОМЕР_4 Imai2: НОМЕР_5 з номером мобільного телефону НОМЕР_6 , якими користується ОСОБА_5 .
Постановою слідчого СВ відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області від 13.03.2025 вилучене майно визнано речовими доказами кримінальному провадженні.
Факт ймовірного вчинення кримінального правопорушення, як підстава застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження, підтверджується долученими до клопотання про арешт майна матеріалами, а саме: витягом з ЄРДР від 31.10.2024; ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 11.03.2025 про дозвіл на проведення обшуку; протоколом обшуку від 13.03.2025; постановою слідчого від 13.03.2025 про визнання речовими доказами.
Таким чином, майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що майно на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом у справі, воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на майно.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024221320000570 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на мобільні телефони Motorola Moto e14 Imei1: НОМЕР_1 Imei2: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 та Apple iPhone Imei1: НОМЕР_4 Imai2: НОМЕР_5 з номером мобільного телефону НОМЕР_6 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити зацікавленим особам право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст. 174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1