19.03.2025
Справа № 642/1433/25
Провадження № 2-о/642/34/25
19 березня 2025 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А. М. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дудника Валентина Вікторовича, заінтересована особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Ганна Юріївна про встановлення факту, що має юридичне значення, -
17.03.2025 адвокат Дудник Валентин Вікторович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , з 2003 року по 08.10.2023 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до абзацу першого п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду з даною заявою в порядку окремого провадження.
Відповідно п.5 ч.2 до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення .
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.
На виконання п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеній вимозі позивач не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заява надійшла до суду в електронній формі через електронний суд, а відтак на представника позивача покладається обов'язок надання доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У свою чергу, представником позивача не додано до позовної заяви підтверджень направлення заяви заінтересованій особі.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно: 1) зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; 2) надати докази надсилання позовної заяви та документів, що додаються до неї, до електронного кабінету відповідача, а у разі відсутності у відповідача такого електронного кабінету чи відсутності відомостей про його наявність - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначеного недоліку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 175, 177 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дудника Валентина Вікторовича, заінтересована особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Ганна Юріївна про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Гримайло