Провадження № 2/641/225/2025 Справа № 641/5039/23
10 березня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді - Чайка І.В.,
за участю секретаря - Шумейко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/5039/23 за позовом адвоката Катріч Марії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та зміну черговості одержання права на спадщину,-
Адвокат Катріч М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю з 2016 по 20.08.2022 року позивача та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зміну черговості одержання права на спадщину з четвертої на другу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , а у 2016 - 2017 році померли члени його родини, а саме мати, батько та рідний брат. Так за декілька років ОСОБА_3 залишився без близьких родичів. Власних дітей він не мав, але з 1998 року проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 . Позивач для ОСОБА_3 стала як рідна донька, і ще при житті його батьків вона стала для них онукою. Після смерті матері позивача у 2008 році, позивач продовжила спілкуватись з ОСОБА_3 , а після смерті його матері, батька та брата підтримувала та піклувалась про нього. Позивач готувала, прала, вирішувала господарські справи, сплачувала комунальні послуги, займалася поточним ремонтом. Після смерті ОСОБА_3 , позивач звернулася до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи як спадкоємець четвертої черги, але приватний нотаріус повідомила, що спадкова справи вже відкрита у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. При зверненні позивача до приватного нотаріуса, позивачу було відмовлено в зв'язку з відсутністю факту спільного проживання з померлим. Крім того зазначила, що коли ОСОБА_3 потребував допомоги, підтримки та постійного догляду, відповідача та її матері не було поряд з ним зовсім. Навіть на похороні відповідача не було, але вона знала про смерть ОСОБА_3 , тому що завчасно звернулась до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи, на думку позивача, це є ухиленням від надання допомоги та підтримки спадкодавцю.
21 серпня 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду , відкрито провадження по вищевказаній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
15 вересня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 , яка є рідною бабусею відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, після неї відкрилася спадщина, але спадкова справа не заводилася. Станом на 23 червня 2016 року з бабусею постійно мешкали її чоловік ОСОБА_6 (дідусь відповідача), ОСОБА_7 (батько відповідача) та ОСОБА_3 (син бабусі, дядько відповідача). Заповіту бабуся не залишила, тому спадкування після її смерті відбулося за законом. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дідусь відповідача ОСОБА_6 , після його смерті відкрилась спадщина, але спадкова справа не заводилася. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняли спадщину після його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько відповідача ОСОБА_7 , після смерті якого спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , рідний брат батька відповідача, після його смерті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В. заведена спадкова справа. Відповідач в межах встановленого законом строку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Доказів на підтвердження обставин викладених позивачем в позовній заяві стосовно спільного проживання, догляду за спадкодавцем та негативних відносин відповідача зі спадкодавцем позивачем до суду не надано.
Ухвалою суду від 31 січня 2023 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Стосовно позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) від 02.09.2022 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова станом на 23.06.2016 року за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова станом на 20.08.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.04.2008 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
Як вбачається з копії заяви від 16.02.2023 року позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги, звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського управління юстиції Поліщук О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського управління юстиції Поліщук О.В. від 27.03.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, які б свідчили що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги, оскільки проживала з спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які повідомили, що ОСОБА_3 проживав у цивільному шлюбі з матір'ю позивача- ОСОБА_4 , до смерті останньої. Після смерті цивільної дружини підтримував спілкування з її донькою, яка є позивачем у справі, та яка іноді допомагала померлому, прибирала та готувала їжу. Після початку повномасштабного вторгнення, позивач переїхала до ОСОБА_3 та він зареєстрував її за своєю адресою як внутрішньо переміщену особу. Щодо обставин поховання останнього позивачем свідкам відомо тільки з її слів. Щодо ведення спільного господарства, зокрема, наявності спільного бюджету, спільних покупок чи здійснення спільно ремонту свідкам нічого не відомо. Також зазначили, що ОСОБА_3 був працездатним та фактично до останнього дня свого життя працював.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких лежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності Сімейним кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному жилому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Крім того, як на підставу своїх позовних вимог позивач посилалася, що її мати ОСОБА_4 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 з 1998 року та вони мешкали однією сім'єю. Останній вважав позивача своєю донькою. Після смерті матері у 2008 році позивач продовжувала спілкуватися та допомагати ОСОБА_3 , а в останній час переїхала до ОСОБА_3 аби піклуватися про нього, оскільки останній хворів.
Суд не може прийняти до уваги доводи позивача про знаходження її матері ОСОБА_4 у цивільному шлюбі з померлим ОСОБА_3 так як ОСОБА_4 до своєї смерті перебувала у шлюбі з ОСОБА_14 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 14.02.2024 року.
Позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце перебування якої зареєстровано: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №6328-5001835328 від 05.07.2022 року виданою Управлінням соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради.
Суд критично оцінює надані позивачем квитанції про оплату комунальних послуг за період з серпня по грудень 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження спільного проживання позивача та померлого ОСОБА_3 однією сім'єю, оскільки в матеріалах справи містяться відомості про те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, та відповідно була зареєстрована за вказаною адресою в цей період саме як внутрішньо переміщена особа, та відповідно здійснювала оплату за комунальні послуги, оскільки мешкала у даній квартирі.
Крім того, надані позивачем фотокартки із зображенням її, ОСОБА_3 та членів його родини не можуть бути прийняті судом в якості доказу спільного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім'єю, ведення спільного господарства та ін., оскільки вони свідчать лише про підтримання спілкування позивача з родиною ОСОБА_6 , та проведення спільно відпочинку у певний проміжок часу.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про те, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги щодо зміни черговості одержання права на спадщину з четвертої на другу.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Згідно зі cт. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до cт. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):
- перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той із подружжя, який його пережив, та батьки;
- друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
- третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
- четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
- п'ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 08.02.1964 року, батьками померлого спадкодавця ОСОБА_3 були ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які померли до смерті ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.
ОСОБА_3 мав рідного брата - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.2017 року.
Відповідач по справі ОСОБА_2 приходилась померлому ОСОБА_3 племінницею, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу останньої.
Згідно відповіді на звернення від 25.07.2023 року, наданої ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поліщук О.В., за матеріалами спадкової справи № 15/22 заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , наявні дані про те, що спадкоємцем другої черги за правом представлення після ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Також в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій вона вказала, що є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом та має намір довести цей факт в судовому порядку. 27.03.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки остання не надала документи, які підтверджують підстави для закликання до спадкоємства.
Інших доказів щодо наявності спадкоємців після смерті ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як "одержання права на спадкування наступною чергою" (частина друга статті 1258 ЦК України) та "зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом".
"Одержання права на спадкування наступною чергою" (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої-п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Зі змісту протоколу дослідження КНП ХМР «Обласна клінічна лікарня» від 01.08.2022 року, проведеного ОСОБА_3 вбачається, що в останнього виявлені ознаки атеросклеротичного аортокардіосклерозу та гіпетрофії міокарду лівого шлуночку, ознаки недостатності мітрального клапану, ознаки легеневої гіпертензії, ознаки хронічного панкреатиту та ін.
Згідно консультативних висновків спеціаліста від 01.08.2022 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз гіпертонічна хвороба 2 ступеня, недостатність мітрального та створчатого клапанів, легенева гіпертензія.
Суд не приймає як доказ тяжкої хвороби надану медичну документацію, оскільки вказані документи не підтверджують обставин, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позову, зокрема, здійснення опіки позивачем над померлим ОСОБА_3 , непрацездатності та перебування останнього у безпорадному стані, а свідчать лише про наявність у померлого захворювань та засвідчують факт його звернення до закладів охорони здоров'я.
Позивачем не надано суду доказів тривалого піклування над ОСОБА_3 , його матеріального забезпечення позивачем та надання йому допомоги. Навпаки, судом встановлено, що ОСОБА_3 не був людиною похилого віку, та на день смерті йому виповнилося 58 років.
З пояснень свідків вбачається, що фактично до останнього дня свого життя ОСОБА_3 працював.
Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що ОСОБА_3 потребував матеріального забезпечення або іншої допомоги через свій похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, чи знаходився у безпорадному стані, а тому вимога позивача про зміну черговості отримання права на спадщину з четвертої на другу задоволенню не підлягає.
Крім цього, позивачем не надано жодних доказів щодо ухилення відповідача від надання допомоги та підтримки спадкодавця.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу для задоволення її позовних вимог, зокрема, ведення спільного господарства з померлим ОСОБА_6 , як підставу для встановлення факту її спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 , а також доказів опіки позивача над померлим, непрацездатності останнього, та відповідно перебування його у безпорадному стані, а також матеріального забезпечення ОСОБА_6 позивачем, як підставу для зміни черговості одержання права на спадщину позивачем.
Таким чином, аналізуючи факти, встановлені у ході судового розгляду та правові норми, не знайшли свого підтвердження обставини, вказані позивачем на підтвердження факту її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років, та відповідно зміни черговості одержання права на спадщину, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 234, 258, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1259, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову адвоката Катріч Марії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та зміну черговості одержання права на спадщину - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення виготовлений 19.03.2025 року.
Суддя І.В.Чайка