Справа № 953/2127/25
н/п 1-кс/953/1941/25
"19" березня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву прокурора ОСОБА_4 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄДРДР за №22023000000001138 від 31.10.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 333, ч. 2 ст. 366 КК України,
У провадженні судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 перебуває провадження, внесене до ЄДРДР за № 22023000000001138 від 31.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 333, ч. 2 ст. 366 КК України.
11.03.2025 прокурор ОСОБА_6 подав заяву про відвід судді ОСОБА_5 у справі №953/2127/25 (провадження № 1-кп/953/676/25).
Заява про відвід мотивована тим, що у провадженні судді ОСОБА_5 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022000000000498 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Кримінальне провадження №22023000000001138 виділене з кримінального провадження № 22022000000000498. На день подачі заяви про відвід у кримінальному провадженні № 22022000000000498 проводиться дослідження письмових доказів. У зв'язку з тим, що зазначені провадження пов'язанні, прокурор стверджує, що в судді ОСОБА_5 могла скластися думка про винуватість або невинуватість ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄДРДР за №22023000000001138 від 31.10.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 вказана заява передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
Прокурором ОСОБА_4 до суду подано клопотання, в якому він просить подану до суду заяву про відвід судді ОСОБА_5 задовольнити, розгляд справи проводити за його відсутності.
Від судді ОСОБА_5 надійшла заява від 19.03.2025, в якій вона просила проводити розгляд заяви про відвід без її участі .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав заяву про неможливість прибути у судове засідання у зв'язку із перебуванням на лікуванні. Вважає, що підстави для відводу судді ОСОБА_5 відсутні, оскільки передача нового обвинувального акту раніше визначеному судді в порядку авторозподілу не може свідчити про упередженість судді. Окрім того, справа № 953/12401/23 слухається колегіальним складом суду.
Розглянувши заяву про відвід, заслухавши обвинуваченого, який заперечив з приводу задоволення вказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді.
Положеннями ст.75 КПК України визначені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1 ст.75 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Розглядаючи заяву по відвід, суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в заінтересованості та неупередженості судді ОСОБА_5 , позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Як вбачається, як на підставу відводу судді ОСОБА_5 заявник посилається на те, що у судді могла скластися думка про винуватість або невинуватість обвинуваченого через розгляд нею іншого кримінального провадження відносно тієї самої особи.
При вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пп. 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п.п. 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пп. 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; п. 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (п. 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Втім, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб? єктивний критерій) (див. п.119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. п.32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, А, N 86).
КПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Однак, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними, допустимими, вірогідними доказами.
Суд зважає, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", при цьому прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували, що суддя, ОСОБА_5 прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, або/та/чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо її безсторонності або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями судді та/чи суддів, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, участь судді у іншій справі не може бути підставою для відводу та не може викликати сумніви щодо безсторонності та упередженості судді/суддів.
Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу головуючої судді, суд констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що прокурором надані будь-які докази того, що суддя ОСОБА_5 має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи або існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо її безсторонності. При цьому, суд не погоджується із доводами прокурора з приводу сформованої позиції судді ОСОБА_5 , що могла виникнути під час розгляду нею кримінального провадження №22022000000000498 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2, ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки зазначене твердження не підтверджено жодним доказом, окрім суб'єктивного припущення прокурора. Розгляд вказаного кримінального провадження здійснюється колегіально, а остаточна позиція колегії суддів стосовно винуватості або невинуватості особи буде висловлена під час проголошення вироку суду, ухваленого в нарадчій кімнаті.
За таких обставин заява про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄДРДР за №22023000000001138 від 31.10.2023 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.75, 80, 81, 372 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_4 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄДРДР за №22023000000001138 від 31.10.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1