Справа № 167/1238/24
Номер провадження 2/167/52/25
(заочне)
18 березня 2025 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю:
секретаря судового засідання О.А. Ващук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - КБ, позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06.12.2024 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 01.11.2017 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі Анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 66000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав, згідно довідки про видані картки, кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії- 09/21, тип - Універсальна.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки:
1) Кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії - 12/22, тип - Універсальна;
2) Кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії - 11/24, тип - Універсальна GOLD.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.
В зв'язку зі змінами у законодавстві, впровадженні нормами Закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту, клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 02.07.2021 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Далі у процесі користування рахунком, 19.10.2022 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер -5363542090114852, строк дії - 10/26, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
При цьому, на момент підписання заяви відповідач мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Тобто, Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 19.10.2022 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому, за погодженою ставкою, Банком нараховано відсотки у розмірі 13 049,98 гривень.
У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0%, а в подальшому із 01.04.2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Відповідач станом на 17.11.2024 року має заборгованість - 68 054,67 грн, яка складається з: 55 004,69 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 049, 98 грн - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд».
10.12.2024 року на запит суду надійшла відповідь з ЄДДР про місце реєстрації відповідача (ас 124), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.
Ухвалою головуючого судді від 10.12.2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін на 08.01.2025 року (ас 125-126), який ухвало від 08.01.2025 року відкладено на 29.01.2025 року (ас 154-155), який ухвалою від 29.01.2025 року відкладений на 10.02.2025 року (ас 164-165), який ухвалою від 10.02.2025 року відкладений на 04.03.2025 року (ас 179-180). В судовому засіданні 04.03.2025 року оголошено перерву до 18.03.2025 року.
Учасники справи були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи (ас 171, 177, 186, 205, 206, 207)
10.03.2025 року представник позивача подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення (ас 208).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно частини 1 статті 223, частини 1 статті 279 ЦПК України, на підставі статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення ( виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття рішення у цій справі є 18.03.2025 року - дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач підписав Анкету-заяву № б/н від 01.11.2017 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
На підставі Анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 66 000,00 гривень. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії- 09/21, тип - Універсальна.
Відповідач після отримання картки здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.
Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки:
1) Кредитна картка номер 5168755438014801, строк дії - 12/22, тип - Універсальна;
2) Кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії - 11/24, тип - Універсальна GOLD.
Встановлено, що в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40, 8% річних.
В зв'язку зі змінами у законодавстві, впровадженні нормами Закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту від 02.07.2021 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Відповідач не надавав банку заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість.
19.10.2022 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер НОМЕР_4 , строк дії - 10/26, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті.
На момент підписання 19.10.2022 року заяви відповідач мав кредитну заборгованість.
Встановлено, що з 19.10.2022 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому, за погодженою ставкою, Банком нараховано відсотки у розмірі 13 049,98 гривень.
У зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0%, а в подальшому із 01.04.2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Таким чином, Банк надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Відповідач станом на 17.11.2024 року має заборгованість - 68 054,67 грн, яка складається з: 55 004,69 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 049, 98 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Встановлені обставини підтверджуються дослідженими письмовими доказами: паспортом відповідача (ас 35-36), паспортом споживчого кредиту від 02.07.2021 року (ас 39-42), заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 19.10.2022 року (ас 43-54), анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 01.11.2017 року (ас 55), довідкою від 21.11.2024 року про надання кредитних карток (ас 56), довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , від 21.11.2024 року (ас 57), витягом з «Умов та правил надання банківських послуг» (ас 58-81), випискою з договору № б/н за період 01.11.2017-21.11.2024 року (ас 82-90), розрахунком заборгованості за договором №б/н від 01.11.2017 року (ас 91-113).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (АТ КБ «ПриватБанк»), за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість, що також підтверджується розрахунком заборгованості.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, порушивши цим охоронюваний законом інтерес позивача за захистом якого той звернувся до суду, внаслідок чого виникла заборгованість, а відтак згідно зі статтями 526, 1054 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана заборгованість, яка становить 68 054,67 грн, розмір якої підтверджено наданими позивачем розрахунками та відповідачем не спростовано.
У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок в жодній мірі не спростований.
Крім того, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вже суд зазначив вище, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, з урахуванням досліджених обставин та підтверджуючих ці обставини документів, відповідно до норм чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому позов підлягає до задоволення.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 422, 40 гривень.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2 422, 40 гривень.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк « Приватбанк» 68 054 (шістдесят вісім тисяч п'ятдесят чотири) гривні 67 (шістдесят сім) копійок заборгованості за кредитним договором, з яких: 55 004 (п'ятдесят п'ять тисяч чотири) гривні 69 (шістдесят дев'ять) копійок - заборгованість за тілом кредиту, 13 049 (тринадцять тисяч сорок дев'ять) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 18.03.2025 року.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька