Справа № 192/575/25
Провадження № 1-в/192/223/25
Ухвала
Іменем України
19 березня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Прищепівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, на даний час відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», засудженого вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2022 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі,
за участю учасників провадження:
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
Початок строку: 23.09.2021 року
Кінець строку: 23.09.2025 року
Засуджений звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому зазначив, що він має два заохочення, стягнень немає, вже три роки працює на одному місці.
В судовому засіданні засуджений просив клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, пояснив, що він став на шлях виправлення має заохочення.
Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, вислухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню в зв'язку з таким.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений, який відбув 2/3 частини строку покарання, працевлаштований в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» на даний час днювальним відділення СПС 18а. Згідно характеристики на засудженого (а. с. 7, 8) та матеріалів особової справи засудженого, на даний період часу має лише два заохочення, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, що застосовані до нього 11 квітня 2023 року та 15 липня 2024 року, до квітня 2023 року заохочень немав. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання, засудженого таким, що належно ставиться до праці, оскільки наявні в засудженого заохочення мають разовий, а не систематичний характер і є недостатніми для оцінки ставлення до праці засудженого, як належне.
Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з такого.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Засуджений за весь період відбування покарання має два стягнення за порушення режиму утримання, застосовані 23 травня 2022 року та 10 червня 2022 року у виді поміщення до карцеру (а. с. 7, 8). Згідно наявних в особовій справі висновків щодо ступеня виправлення засудженого від 13 жовтня 2023 року та 14 червня 2024 року (а. о. с. 57-60, 66-69) засуджений за весь період відбування покарання приймав участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, участь в роботі самодіяльних організацій, також приймав участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу але не постійно, в зв'язку з чим та з врахуванням наявності у засудженого стягнень за весь час відбування покарання, суд не може визнати поведінку засудженого за весь період покарання сумлінною.
Враховуючи викладене суд, оцінивши в сукупності досліджені докази, вважає, що засуджений на даний час не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.
На підставі вищевикладеного, ст. 81 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від відбування покарання умовно-достроково - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Головуючий: суддя ОСОБА_1