Справа № 214/5348/24
2-во/214/42/25
19 березня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 22035000128857 від 29 травня 2019 року, що виникла станом на 03.05.2024, у сумі 332 504,84 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором.
Рішенням суду 25 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за договором № 22035000128857 від 29.05.2019, що виникла станом на 03.05.2024, у сумі 178 676 гривень 24 коп. та у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 144 гривні 12 коп.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні в частині зазначення правильним зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Ураховуючи характер описки, суд вважає можливим вирішити питання про внесення виправлень без повідомлення учасників справи.
Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо. Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц, від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 № 990/162/23 (11-240заі24).
Верховний Суд, в постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Так, при відкритті провадження за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру від 14.06.2024, відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому ухвалою суду від 21 червня 2024 року відкрито провадження у справі з дотриманням правил підсудності.
Однак в ході розгляду справи відповідачем було надано заяву від 21.10.2024 та докази зміни зареєстрованого місця проживання з 11.10.2024 по АДРЕСА_2 (а.с. 208). Натомість судом помилково в тексті рішення зазначено попередню адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що підлягає виправленню.
Керуючись статями 269, 432 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні - повністю.
Виправити описку, допущену у резолютивній частині рішення суду від 25 лютого 2025 року у цивільній справі № 214/5348/24 (провадження № 2/214/803/25) за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши правильною у відомостях про сторін адресу зареєстрованого місце проживання відповідача як: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повну ухвалу складено 19 березня 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко