Справа № 175/14605/24
Провадження № 1-кп/175/858/24
2025
25 лютого 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021052390002157 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизька Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, раніше судимого:
1. 15 липня 2020 року Дружківським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, з іспитовим строком на один рік;
2. 28 березня 2024 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 297 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі;
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
07 листопада 2021 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , діючи з корисливими намірами, з умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись у сквері по вул. Ярослава Мудрого в м. Краматорську Донецької області, схопивши рукою шляхом ривку з руки потерпілого, повторно відкрито викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9», моделі «M2003J15SG» (4 GB RAM 128 GB ROM), вартістю 3401 гривня 00 копійок, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3401 гривня 00 копійок.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, він наразі засуджений скоєння інших злочинів, не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, матеріальна шкода внаслідок скоєння якого відшкодована шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений вчинив цей злочин до постановлення вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня ухвалення вироку - 25 лютого 2025 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 час відбування покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2024 року.
Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9», моделі «M2003J15SG» (4 GB RAM 128 GB ROM), коробку з-під мобільного телефону, що передані на зберігання ОСОБА_6 згідно з розписками, - повернути законному власнику ОСОБА_6 ..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: