іменем України
Справа № 210/1407/25
Провадження № 1-кс/210/628/25
19 березня 2025 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025046710000004 від 03.01.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта базова середня, не одруженого, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштованого, інвалідності не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, раніше судимого, а саме:
- 24.02.2025 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року пробаційного нагляду,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -
18 березня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025046710000004 від 03.01.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання слідчий мотивує тим, що 02.01.2025 близько 12:05 години ОСОБА_5 , перебуваючи в неподалік будинку №4 по вулиці Соборності, Металургійного району, міста Кривого Рогу, зустрів раніше незнайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який користувався мобільним телефоном марки «POCO C65», у корпусі чорного кольору. Після чого, в ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном і обернення його у подальшому на свою користь.
Переслідуючи корисливу мету та реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , діючи умисно, шляхом обману ОСОБА_7 , попрохав останнього здійснити телефонний дзвінок, при цьому заздалегідь маючи намір заволодіти вказаним мобільним телефоном. В свою чергу, ОСОБА_7 , будучи помилково впевненим в порядності та у доброчесних намірах ОСОБА_5 , передав останньому свій мобільний телефон марки «POCO C65», у корпусі чорного кольору, s/n: НОМЕР_1 , imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 . Надалі, ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_7 повернути мобільний телефон в районі ЗМТ «Термінал», Металургійного району, міста Кривого Рогу.
Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, разом із ОСОБА_7 дійшли пішки до покинутої будівлі, що розташована по вулиці Ветеранів Праці, міста Кривого Рогу неподалік ЗМТ «Термінал», де ОСОБА_5 зайшов до будівлі та скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_7 , із вищевказаним мобільним телефоном з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим, завдавши ОСОБА_7 майнової шкоди сума якої відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-25/1203-ТВ від 20.01.2025 складає 5015,27 гривень.
Крім того, 20.01.2025 близько 14:55 години ОСОБА_5 , перебуваючи в неподалік будинку №4А по вулиці Соборності, Металургійного району, міста Кривого Рогу, зустрів раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який користувався мобільним телефоном марки «POCO С40», у корпусі жовтого кольору. Після чого, в ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном і обернення його у подальшому на свою користь.
Переслідуючи корисливу мету та реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, шляхом обману малолітнього ОСОБА_8 , попрохав останнього здійснити телефонний дзвінок, при цьому заздалегідь маючи намір заволодіти вказаним мобільним телефоном. В свою чергу, малолітній ОСОБА_8 , будучи помилково впевненим в порядності та у доброчесних намірах ОСОБА_5 , передав останньому свій мобільний телефон марки «POCO C40», у корпусі жовтого кольору, s/n: НОМЕР_4 , imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_6 . Надалі, ОСОБА_5 пообіцяв малолітньому ОСОБА_8 повернути мобільний телефон в районі ЗМТ «Термінал», Металургійного району, міста Кривого Рогу.
Після чого, ОСОБА_5 утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, разом із малолітнім ОСОБА_8 дійшли пішки до покинутої будівлі, що розташована неподалік ставку №2, Металургійного району, міста Кривого Рогу, де ОСОБА_5 , зайшов до будівлі та скориставшись відсутністю уваги з боку малолітнього ОСОБА_8 , із вищевказаним мобільним телефоном з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим, завдавши малолітньому ОСОБА_8 майнової шкоди сума якої відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №319 від 06.02.2025 складає 3275,00 гривень.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та зазначила, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просила суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі “Єлоєв проти України» (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення “законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа “Буткевічюс проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).
12 лютого 2025року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12025046710000004.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.01.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.01.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 ; висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-25/1203-TB від 20.01.2025; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 05.02.2025; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю малолітнього ОСОБА_8 від 05.02.2025; протоколом огляду документів від 05.02.2025; висновком судової товарознавчої експертизи №319 від 06.02.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.02.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 12.02.2025.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжних заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за яке передбачено законом покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Також, діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків, не має зареєстрованого місця проживання та постійного місця мешкання, отже усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд, приходить до висновку, що підозрюваний може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків та потерпілих.
17.03.2025 року постановою слідчого відділення відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук та досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Також, суд звертає увагу, що 18 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12025046390000038.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, що свідчить про його стійку злочину діяльність, разом з тим законних джерел доходу не має, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інший злочин.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що прокурор довела у судовому засіданні недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п.п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені нетяжкого злочину від 1 до 20 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , а також беручі до уваги наявність вищевказаних ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме - п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025046710000004 від 03.01.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17 травня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 15140,00 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 на строк до 17 травня 2025 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає.
Роз'яснити ОСОБА_5 що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Термін дії ухвали до 17 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 19 березня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1