17 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/20172/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 15.01.2025
у справі № 910/20172/23
за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост"
до ОСОБА_1
про стягнення 5 267 932, 56 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/20172/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/20172/23 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост" збитки у розмірі 5 267 932,56 грн. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/20172/23 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Стеценка Олексія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Крім того від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост" надійшли заперечення про відкриття касаційного провадження у даній справі, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження та відмовити у задоволенні заяви про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не наведено щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення та чітко не зазначено норми права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Від ОСОБА_1 до суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.02.2025, надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, від 15.04.2021 у справі №910/8554/20, від 05.08.2021 у справі №903/972/20 (щодо застосування ст.11 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг");
- від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 26.08.2021 у справі №924/949/10, від 09.12.2021 у справі №910/18810/20 (щодо застосування ч. ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України);
- від 16.03.2020 у справі №910/1162/19 (щодо застосування ч.1, 2 ст.205 ЦК України; ст.5, 6, 7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг"; ч.1 ст.73, ч.1, 2 ст. 76, ч.1 ст.77 ГПК України);
- від 15.07.2021 у справі №904/1604/19 (щодо застосування ст.7, ч.1, 2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.78, ч.1-3 ст.86 ГПК України);
- від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (щодо застосування ч.1, 2 ст.74; ч.1, 3 ст. 269 ГПК України);
- від 27.01.2022 у справі №924/233/21 (щодо застосування ч.1, 3 ст. 269 ГПК України);
- від 24.07.2024 у справі №646/857/18 (щодо застосування ч.1, 3 ст.269 ГПК України);
- від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 12.10.2021 у справі №910/17324/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, від 01.07.2021 у справі №46/603 (щодо застосування ч.3 ст. 269 ГПК України);
- від 30.03.2021 у справі №908/2261/17 (щодо застосування ч.1 ст.42, ч.1 ст.44, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.1-5 ст.13, ч.1, 4 ст.74, ч.1, 2 ст.76, ч.1,2 ст.77 ГПК України);
- від 02.03.2021 у справі №922/1742/20 (щодо застосування ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.2 ст.76 ГПК України);
- від 17.02.2021 у справі №916/450/20, від 03.11.2020 у справі №916/3563/19 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.236 ГПК України);
- від 20.10.2020 у справі №910/17533/19 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.236 ГПК України, ч.1 ст.73, ч.1, 4 ст.74, ч.1,2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ч.1-3 ст.86, ч.1-5 ст.236 ГПК України);
- від 26.02.2020 у справі №914/263/19 (щодо застосування ч.1 ст.225 ГК України);
- від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 08.12.2021 у справі №923/1435/20, від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України);
- від 17.04.2021 у справі №913/335/20 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.3 ст.13, ч.1, 4 ст.74, ч.1, 2 ст.76, ч.1, 2ст.77 ГПК України);
- від 10.06.2020 у справі №910/12204/17 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.1 ст.73, ч.1, 2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.78, ч.1 ст.79 ГПК України);
- від 16.06.2021 у справі №910/14341/18 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.1-5 ст.13, ч.1, 4 ст.74 ГПК України);
- від 30.09.2021 у справі №922/3928/20 (щодо застосування ч.1, 2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ч.2. ст.13, ч.1 ст.73, ст.86, ч.1-5 ст.236, ч.1 ст.237, ч.1-3 ст.269 ГПК України);
- від 11.06.2019 у справі №904/2882/18 (щодо застосування ч.1 ст.5, ч.1, 2 ст.6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг");
- від 24.09.2019 у справі №922/1151/18 (щодо застосування ст.5, 11 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.1 ЗУ "Про електронний цифровий підпис");
- від 28.12.2019 у справі №922/788/19 (щодо застосування ч.1 ст.5, ч.1, 2 ст.6, ст.11 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг");
- від 15.04.2021 у справі №910/8554/20, від 05.08.2021 у справі №903/972/20 (щодо застосування ст. 5, 6, 7, 11 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг");
- від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 26.08.2021 у справі №924/949/20, від 09.12.2021 у справі №910/18810/20 (щодо застосування ч.1, 2 ст.77 ГПК України);
- від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 (щодо застосування наступних ст.55 Конституції України, ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, ст.4 ГПК України);
- від 03.11.2020 у справі №916/3146/17 (щодо застосування ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, ст.4 ГПК України);
- від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а (щодо застосування ч.1 ст.2 КАС України);
Також підставою касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.654 ЦК України в контексті наступних правовідносин:
- правомірності відступу сторонами від приписів ст.654 ЦК України та зміни реквізитів правочину, в тому числі назви договору, без укладання сторонами додаткової угоди про його перейменування;
- правомірності використання "нової" назви правочину у додаткових угодах до "первісного" правочину;
- правомірності ототожнення правочину під "новою" назвою з первісним правочином зі "старою" назвою, без укладання сторонами додаткової угоди про його перейменування;
щодо застосування ч. 1, 2 ст. 76, 77, 78, 79 ЦК України в контексті наступних правовідносин:
- правомірності прийняття судом в якості належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог документів бухгалтерського обліку та актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що містять відомості та посилання на "нову"/"іншу" назву правочину без попереднього укладання сторонами додаткової угоди про перейменування/зміну назви та/або реквізитів "первісного" правочину.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановлює ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу.
Крім того до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, яке мотивовано тим, що скаржник не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 158 038, 00 грн з огляду на його майновий стан, оскільки судовий збір значно перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року, відповідно до яких сума доходу відповідача за 2024 рік становить 224 109, 57 грн.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 незастосування до фізичної особи положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Зазначене також не відповідає ряду конституційних засад та основних засад господарського процесу: принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункти 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункти 2, 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України).
Отже, положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду».
Тобто Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до відповідачів у справі також підлягає застосуванню пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо можливості задоволення клопотань про відстрочення, розстрочення, зменшення судового збору або звільнення від сплати судового збору, проте до таких клопотань має бути додано відповідний доказ, який підтверджує тяжкий майновий стан скаржника.
З огляду на вищевикладене та враховуючи надання ОСОБА_1 Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2024 рік, з яких вбачається, що розмір судового збору перевищує 5 % річного доходу скаржника, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про можливість задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, відповідно до статті 294 Господарського процесуального кодексу України необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
Також до касаційної скарги додано заяву про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23 яке обґрунтовано тим, що невжиття заходів зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у випадку його подальшого скасування зумовить необхідність докласти значних зусиль та витрат відповідача для відновлення його порушених прав, зокрема оскарження дій та рішень державного виконавця, оскарження результатів торгів, витребування майна з незаконного володіння і т.д. При цьому також зазначає, що річний дохід заявника за 2024 рік складає 224 109, 57 грн, водночас стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 5 465 480, 06 грн.
Частиною 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до частини 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Оскільки до клопотання про зупинення виконання судового рішеня не надано доказів відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій з виконання оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Крім того, у касаційній скарзі клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувану постанову Північним апеляційним господарським судом прийнято 15.01.2025, повний текст її підписано 27.01.2025. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме: з 27.01.2025. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 17.02.2025.
Касаційну скаргу подано до Верховного Суду 13.02.2025, що підтверджується відбитком вхідного штампу канцелярії Касаційного господарського суду, тобто в межах строків встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Тому клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження залишається колегією суддів без розгляду.
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост" про відмову у відкритті касаційного провадження залишаються колегією суддів без задоволення, оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України Суд, -
1. Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_3 за подання касаційної скарги у даній справі.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23.
3. Призначити до розгляду справу №910/20172/23 на 09 квітня 2025 року о 10:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
4. Надати ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до дня судового засідання. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
6. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №910/20172/23.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва/ Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/20172/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Рост" до ОСОБА_1 про стягнення 5 267 932, 56 грн.
8. Довести до відома учасників справи та інших осіб, визначених статтею 6 ГПК, щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами та попередити про передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог вказаної норми.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
10. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко