про відмову у видачі судового наказу
19 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/155/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
розглянувши заяву, сформовану в системі "Електронний суд", б/н від 18.03.2025 (вх. №176) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, місто Київ, 01133
до боржника Фізичної особи-підприємця Ісюка Дмитра Дмитровича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про видачу судового наказу про стягнення 31 260,80 грн заборгованості за Договором №473854-КС-001 про надання кредиту від 31.08.2023
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 18.03.2025 (вх. №176) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісюка Дмитра Дмитровича заборгованості за Договором №473854-КС-001 про надання кредиту від 31.08.2023 в загальній сумі 31 260,80 грн, з якої: 10 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 20 760,80 грн - сума прострочених платежів по процентах та 500,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 заяву розподілено на розгляд судді Охотницькій Н.В.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені ГПК України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
З наведеного вище вбачається, що п. 16 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 147 ГПК України визначено суб'єктний склад учасників наказного провадження та унормовано, що боржником в наказному провадженні можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Згідно ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
З відповіді, отриманої судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1210084 від 19.03.2025, вбачається, що боржник - Ісюк Дмитро Дмитрович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що державним реєстратором 17.07.2024 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №2006510060001009903.
Отже, на час звернення до Господарського суду Тернопільської області із заявою (вх.№176 від 18.03.2025) про видачу судового наказу, боржником втрачено статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження та визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, заявником не взято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до спірних правовідносин форми наказного провадження.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Процесуальний строк для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу визначений у ч.2 ст. 152 ГПК України та не може перевищувати десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви.
За таких обставин, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 18.03.2025 (вх. №176) про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Ісюка Дмитра Дмитровича, який з 17.07.2024 припинив свою підприємницьку діяльність, такі вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
З огляду на наведене, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку, має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
При зверненні із цією заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" сплачено судовий збір в розмірі 242,24 грн згідно платіжної інструкції №4080 від 07.03.2025.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 20, 147, 148, 150, 152-153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" у видачі судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Ісюка Дмитра Дмитровича заборгованості за Договором №473854-КС-001 про надання кредиту від 31.08.2023 в загальній сумі 31 260,80 грн.
2. Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" у відповідності до ч.5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 19.03.2025.
Суддя Н.В. Охотницька