12.03.2025м. СумиСправа № 920/1389/24
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача: Приватного підприємства “ДК ЛТД» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дяченко Олега Володимировича (вул. Б. Хмельницького, буд. 33, кв. 7, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 36636116)
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Данильченко О.О. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства «ДК ЛТД» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» за договором, що виникли станом на 12.09.2024 у загальному розмірі 531014,21 грн. Також, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 30.03.2011 Приватним підприємством “ДК ЛТД» було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно цієї Заяви Відповідач приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг» (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.
Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Свої зобов'язання за договором Банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 36 400,00 грн, який в подальшому змінювався.
У порушення умов Договору відповідач зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
За ПП “ДК ЛТД» рахується заборгованість у загальному розмірі 531014,21 грн., яка складається з:
заборгованості за кредитом - 47 500,00 грн
заборгованості за процентами - 146 825,54 грн
заборгованості за комісією - 23 465,00 грн
пеня - 313 107,00 грн
заборгованість за 82344057023945 - 66,67 грн
заборгованість за 96150055003493 - 50,00 грн
При цьому, як стало відомо Акціонерному товариству Комерційному банку “ПриватБанк» з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство “ДК-ЛТД» з 06.08.2013 перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників (учасників). Голова комісії з припинення - ДЯЧЕНКО ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ.
АТ КБ «ПриватБанк» 24.09.2024 направило на адресу Приватного підприємства “ДК-ЛТД» заяву з кредиторськими вимогами разом із розрахунком заборгованості станом на 12.09.2024, договором б/н від 30.03.2011з додатками, виписками про рух коштів та Витягами з Умов та Правил надання банківських послуг.
Зазначена заява з кредиторськими вимогами відповідачем не отримана, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта, щодо поштового відправлення 4909400013139. Лист повернувся на адресу відправника 18.10.2024.
Тому позивач на підставі ст.ст. 111, 112 ЦК України просить суд зобов'язати відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства «ДК ЛТД» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» за договором, що виникли станом на 12.09.2024 у загальному розмірі 531014,21 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Рух справи та процесуальні дії суду.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначене на 23.12.2024.
Розгляд справи 23.12.2024 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 23.12.2024 підготовче засідання відкладене на 20.01.2025.
Ухвалою суду від 20.01.2025 закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.02.2025.
Розгляд справи 19.02.2025 не відбувся, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 19.02.2025 розгляд справи по суті відкладено на 12.03.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Факт укладення договору між сторонами та надання позивачем відповідачу кредитного ліміту підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою позивача про відкриття поточного рахунку (а.с. 182-183), довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів (а.с. 11).
Позивач відкрив 30.03.2011 відповідачу поточний та картковий рахунок. У заяві на відкриття рахунку зазначено, що відповідач, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.
Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язувався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).
Згідно з наданим позивачем розрахунком на момент звернення до суду заборгованість відповідача за вказаним договором складає 531014,21 грн., у тому числі:
заборгованості за кредитом - 47 500,00 грн
заборгованості за процентами - 146 825,54 грн
заборгованості за комісією - 23 465,00 грн
пеня- 313 107,00 грн
заборгованість за 82344057023945 - 66,67 грн
заборгованість за 96150055003493 - 50,00 грн
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві відповідача від 30.03.2011 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги у частині визначення розміру заборгованості, посилається на витяг з Умов надання банківських послуг та Тарифів банку, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua. Роздруківку Витягу позивач додав до позову (а.с. 194-206).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (30.03.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (18.11.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Тому суд вважає обґрунтованими вимоги у частині визначення позивачем основного боргу (заборгованості за кредитом) в розмірі 47500 грн 00 коп.
Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно із частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач з 06.08.2013 перебуває у стані припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників (а.с. 184-186).
24.09.2024 позивач направив відповідачу заяву з кредиторськими вимогами на загальну суму 531014 грн 21 коп. Заява відповідачем не отримана та повернута позивачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 187-190). При цьому, заява надсилалася на офіційну юридичну адресу відповідача, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виходячи із змісту статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.
Отже, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи.
Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов'язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог.
Тому з урахуванням визначеної судом заборгованості, позов підлягає частковому задоволенню, а саме у частині зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги позивача у розмірі 47500 грн 00 коп.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому суд вважає за можливе покласти судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» до відповідача: Приватного підприємства “ДК ЛТД» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дяченко Олега Володимировича про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Приватне підприємство “ДК ЛТД» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дяченко Олега Володимировича (вул. Б. Хмельницького, буд. 33, кв. 7, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 36636116) включити до проміжного ліквідаційного балансу Приватного підприємства «ДК ЛТД» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПриватБанк» у розмірі 47500 грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором №б/н від 31.03.2011.
3. У іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Приватного підприємства “ДК ЛТД» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Дяченко Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 2422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати Акціонерному товариству Комерційний банк “Приватбанк» наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.03.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко