65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1008/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши заяву (вх.№ 4-16/25 від 18.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» (площа Митна, № 1А, оф. 309, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41810266) про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання)
до особи, що може набути статус учасника справи (відповідача): Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (площа Митна, № 1, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 01125666)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» звернулося до Господарського суду Одеської області до особи, що може набути статус учасника справи (відповідача) - Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» із заявою про забезпечення позову (до його подання), за змістом якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ДП «Одеський морський торговельний порт» та будь-яким іншим юридичним або фізичним особам вчиняти будь-які дії з фактичного обмеження права ТОВ «Одеський портовий оператор» на зберігання вантажів у приміщенні критого складу на причалі № 43, літ. «Ю» інв. № 057000, площею 3221,70 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Гефта Миколи, 3/2, як-то, зокрема але не виключно самовільне вивезення ДП «Одеський морський торговельний порт» або іншими особами вантажу ТОВ «Одеський портовий оператор» з критого складу на причалі № 43, літ. «Ю» інв. № 057000, або розміщення ДП «Одеський морський торговельний порт» або іншими особами у приміщенні критого складу на причалі № 43, літ. «Ю» інв. № 057000 вантажів порту або інших осіб під час зберігання у приміщенні вказаного складу вантажу ТОВ «Одеський портовий оператор».
Дослідивши дану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» про забезпечення позову, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-ІХ від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Частиною п'ятою статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Буквальне тлумачення наведеної норми закону свідчить про те, що навіть за наявності реєстрації адвоката в Електронному кабінеті, таку реєстрацію має здійснити також і сама юридична особа.
Перевіривши заяву (вх. № 4-16/25 від 18.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» про забезпечення позову, суд установив, що у заявника - юридичної особи, що зареєстрована за законодавством України, повинен бути зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Здійснивши у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» перевірку наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» електронного кабінету, суд установив, що в останнього, як у особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, в порушення положень ст. 6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній, що підтверджується відповіддю № 8170768 від 19.03.2025, сформованою у вказаній підсистемі за кодом ЄДРПОУ 41810266. Наявність електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» підтверджується лише в адвоката Дабіжи Я.І.
При цьому, всупереч положень пункту 2 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, дана заява не містить і відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
Окрім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову.
Статтею 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника (позивача) покладено обов'язок надати пропозиції зустрічного забезпечення, тобто запропонувати спосіб, а суд управі визначити конкретний розмір такого способу.
Господарський суд звертає увагу заявника на те, що всупереч наведеним вимогам ГПК України, заява про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
Нормами ГПК України не передбачено можливості залишення такої заяви без руху задля усунення недоліків заяви.
Натомість ч. 7 ст. 140 ГПК України в імперативній формі визначає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заяву про забезпечення позову подано особою, яка зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, проте, не зареєструвала його та у матеріалах заяви відсутні пропозиції заявника відносно зустрічного забезпечення, суд дійшов висновку про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» про забезпечення позову до його подання заявнику.
Одночасно, суд роз'яснює Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор», що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, заявник не обмежений у повторному зверненні до суду із заявою про забезпечення позову після усунення вищевказаних недоліків.
Оскільки заява про забезпечення позову подана представником заявника через Електронний суд, Господарський суд Одеської області не здійснює повернення роздрукованого судом паперового примірника заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 139, 140, 141, 234, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський портовий оператор» (вх.№ 4-16/25 від 18.03.2025) про вжиття заходів забезпечення позову (до його подання) до особи, що може набути статус учасника справи (відповідача), Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» - повернути заявнику.
Ухвала набрала законної сили 19.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Цісельський