65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3527/20(916/3059/24)
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Овочева, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 40467576) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія» (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905), Товариства з обмеженою відповідальністю “Фруктус Імпорт» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 33, код ЄДРПОУ 41634828)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ліквідатор Багінський Артем Олександрович (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, оф. 312, РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсними договорів та витребування майна боржника з чужого незаконного володіння та про стягнення 4 042 619,68 грн.
Представники:
Від позивача - Демченко М.М. (ордер від 02.11.2023 серія АІ № 1487650);
Від ТОВ “Дунайська Імпортна Компанія» - Москвітіна І.О. (ордер від 20.11.2024 серія ВН № 1436524);
Від ТОВ “Фруктус Імпорт» - ліквідатор Багінський А.О.;
Від третьої особи - Багінський А.О. (особисто).
В провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/3527/20 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Імпортна Компанія» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Імпорт» про визнання банкрутом.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія» з вимогами про:
- визнання недійсним Договору поставки № 0109/18 від 01.09.2018;
- визнання недійсним Договору № 0112-20 від 01.12.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог;
- про витребування у ТОВ “Дунайська Імпортна Компанія» на користь ТОВ “Фруктус Імпорт» соковитискачі із металевими столами із наступними серійними номерами: 07924-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA: Serial number: 455375; Serial number: 455376; Serial number: 455367; Serial number: 455386; Serial number: 455377; Serial number: 455598; Serial number: 455590; Serial number: 455634; Serial number: 455635; Serial number: 455636; Serial number: 455637; Serial number: 455638; Serial number: 455539; Serial number: 455640; Serial number: 455641; Serial number: 455642; Serial number: 455661; Serial number: 455662; Serial number: 455663; Serial number: 455664; Serial number: 455657; Serial number: 455658; Serial number: 455659; Serial number: 455660; Serial number: 455682; Serial number: 455683; Serial number: 455684; Serial number: 455685; Serial number: 455687; Serial number: 455688; Serial number: 455689; Serial number: 455690; Serial number: 455696; Serial number: 455697; Serial number: 455698; Serial number: 455699; Serial number: 455700; Serial number: 455701; Serial number: 455702; Serial number: 455703; Serial number: 455704; Serial number: 455705; Serial number: 455706; Serial number: 455707; Serial number: 455708; Serial number: 455709; Serial number: 455710; Serial number: 455711
07924-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA: Serial number: 455492;
08148-UE-SPEED S PLUS SELF-SERV POD UA: Serial number: 454685;
08148-UE-ORANGE VERSZTILE PRO PODIUM UE ORANGE: Serial number: 454564.
В обґрунтування позовних вимог позивач із посиланням на статтю 42 Кодексу України з питань банкрутства зазначає, що заборгованість зі сторони ТОВ “Фруктус Імпорт» перед ТОВ “Дунайська Імпортна Компанія» та ТОВ “Атаман Імпорт» (ТОВ “Аверікс») за Договором № 0112-20 від 01 грудня 2020 року про зарахування зустрічних однорідних вимог є штучно створеною, а саме Кобко С.Л. (керівник) безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, уклав договір із заінтересованими особами. Відтак, соковитискачі які належали ТОВ “Фруктус Імпорт» були безпідставно і безоплатно передані ТОВ “Дунайська Імпортна Компанія», яка ж у свою чергу сама ініціювала початок процедури банкрутства. І всі вищезазначені правочини були вчинені ОСОБА_1 протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ліквідатора Багінського Артема Олександровича та призначено судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 02.09.2024.
Ухвалою суду від 30.08.2024 заявлено самовідвід від розгляду справи № 916/3059/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія».
Протоколом повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу № 916/3059/24 передано до розгляду судді Найфлейш В.Д.
Ухвалою суду від 03.09.2024 (суддя Найфлейш В.Д.) прийнято справу № 916/3059/24 до свого провадження. Постановлено розглядати справу № 916/3059/24 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2024.
Ухвалою суду від 08.10.2024 відкладено розгляд справи на 22.10.2024.
Ухвалою суду від 22.10.2024 залучено ТОВ “Фруктус Імпорт» як співвідповідача у справі №916/3059/24. Справу №916/3059/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія» про визнання недійсними договорів та витребування майна боржника з чужого незаконного володіння - направлено за належністю, для розгляду в межах справи № 916/3527/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктус Імпорт».
Ухвалою суду від 04.11.2024 постановлено прийняти справу 916/3059/24 до свого провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття. Підготовче засідання призначене на 21.11.2024.
Підготовче засідання призначене на 21.11.2024 не відбулось, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 27.11.2024 призначено підготовче засідання на 05.12.2024.
Протокольною ухвалою від 05.12.2024 відкладено підготовче засідання суду на 19.12.2024.
Протокольною ухвалою від 19.12.2024 відкладено підготовче засідання суду на 09.01.2025.
Засідання суду призначене на 09.01.2025 не відбулось, про що складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 14.01.2025 призначено підготовче засідання на 30.01.2025.
Протокольною ухвалою від 30.01.2025 відкладено підготовче засідання на 14.02.2025.
Протокольною ухвалою від 14.02.2025 відкладено підготовче засідання на 13.03.2025.
11.03.2025 на адресу суду надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Драйв» уточнена позовна заява (вх. № 8022/25) в якій товариство просило:
- визнати недійсним Договір поставки № 0109/18 від 01 вересня 2018 року;
- визнати недійсним Договір № 0112-20 від 01 грудня 2020 року про зарахування зустрічних однорідних вимог;
- витребувати у ТОВ «Дунайська Імпортна Компанія» на користь ТОВ «Фруктус Імпорт» соковитискачі із металевими столами в кількості 4 (чотири) штуки;
- Стягнути із ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» на користь ТОВ «ФРУКТУС ІМПОРТ» суму вартості 24 соковитискачів, які були нею відчужені, в сумі 4 042 619,68 гривень.
Протокольною ухвалою від 13.03.2025 розцінено вказану уточнену позовну заяву, як заяву про зміну предмету позову та задоволено її.
11.03.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Снек Драйв» про вжиття заходів забезпечення позову від 11.03.2025 (вх. № 2-329/25) в якій просило суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська Імпортна Компанія» на всіх рахунках банківських установ в межах суми позову.
Вказана заява обґрунтована тим, що у зв'язку з тим, що спірне майно не знаходиться у власності позивача, тому належним способом захисту в даному випадку буде стягнення з відповідача вартості такого майна. Викладене в свою чергу призводить до існування об'єктивної підстави вважати, що грошові кошти можуть бути відчужені відповідачем. Отже, у випадку задоволення позовних вимог, таке відчуження унеможливить виконання судового рішення.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі “Шмалько проти України» (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду» (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права викладені у пунктах 29, 30, 31, 32, 33 постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, згідно із якими, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).
Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.
Суд вважає що вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Імпортна Компанія» є адекватним, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосується предмету спору щодо стягнення грошових коштів у розмірі 4 042 619,68 грн.
Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків ТОВ “Дунайська імпортна компанія» у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» про забезпечення позову від 11.03.2025 (вх. № 2-329/25) - задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія» (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905) в межах суми стягнення 4 042 619,68 грн. (чотири мільйона сорок дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 68 коп.), які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.
Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Снек Драйв» (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Овочева, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 40467576)
Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дунайська Імпортна Компанія» (68094, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40017905)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом строків, встановлених Законом України “Про виконавче провадження» з дня її постановлення.
Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено 18.03.2025.
Суддя Ю.А. Шаратов