номер провадження справи 15/223/24
25.02.2025 Справа № 908/3267/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., за участі секретаря судового засідання Пікалової І.С. розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроплюс», 69005, м. Запоріжжя, Південне шосе, 74б
до відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
про зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення напису (запису) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та визнання права власності на автомобіль
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Москаленко Д.Ф., адвокат, свідоцтво № 516 від 29.12.2014, ордер серії АР № 1176463 від 21.01.2025;
від відповідача: не з'явився;
установив
18.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроплюс» до відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» про:
- зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключити напис (запис) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на транспортний засіб - автомобіль Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроплюс», право власності на транспортний засіб - автомобіль Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024, справу № 908/3267/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3267/24 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/223/24. Підготовче засідання призначено 22.01.2025 о 10:30 год.
02.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.01.2025 задоволено заяву представника відповідача - Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк» Іванченко Вікторії Сергіївни про участь у судових засіданнях по справі № 908/3267/24 в режимі відеоконференції.
22.01.2025 позивачем надано заяву б/н від 22.01.2025, в якій повідомляється про відмову позивача від вимог щодо стягнення з відповідача судових витрат у даній справі.
Ухвалою суду від 22.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3267/24 до судового розгляду по суті на 25.02.2025 об 11:00 год.
18.02.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, за наявними в матеріалах справи документами.
У судовому засіданні 25.02.2025 відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Судом перевірено повноваження представника позивача. Відводів складу суду не заявлено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору фінансового лізингу позивач, сплативши передбачені договором платежі, отримав від відповідача пакет документів для переоформлення права власності на автомобіль, однак у територіальному сервісному центрі МВС позивачу було відмовлено в перереєстрації транспортного засобу з огляду на наявність відомостей про власника транспортного засобу у Єдиному реєстрі боржників Міністерства юстиції України. Викладене стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання права власності на придбаний автомобіль.
Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2025 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові від 18.12.2024 та заяві б/н від 22.01.2025 про відмову у стягненні судового збору.
Представник відповідача не з'явися в судовому засіданні, 02.01.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що банком не заперечується право власності позивача на транспортний засіб, всі документи, які були необхідні для перереєстрації автомобілю з боку банку було підписано і передано позивачу. Враховуючи той факт, що відповідно до закону позивач вже є власником транспортного засобу починаючи з 09.08.2024, звертає увагу суду, що такий спосіб захисту прав не є ефективним. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Як вбачається з позовної заяви, саме третьою особою відмовлено позивачу у перереєстрації права власності на транспортний засіб, таким чином державний орган не визнав право власності позивача на підставі поданих документів. В цейчас, факт такої відмови жодним чином не спростовує чинність поданих документів та факт переходу права власності. Звертає увагу суду на помилковість визначення позивачем належного відповідача, оскільки між цими сторонами відсутній предмет спору, відповідач (банк) прав позивача не порушував, не оспорював, в реєстрації не відмовляв. Доказів порушених або невизнаних прав позивача з боку АТ КБ “ПриватБанк» у матеріалах справи та у позовній заяві відсутні. Просив залишити позовну заяву, без розгляду, а у разі розгляду позовної заяви судом, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судому засіданні 25.02.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частин рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
03.08.2021 Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (лізингодавець, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроплюс» (лізингоодержувач, ТОВ «Промелектроплюс») укладено договір фінансового лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2.
Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язується набути у власність у ТОВ «Ліон Авто» (продавець), предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій, та передати його в користування Лізингоодержувачу на строк, що зазначении в цьому договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору, строк лізингу складає 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.
Відповідно до п. 2.2. договору, розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цім договором та додатком № 2 до нього.
Як вбачається зі специфікації до договору лізингу, предметом лізингу сторонами визначено транспортний засіб марки Opel combo, 2021 року випуску, з серійним номером кузова НОМЕР_1 , вартістю 536 800,00 грн.
В додатку № 2 до договору фінансового лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2 від 03.08.2021 сторони також погодили графік сплати платежів за договором.
На підставі вказаного договору позивач отримав в платне користування транспортний засіб Opel combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
09.08.2024 між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2 від 03.08.2021.
12.07.2024 АТ КБ «ПриватБанк» та позивачем було укладено договір № ZPO0FLOWW3ZMU-2 купівлі-продажу предмету лізингу, за яким у зв'язку із повним розрахунком за предмет лізингу між позивачем як покупцем та АТ КБ «ПриватБанк» як продавцем до дати укладення цього договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмету лізингу за договором лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2, продавець зобов'язується передати у власність покупцю предмет лізингу за договором лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором.
На підставі укладеного договору № ZPO0FLOWW3ZMU-2 від 12.07.2024 та на виконання його умов АТ КБ «ПриватБанк» видав наказ № ZPO0FLOWW3ZMU-2 від 09.08.2024, яким наказав провести перереєстрацію Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 .
09.08.2024 позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт приймання передачі транспортного засобу № ZPO0FLOWW3ZMU-2. 09.08.2019 АТ КБ «ПриватБанк» видано відповідну довіреність на ім'я позивача.
12.08.2024 АТ КБ «ПриватБанк» надало позивачеві лист № 20.1.0.0.0/7-240809/10201 з пакетом документів щодо переоформлення транспортного засобу на позивача.
Згідно з довідкою від 14.08.2024 № 48/1294, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , знятий з військового обліку в межах військово транспортного обов'язку.
Згідно із відповіддю територіального сервісного центру МВС № 2341 від 07.11.2024 № 31/29/2341/26-11881-2024, здійснити державну реєстрацію права власності на транспортний засіб Opel Combo, номер кузова НОМЕР_3 , позивач не зміг у зв'язку з тим, що АТ КБ «Приватбанк» є в Єдиному реєстрі боржників.
Оскільки, банк не усунув вказане порушення прав позивача та не вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у реєстрації автомобіля за товариством, останній звернувся до суду з даним позовом, за захистом своїх порушених прав та інтересів.
З урахуванням обставин справи, наданих доказів та чинного законодавства України, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу - це договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу.
Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором і сплатив на користь відповідача передбачені договором платежі.
Разом з тим, як встановлено вище, наявність пакету документів, переданого відповідачем, не призвела до зняття автомобіля з реєстраційного обліку, здійсненого за відповідача та проведення такої реєстрації за позивачем.
Позивач не може вважатись власником автомобіля в розумінні вимог Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх тинів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспорт них засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.
Відповідно до ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митною оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до першого - четвертого абзаців пункту 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»). Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Згідно з ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що автомобіль був переданий позивачу, втім означена передача не призвела до реєстрації автомобіля за позивачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 викладено висновок про те, що положеннями ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Слід зазначити, що транспортний засіб переданий позивачу, однак позивач був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію такого транспортного засобу за собою, а також розпорядитись автомобілем, оскільки за даними реєстрів МВС власником вказаного автомобіля є відповідач.
Враховуючи викладене, є підстави вважати, що право власності позивача фактично не визнається.
Відповідно до абзацу дев'ятого п. 15 Порядку у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленному ст 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, установленному ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторі та реєстрацію обтяжень»; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до п. 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985.
Отже, центр МВС діяв відповідно до приписів пункту 15 Порядку, а тому доводи відповідача в частині порушення прав позивача саме діями центру МВС є безпідставними, оскільки саме перебування банку в Реєстрі боржників стало підставою для відмови в реєстрації права власності на автомобіль за позивачем.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання йото права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
За умовами ч. ч. 1, 5, 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з мстою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 цього Закону або постанови, передбаченої ч. 4 ст. 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Матеріалами справи підтверджується що банк не вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у реєстрації автомобіля за позивачем.
Що ж до доводів відповідача, слід зазначити, що саме наявність інформації про відповідача у реєстрі боржників стала підставою для відмови у реєстрації автомобіля за позивачем, що має наслідком порушення прав товариства як власника майна.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на встановлені судом обставини порушення наявних у позивача речових прав - права власності на транспортний засіб та враховуючи, що позивач виконав умови договору фінансового лізингу № ZPO0FLOWW3ZMU-2 від 03.08.2021, предметом якого є автомобіль марки: Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в частині повної сплати лізингових платежів, проте позбавлений можливості реалізації належного йому права власності та здійснення перереєстрації транспортних засобів за Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроплюс» у зв'язку з перебуванням юридичної особи - лізингодавця в Єдиному реєстрі боржників суд зазначає, що поданий позов направлений на усунення невизначеності відносин права власності позивача на вказаний транспортний засіб та підтвердження такого права, відтак, дійшовши висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на вказаний транспортний засіб, суд визнає вказаний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України враховуючи заяву позивача про відмову судових витрат у даній справі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроплюс» (69005, м. Запоріжжя, Південне шосе, 74б; ідентифікаційний код юридичної особи 36320760, право власності на транспортний засіб - автомобіль Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Зняти обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключити напис (запис) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на транспортний засіб - автомобіль Opel Combo, 2021 року випуску, з номером кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.03.2025.
Суддя І. С. Горохов