19.03.2025 Справа № 908/620/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши матеріали за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АВТОЗАВОДСЬКА-20», код ЄДРПОУ 45297198
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ», код ЄДРПОУ 41279924
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії,
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АВТОЗАВОДСЬКА-20» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (документ сформований в системі 12.03.2025, вх. №678/08-07/25 від 14.03.2025) з позовними вимогами про:
1. розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 06/09/17-547 від 06.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.20 (під'їзди 6-8, кв. 181-287) з 01.11.2023;
2. зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг по 01.11.2023.
Позов обґрунтовано, зокрема, ст.ст. 9, 10, 13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 651, 907 ЦК України.
В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що складаються з: витрат на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 11000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/620/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху на наступних підставах.
Позовні заяви подаються до господарського суду із додержанням вимог, викладених в ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує із змісту вищевказаної позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Враховуючи, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання даної позовної заяви із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору (0,8) позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 167 від 18.02.2025 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Інших доказів сплати судового збору не надано.
Таким чином до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі. Недоплата судового збору становить 1816,80 грн (4844,80-3028,00).
Щодо посилання у позовній заяві на встановлення певних фактів рішенням господарського суду в іншій справі, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 5, п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Згідно з ч.2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити, що випливає зі змісту ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню судом при ухваленні судового рішення.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення (постанова ВС від 11.12.2019 по справі №320/4938/17).
Звільнення від доказування не має абсолютного характеру, адже спір у кожній окремій справі вирішується відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає конкретну справу, на підставі наданих суду доказів.
Тобто обов'язком учасників спору є викладення обставин, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, із зазначенням відповідних доказів, якими вони підтверджується та своєчасне надання суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач вважає договір діючим і дотепер виставляє рахунки на оплату, надсилає вимоги, про що зазначено у позовній заяві.
Отже подана позовна заява не відповідає положенням п. 5, п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АВТОЗАВОДСЬКА-20» (вх. №678/08-07/25 від 14.03.2025) залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в термін до 31.03.2025 включно, шляхом надання до суду:
- доказів сплати (доплати) судового збору в розмірі 1816,80 грн;
- усіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- доказів на підтвердження того, що відповідач вважає договір діючим і дотепер виставляє рахунки на оплату, надсилає вимоги, про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Суд звертає увагу, що 31.03.2025 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.
Ухвала підписана 19.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.С. Боєва