вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
19 березня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/551/14 (907/943/21)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ - 00032945, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9,
до відповідача 1 ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача 2 ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
до відповідача 3 фізичної особи-підприємця Бурин Василя Віталійовича, РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_3
за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Червона Зірка", код ЄДРПОУ - 00413831, 89450, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кибляри,
за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Універсальна Біржа» , код ЄДРПОУ - 25158707, 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52,
за участю третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 2 і 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна Універсальна Біржа» , код ЄДРПОУ - 32996161, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, буд. 60,
за участю третьої особи 4, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1, 2, 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС", код ЄДРПОУ - 35588329, 61001, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, 3
про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), визнання недійсними протоколів електронних аукціонів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, витребування майна (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог)
в межах справи про банкрутство №907/551/14
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області
про визнання банкрутом державного підприємства "Червона Зірка" (с. Кибляри, б/н, Ужгородський район Закарпатської області, код 00413831)
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
За участю представників сторін:
від позивача Шарикін Ю.В., представник в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції)
від відповідача 1 не з'явився (в залі суду)
від відповідача 2 не з'явився (в залі суду)
від відповідача 3 Юрчак В.В., адвокат (в режимі відеоконференції)
від третьої особи позивача (в особі ліквідатора) Пузирний Т.М., арбітражний керуючий - не з'явився (в режимі відеоконференції ) - ДП "Червона Зірка"
від третьої особи відповідача 1 : не з'явився (в залі суду) - Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Універсальна Біржа»
від третьої особи відповідача 2, 3: не з'явився (в залі суду) - Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна Універсальна Біржа»
від третьої особи відповідача 1, 2, 3: не з'явився (в залі суду) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС"
За участю ОСОБА_3 , представник в порядку самопредставництва (в залі суду) - Державний орган з питань банкрутства: Центральний відділ з питань банкрутства Управління банкрутства Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
22.11.2021 Міністерство економіки України, як орган управління майном банкрута заявило позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця Бурина Василя Віталійовича, треті особи: Державне підприємство «Червона Зірка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Універсальна Біржа», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна Універсальна Біржа», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕР-ТАС» про визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ДП «Червона Зірка», проведених 21.07.2021 та 22.06.2021; визнання недійсними протоколів зазначених електронних аукціонів; визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна ДП «Червона Зірка», укладених ліквідатором банкрута з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФОП Бурин В.В.; повернення нерухомого майна ДП «Червона Зірка» шляхом витребування такого із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 , Доманич В.М., ФОП Бурин В.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/551/14 (907/943/21) визначено суддю Ушак І.Г.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.03.2023 року № 02-02/100/23, у зв'язку з припиненням повноважень судді Ушак І.Г., призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/551/14 (907/943/21) визначено суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою суду від 04.04.2023 прийнято справу №907/551/14 (907/943/21) до провадження, розгляд справи почато спочатку, призначено підготовче засідання.
На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання (від 05.01.2023 вх. №02.3.1-02/83/23) Міністерства економіки України про процесуальне правонаступництво, в якому заявник просить замінити учасника провадження у справі № 907/551/14 (907/943/21), а саме: Міністерство економіки України на Фонд державного майна України.
10.08.2023 Господарський суд Закарпатської області постановив ухвалу, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023, про відмову у задоволенні клопотання Позивача про процесуальне правонаступництво.
Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 в межах даної справи касаційну скаргу Міністерства економіки України задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2023 у справі №907/551/14 (907/943/21) скасовано. В скасованій частині ухвалено нове рішення: клопотання Міністерства економіки України про здійснення процесуального правонаступництва у справі №907/551/14(907/943/21) задоволено, замінено позивача - Міністерство економіки України на його правонаступника - Фонд державного майна України.
В подальшому, ухвалою суду від 02.07.2024 в межах даної справи поновлено провадження у справі №907/551/14 (907/943/21).
Ухвалою від 02.09.2024 року суд відмовив у задоволенні заяви про залучення до участі Міністерства економіки України в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
На адресу суду 29.10.2024 надійшла від позивача Фонду державного майна України заява про збільшення позовних вимог (вх. №02.3.1-02/8400/24). ухвалою суду від 30.10.2024 в межах даної справи заяву про збільшення позовних вимог (від 29.10.2024 вх. №02.3.1-02/8400/24), яка надійшла від Фонду державного майна України - залишено без руху.
Ухвалою від 27.11.2024 суд заяву про збільшення позовних вимог (від 29.10.2024 вх. №02.3.1-02/8400/24), яка надійшла від позивача - задовольнив повністю, вирішив здійснювати подальший розгляд справи з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 18.11.2024 суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті на 05 лютого 2025 р. на 11:30 год.
17.03.2025 Фонд державного майна України надіслав клопотання про долучення копії електронного доказу до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з цим позивачем не було заявлено відповідне клопотання про долучення цих доказів разом із поданням позовної заяви, крім того позивач не наводить жодних переконливих аргументів щодо пропуску зазначеного строку та обставин, які б унеможливлювали отримання та подання таких доказів в межах процесуальних строків.
За таких обставин суд вбачає порушення строку пред'явлення клопотання про долучення доказів, що є підставою для його залишення без задоволення.
Водночас, наголошує, що зазначені дії суд може розцінювати як зловживання процесуальними правами (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України), а саме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що ліквідатор ДП «Червона зірка» порушив вимоги ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та ч. 1 ст. 61, ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Позивач зазначає, що згідно приписів ч. 1 ст. 61, ст. 62 КУзПБ ліквідатор підприємства зобов'язаний сформувати перелік ліквідаційної маси майна банкрута та вжити усіх заходів стосовно виявлення, схоронності державного майна, проведення інвентаризації та включення його до переліку ліквідаційної маси. В контексті таких обов'язків, позивач вважає, що ліквідатор в силу ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» зобов'язаний затверджувати із позивачем перелік ліквідаційної маси підприємства-банкрута. На думку позивача відсутність такого погодження означає неможливість подальшої реалізації майна підприємства банкрута.
Відсутність такого погодження і стала причиною звернення із позовом, позивач повідомляє, що за результатами розгляду листа ліквідатора ДП «Червона зірка» від 19.02.2021 №02-15/14, Мінекономіки листом від 22.03.2021 №№2152-11/17601-07 надало зауваження до переліку ліквідаційної маси майна ДП «Червона зірка», які ліквідатор станом на дату подання позовної заяви не усунув. Наведене на думку позивача свідчить про те, що ліквідаційна маса майна ДП «Червона зірка» не була погоджена.
Окрім цього позивач також зазначає, що майно ДП «Червона зірка» було реалізовано за заниженою вартістю, оскільки в публічних матеріалах проведених торгів відсутня рецензія про звіт на оцінку майна ДП «Червона зірка», хоча оформлення рецензії передбачене приписами ч. 12 ст. 96 КУзПБ, ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п. 62-63 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1).
У відповіді на відзив (№2431-05/70 від 27.04.2022) позивач стосовно доводів третьої особи 1 повідомляє, що через установлення на території України карантину, зумовленого коронавірусною хворобою COVID-19 не зміг забезпечити явку своїх уповноважених представників. Натомість у своїх листах та в телефонному режимі просив ліквідатора ДП «Червона зірка» провести засідання комітету кредиторів у режимі відеоконференції, чого не було зроблено.
На підставі наведених доводів позивач приходить до висновку про те, що внаслідок протиправних дій ліквідатора ДП «Червона зірка» було здійснено незаконне відчуження державного майна, що завдало збитків державі.
Правова позиція відповідача 1.
Відповідач 1 заперечує позовні вимоги в повному обсязі, на її думку ліквідатор ДП «Червона зірка» вжив усіх заходів, спрямованих на виявлення активів боржника та проведення процедури продажу активів на аукціоні, що підтверджується фактом надсилання ліквідатором ДП «Червона зірка» цілої низки листів, зокрема і до позивача, які стосуються узгодження переліку встановлених інвентаризацією активів банкрута, пропозиції проведення засідання комітету кредиторів ДП «Червона зірка». Також відповідач 1 наголошує на тому, що ліквідатор ДП «Червона зірка» належним чином організував оцінку майна, яке буде реалізовано та уклав Договори на проведення незалежної оцінки із ТОВ «Бізнес-Консалтинг».
Врешті, посилаючись на приписи ст. 73 КУзПБ та позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.03.2018 року у справі №911/494/17; від 25.04.2018 року у справі №910/16955/17; від 11.06.2019 року у справі №920/1316/14; від 26.09.2019 року у справі №11/19; від 18.08.2020 року у справі №5023/4363/12 відповідач 1 приходить до висновку про те, що тільки ті порушення, які вплинули, або могли вплинути на результати аукціону можуть призводити до визнання недійсним результатів торгів (аукціону). Однак в цій ситуації, на думку відповідача 1, позивач не надав доказів щодо порушення ліквідатором вимог розділу V КУзПБ та вимог Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №865, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Правова позиція відповідача 2.
Відповідач 2 не подав до суду відзиву на позовну заяву.
Правова позиція відповідача 3.
Відповідач 3 не подав до суду відзиву на позовну заяву. Натомість надав суду додаткові письмові пояснення (№02.3.1-02/9891/24 від 18.12.2024) у яких наголосив на тому, що на момент виникнення спірних правовідносин приписи КУзПБ (на відміну від приписів попереднього Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачали погодження переліку ліквідаційної маси боржника державного підприємства органом, уповноваженим управляти майном банкрута.
Також наводив доводи про те, що є добросовісним набувачем спірного майна, й що таке, в силу приписів ст. 388 ЦК України може бути витребуване у нього лише у виключних випадках, існування жодного із яких позивач не вмотивував належним чином.
Правова позиція третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача
Третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (ДП «Червона зірка») заперечує стосовно позовних вимог. У своєму відзиві стверджує, що доводи позивача про відсутність погодження переліку ліквідаційної маси з органом управління банкрута не відповідає фактичним обставинам справи.
Спершу третя особа 1 наголошує на тому, що ані ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» ні іншими приписами законодавства не визначено спосіб та форму погодження ліквідаційної маси.
З огляду на це, третя особа 1 повідомляє, що 15.10.2019 року ліквідатор надіслав до Міністерства аграрної політики та продовольства України лист №02-15/63 до якого долучив перелік нерухомого майна (ліквідаційна маса), виявленого інвентаризацією, а 19.11.2020 року ліквідатор надіслав до Мінекономіки лист № 02-15/62 від 19.11.2020, в якому просив надати інформацію щодо активів банкрута - ДП «Червона Зірка», які задокументовано в Мінекономіки. Відповідь на цей лист не надходила.
19.02.2021 року ліквідатор ДП «Червона Зірка» надіслав до Мінекономіки новий лист №02-15/14, в додатках до якого наводився перелік встановлених інвентаризацією активів банкрута (ліквідаційна маса).
Також третя особа 1 зазначає, що незатвердження переліку ліквідаційної маси також було предметом перевірки Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), оскільки Мінекономіки своїм листом звернулося із цим питанням до Міністерства юстиції України й просило провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого Дідича М.А. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 907/551/14 про банкрутство ДП «Червона Зірка». В подальшому Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції зобов'язало ліквідатора ДП «Червона зірка» надати пояснення стосовно виконанням ним повноважень й повідомило, що у разі якщо за результатами аналізу пояснень вбачатиметься невиконання чи неналежне виконання арбітражним керуючим вимог законодавства Південно-Західним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) буде ініційовано проведення позапланового заходу контролю. Ліквідатор ДП «Червона зірка» подав пояснення стосовно процедури затвердження ліквідаційної маси й подальшому Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не ініціювало проведення позапланової перевірки. Наведене на думку третьої особи 1 свідчить про те, що дії ліквідатора ДП «Червона Зірка» були належним чином перевірені, й оцінені як такі, що не суперечать вимогам законодавства.
Більше того, третя особа 1 також інформує, що за результатами іншої перевірки проведеної на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2021 №985/7 «Про затвердження Плану проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих на ІІ квартал 2021 року» комісією було виявлено порушення вимог законодавства, а саме ч. 1 ст. 79 КУзПБ, оскільки ліквідатором ДП «Червона зірка» не оголошено проведення повторних аукціонів з продажу майна банкрута протягом одного місяця після закінчення аукціонів без визначення переможця.
Окремо третя особа 1 також пояснювала, що ліквідатор тричі своїми листами (№02-15/11 від 08.02.2021; №02-15/37 від 08.07.2021) пропонував членам комітету кредиторів ДП «Червона зірка» провести засідання комітету кредиторів, де надавав їм умови майбутнього продажу майна підприємства-банкрута, й надсилав цей лист також до позивача. Однак позивач не забезпечив участі своїх уповноважених представників у засіданнях комітету кредиторів.
Стосовно рецензування звіту про оцінку майна при продажі майна на аукціоні, третя особа 1 зазначає, що приписи КУзПБ не передбачають подібного обов'язкового рецензування.
Правова позиція третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1
Третя особа не подала письмових пояснень стосовно заявленого позову.
Правова позиція третьої особи 3, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 2 і 3
Третя особа не подала письмових пояснень стосовно заявленого позову.
Правова позиція за участю третьої особи 4, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1, 2, 3
Третя особа не подала письмових пояснень стосовно заявленого позову.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
03.07.2014 року стосовно ДП «Червона зірка» відкрито провадження у справі про банкрутство. Постановою Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2019 року ДП «Червона зірка» визнано банкрутом й відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ДП «Червона зірка» призначено арбітражного керуючого Дідича М.А.
У 2019 році Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до ліквідатора ДП «Червона зірка» з приводу документів стосовно виявленого майна підприємства-банкрута. Ліквідатор ДП «Червона зірка» двома листами надав відповідь стосовно запитуваної інформації.
Так, 15.10.2019 року ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України із листом за вих. №02-15/63 в якому на виконання вимог викладених у листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.2019 року №37-21-13/18993 надав перелік документів стосовно ДП «Червона зірка», а саме: 1) статут ДП «Червона зірка»; 2) інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ДП «Червона зірка»; 3) перелік нерухомого майна ДП «Червона зірка», встановленого інвентаризацією; 4) бухгалтерський баланс форми №1 станом на 01.07.2012 року; 5) державні акти на право постійного користування землею серії ЗК012-0052 та ЗК012-0051 відповідно.
Додатково ліквідатор зазначив, що всі інші документи які Міністерство аграрної політики та продовольства України запитувало у своєму листі від 04.10.2019 у ліквідатора відсутні, попереднім керівництвом йому не передавалися.
19.11.2020 року ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України із листом за вих. №02-15/62 в якому в зв'язку із підготовкою до продажу майна підприємства-банкрута просив надати інформацію стосовно активів ДП «Червона зірка», які задокументовано в міністерстві.
На початку 2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» своїми листами розпочав скликати засідання комітету кредиторів, на яких пропонував вирішувати питання стосовно надання згоди на продаж трьох об'єктів нерухомості (центральна контора; комплекс заправок; цех плодово-ягідної переробки). Вказані листи ліквідатор ДП «Червона зірка» надсилав також і позивачеві.
05.01.2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із листом за вих. №02-15/02 в якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів 12.01.2021 року о 14 год. за визначеною адресою, де на порядок денний виноситиметься питання про продаж майна банкрута. Також ліквідатор ДП «Червона зірка» повідомив, що на продаж планується виставити наступні об'єкти нерухомості: 1) Центральна контора, стартова ціна 587 800,00 грн., крок аукціону 6000,00 грн.; 2) Заправка ПММ, стартова ціна 33 100,00 грн., крок аукціону 350 грн.; 3) Комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 959 000,00 грн., крок аукціону 10 000,00 грн. Окремо ліквідатор зазначив, що стартова (початкова) ціна визначена відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
08.02.2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/11 в якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів 17.02.2021 о 14 год. за визначеною адресою. На порядок денний виносилось питання повторного проведення аукціону та продаж майна згаданого у попередньому листі за вих. №02-15/02 від 05.01.2021 року вже за зниженою стартовою ціною та кроку аукціону: 1) Центральна контора, стартова ціна 470 240,00 грн., крок аукціону 4800,00 грн.; 2) Заправка ПММ, стартова ціна 26 480,00 грн., крок аукціону 270 грн.; 3) Комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 767 200,00 грн., крок аукціону 7700,00 грн.
У відповідь на цей лист 16.02.2021 року позивач надіслав ліквідатору ДП «Червона зірка» лист за вих. № 2152-11/9939-07, в якому позивач зазначив, що перелік ліквідаційної маси банкрута на погодження до Мінекономіки не надходив, й наголошував, що винесення ліквідатором на розгляд комітету кредиторів питання продажу майна банкрута без погодження уповноваженим органом управління переліку ліквідаційної маси може призвести до незаконного відчуження державного майна. У зв'язку з цим позивач просив терміново надати Мінекономіки пакет документів щодо погодження переліку ліквідаційної маси, а саме:
- копії установчих документів банкрута;
- копії постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора банкрута;
- копії реєстру вимог кредиторів (з даними про розміри погашених вимог кредиторів) та ухвали господарського суду про визнання вимог кредиторів;
- копії протоколу зборів про утворення комітету кредиторів з визначенням його кількісного складу та повноважень;
- копії переліку майна, яке обліковувалося на балансі банкрута, але не включено до переліку ліквідаційної маси (із зазначенням назви, залишкової вартості, інвентарного номера, адреси та підстав не включення до складу ліквідаційної маси (разом з відповідними підтверджуючими документами);
- копії матеріалів інвентаризації активів та зобов'язань банкрута (протоколи, акти, описи, відомості про результати інвентаризації), проведеної у порядку, визначеному законодавством з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- копії балансу банкрута, складений за результатами інвентаризації на останню звітну дату;
- копії відомостей про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке включено до переліку ліквідаційної маси (разом з відповідними підтвердними документами).
Окремо у цьому листі позивач, посилаючись на встановлені карантинні обмеження пропонував провести збори кредиторів підприємства-боржника за участі представників Мінекономіки в режимі відеоконференції.
На виконання вимог згаданого листа Мінекономіки ліквідатор ДП «Червона зірка» надіслав лист №02-15/14 від 19.02.2021 року в якому долучив: 1) копію статуту ДП «Червона зірка»; 2) копію постанови Господарського суду Закарпатської області; 3) копію реєстру вимог кредиторів; 4) копію протоколу зборів кредиторів; 5) копію переліку майна, не включеного в ліквідаційну масу; 6) копію балансу; 7) інформаційну довідку.
У цьому ж листі ліквідатор ДП «Червона зірка» повідомив, що при порушенні справи № 907/551/14 про банкрутство ДП «Червона зірка» та переходу до наступних процедур керівництвом підприємства не було передано арбітражному керуючому жодного правоустановчого та бухгалтерського документа та про те, проведеною інвентаризацією було виявлено наявність п'ятнадцять об'єктів нерухомості, які знаходяться в дуже занедбаному стані. Із вказаних п'ятнадцяти об'єктів в Реєстр прав власності внесено лише шість об'єктів.
Як стверджує позивач, своїм листом за вих. №2152-11/17601-07 від 22.03.2021 він надав зауваження до переліку ліквідаційної маси майна ДП «Червона зірка».
08.07.2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/37 в якому направив умови продажу майна ДП «Червона зірка», й повідомив, що 13.07.2021 року о 12 год. за визначеною адресою планується провести засідання комітету кредиторів. У цьому листі ліквідатор також повідомив, що на продаж (другий повторний аукціон) планується виставити такі два об'єкти нерухомості: 1) Центральна контора, з можливістю зниження початкової ціни. Стартова ціна 352 680,00 грн., крок аукціону 3600 грн.; 2) Комплекс, цех плодово-ягідної переробки, з можливістю зниження початкової ціни. Стартова ціна 569 650 грн.; крок аукціону 5700 грн.
З листа Мінекономіки за вих. №2152-11/41364-07 від 13.08.2021 вбачається, що ліквідатор ДП «Червона зірка» звернувся до позивача із листом за вих. №02-15/49 від 06.08.2021 року, у якому повідомив про проведення засідання комітету кредиторів ДП «Червона зірка» 12.08.2021 року. Стосовно цього листа позивач надав відповідь у якій посилаючись на епідеміологічну ситуацію в Україні просив провести засідання кредиторів в режимі відеоконференції.
В період з грудня 2020 року по липень 2021 року ліквідатор ДП «Червона зірка» організував проведення оцінки трьох об'єктів нерухомого майна підприємства-банкрута, а також його подальший продаж на аукціоні.
Так 10.12.2020 року ТОВ «Бізнес Консалтинг» в особі оцінювача Кобаки Георгія Андрійовича (сертифікат ФДМУ, УТО, МЦПІМ №1047 від 11.04.1998 р.) за замовленням ліквідатора ДП «Червона зірка» здійснило оцінку вартості нерухомого майна ДП «Червона зірка», яке планувалося винести на продаж, про що було складено наступні Висновки про оцінку вартості майна:
1. Оцінка об'єкту «комплекс, цех плодово-ягідної переробки» (цех переробки сировини, адміністративна будівля (консервний цех), навіс, купажний цех, вартова (сторожова будка), вага літ «д», башта Рожновського, ворота з хвірткою №1,2,6, огорожа №3, 4, 5), що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Кібляри, вул. Без назви, буд. 84. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 року становила 958 960,00 грн.
2. Оцінка об'єкту «адміністративно виробничий комплекс» (адміністративний будинок, гараж з навісом, кузня, склад з навісом, прохідна, майстерня з гаражем та навісом, вбиральня, огорожа), що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Лінці, вул. Без назви, буд. 253. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 року становила 587 779 грн.
3. Оцінка об'єкту «комплекс АЗС» (маслосклад, операторська, насосна, резервуари пального, паливні-колонки, паливні колонки, ворота №1, огорожа №2, естакада І, пожежний резервуар ІІ) що знаходиться за адресою Ужгородський район, с. Лінці, вул. Без назви, буд. 253б. Ринкова вартість майна станом на 10.12.2020 року становила 33 075 грн.
17.02.2021 року відбулося засідання комітету кредиторів боржника ДП «Червона зірка», оформлені відповідним Протоколом. На засіданні були присутні представники двох кредиторів із загальною кількістю голосів 1623, що становить більше ніж 2/3 від усіх голосів кредиторів. На засіданні ліквідатор повідомив що: 1) аукціони, призначені на 04 та 05 лютого 2021 року не відбулися через відсутність учасників, через що ліквідатор в силу ст. 79 КУзПБ зобов'язаний оголосити про повторний аукціон; 2) умови продажу членам кредиторів були надіслані листом за вих. №02-15/11 від 08.02.2021 року; 3) Мінекономіки повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів, однак прохання міністерства про проведення засідання в режимі відеоконференції неможливо задовольнити, оскільки відсутні технічні засоби по забезпеченню належної ідентифікації та перевірки повноважень. З огляду на це ліквідатор запропонував виставити на продаж майно підприємства-банкрута, за стартовою ціною та умовою кроку аукціона, які вже згадані судом при дослідженні змісту листа ліквідатора за вих. №02-15/11 від 08.02.2021 року.
Представник кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області підтримав пропозицію ліквідатора, зазначив, що умови продажу є прийнятними та є доцільним надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах. З приводу цього питання «за» проголосувало 1623 голосів комітету кредиторів, було вирішено надати згоду на продаж майна підприємства-банкрута, а саме: 1) Повторний аукціон з продажу майна - Центральна контора, стартова ціна 470 240,00 грн., крок аукціону 4800,00 грн.; 2) Повторний аукціон з продажу майна - Заправка ПММ, стартова ціна 26 480,00 грн., крок аукціону 270 грн.; 3) Повторний аукціон з продажу майна - Комплекс, цех плодово-ягідної переробки, стартова ціна 767 200,00 грн., крок аукціону 7700,00 грн.
22.06.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме об'єктів нерухомості: маслосклад, операторська, насосна, резервуари пального, паливні-колонки, паливні колонки, ворота №1, огорожа №2, естакада І, пожежний резервуар ІІ - «комплекс АЗС» (Заправка ПММ), що оформлений Протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-06-11-000033-2 (реєстраційний номер лоту 00413831112).
Згідно із вказаного Протоколу переможцем торгів став відповідач 3 із найвищою ціновою пропозицією 34 100,00 грн. На виконання цього протоколу між продавцем ДП «Червона зірка», покупцем ФОП Бурином В.В. та оператором авторизованого електронного майданчика через який надано найвищу цінову пропозицію ТОВ «Центральна універсальна біржа» було укладено Акт про придбання майна на аукціоні від 09.07.2021 року. Згідно з цього Акту 05.07.2021 року покупець повністю сплатив 32 986,50 грн., що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в сумі 1113,50 складає повну ціну майна придбаного на аукціоні. Зазначене підтверджується й Квитанцією за кодом 5833-1495-0580-2400 на суму 32 986,50 грн.
13.07.2021 року відбулося засідання комітету кредиторів боржника ДП «Червона зірка», оформлені відповідним Протоколом. На засіданні були присутні представники двох кредиторів із загальною кількістю голосів 1623, що становить більше ніж 2/3 від усіх голосів кредиторів. На засіданні ліквідатор повідомив що: 1) повторні аукціони, призначені на 22 червня 2021 року не відбулися через відсутність учасників, через що ліквідатор в силу ст. 79 КУзПБ зобов'язаний оголосити про повторний аукціон. Оскільки це другий повторний аукціон, початковою ціною згідно ст. 79 КУзПБ є зменшена на 25 відсотків початкова ціна повторного аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни; 2) умови продажу членам кредиторів були надіслані листом за вих. №02-15/37 від 08.07.2021 року; 3) Мінекономіки повідомлено про проведення засідання комітету кредиторів.
З огляду на це ліквідатор запропонував виставити на продаж майно підприємства-банкрута, за стартовою ціною та умовою кроку аукціона, які вже згадані судом при дослідженні вище змісту листа ліквідатора за вих. №02-15/37 від 08.07.2021 року. Представник кредитора ГУ ДПС у Закарпатській області підтримав пропозицію ліквідатора, зазначив, що умови продажу є прийнятними та є доцільним надати згоду на продаж майна на запропонованих умовах. З приводу цього питання «за» проголосувало 1623 голосів комітету кредиторів, було вирішено надати згоду на продаж майна підприємства-банкрута, а саме: 1) Другий повторний аукціон з продажу майна - Центральна контора, з можливістю зниження початкової ціни. Стартова ціна 352 680,00 грн., крок аукціону 3600 грн.; 2) Другий повторний аукціон з продажу майна - Комплекс, цех плодово-ягідної переробки, з можливістю зниження початкової ціни. Стартова ціна 569 650 грн.; крок аукціону 5700 грн.
21.07.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме об'єктів нерухомості: адміністративний будинок, гараж з навісом, кузня, склад з навісом, прохідна, майстерня з гаражем та навісом, вбиральня, огорожа - «комплекс, цех плодово-ягідної переробки», що оформлений Протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-13-000045-1 (реєстраційний номер лоту 00413831115).
Згідно із вказаного Протоколу, переможцем торгів стала відповідач 1 із ціновою пропозицією 138 096,00 грн. На виконання цього протоколу між продавцем ДП «Червона зірка» та покупцем Кайнц М.Ф. було укладено Акт про придбання майна на аукціоні від 03.08.2021 року. Згідно з цього Акту 29.07.2021 покупець сплатив 86 079,84 грн., що з урахуванням сплаченого гарантійного внеску в сумі 52 016,16 грн., складає повну ціну 138 096,00 грн. Зазначене підтверджується й Квитанцією про вхідний платіж №38028378-2.
21.07.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута ДП «Червона зірка», а саме об'єктів нерухомості: цех переробки сировини, адміністративна будівля (консервний цех), навіс, купажний цех, вартова (сторожова будка), вага літ «д», башта Рожновського, ворота з хвірткою №1,2,6, огорожа №3, 4, 5 - «адміністративно виробничий комплекс», що оформлений Протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-13-000056-3 (реєстраційний номер лоту 00413831114).
Згідно із вказаного Протоколу, переможцем торгів став відповідач 2 із ціновою пропозицією 201 000,00 грн.
У вересні 2021 року позивач дізнався про реалізацію державного майна на аукціонах й в листопаді 2021 року звернувся до Господарського суду Закарпатської області із зазначеним позовом.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно приписів ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В той же час право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). За загальним правилом, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку (ст. 204 ЦК України). Законодавець передбачає цивільно-правові підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, та спеціальні підстави, які передбачені окремими законами, що визначають недійсність окремих видів правочинів.
Одним із таких законів, що застосовується до цієї справи є КУзПБ (в редакції від 01.07.2021 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так згідно ч. 1-2 ст. 60 КУзПБ одночасно із відкриттям ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні (ч. 1 ст. 63 КУзПБ). Детально порядок проведення продажу майна банкрута на аукціоні внормований приписами Розділу V КУзПБ та Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865 (далі - Порядок №865).
За приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 68 КУзПБ продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 75 КУзПБ арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов'язкових умов продажу належать: - склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов'язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. За результатами засідання комітету кредиторів, комітет кредиторів можуть прийняти рішення про: 1) надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; 2) надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; 3) відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.
В подальшому замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу (ч. 1 ст. 70 КУзПБ).
За загальним правилом згідно ст. 78 КУзПБ проводиться аукціон, переможцем якого є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону. Відповідно до п. 73 Порядку №865 аукціон є процедурою визначення його переможця, в ході якої учасники аукціону мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.
В той же час згідно ст. 80 КУзПБ повторний аукціон може проводитися з можливістю зниження початкової вартості лише за згодою забезпеченого кредитора щодо майна, яке є предметом забезпечення, або за згодою комітету кредиторів щодо іншого майна, яке підлягає продажу. Комітет кредиторів або забезпечений кредитор, надаючи згоду на проведення першого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості, має право визначити граничну ціну, до якої може бути знижено початкову вартість під час проведення аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової ціни.
Порядок проведення повторного та другого повторного аукціону деталізований приписами п. 74 Порядку №865, відповідно до якого Аукціон розпочинається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лота. Протягом цього етапу учасник аукціону має право зробити ставку, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження початкової ціни, після чого інші учасники (за наявності) мають право подати свої закриті цінові пропозиції, а учасник, що зробив ставку, - підвищити її шляхом подання цінової пропозиції після того, як іншими учасниками подано свої закриті цінові пропозиції. Право на внесення такої цінової пропозиції надається учаснику, що зробив ставку, протягом періоду, встановленого цим Порядком. За умови відсутності закритих цінових пропозицій від інших учасників аукціону протягом періоду їх подання учасник, що зробив ставку, вважається переможцем аукціону.
Після визначення переможця аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону (ч. 1 ст. 83 КУзПБ). Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні (ч. 1 ст. 87 КУзПБ).
В той же час згідно ст. 73 КУзПБ правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
Отже, торги у формі аукціону у справі про банкрутство за своєю суттю є передбаченою законодавством послідовністю дій (процедур), вчинених учасниками аукціону з метою продажу майна боржника. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з: 1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди комітету кредиторів на реалізацію майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства. Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки викладені у п. 81-88 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19 (із посиланнями на постанови Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 14 грудня 2016 року у справі № 904/9284/14, постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 5006/5/39б/2012, від 20 травня 2021 року у справі № 910/24368/14, від 30 листопада 2021 року у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) та ін.).
Водночас вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №911/494/17; від 25.04.2018 року у справі №910/16955/17; від 11.06.2019 року у справі №920/1316/14; від 26.09.2019 року у справі №11/19; від 18.08.2020 року у справі №5023/4363/12.
На підставі наведених норм права суд висновує, що порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем правочину. В той же час такі порушення повинні бути не формальними, при вирішенні спору стосовно оскарження результату електронних торгів суд повинен перевіряти чи вплинули і чи могли вплинути ці порушення на результати торгів.
Поєднуючи ці висновки із приписами ст. 73 КУзПБ допущенні порушення під час підготовки та проведення аукціону у вигляді електронних торгів повинні не тільки вливати на результат торгів, але й перешкоджати або створювати загрозу перешкоджанню продажу майна за найвищою ціною.
Суд з'ясував, що предметом розгляду справи є вимога позивача про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсними правочинів, укладених за результатами таких аукціонів. В якості підстав своїх позовних вимог позивач вказував два основних порушення які були допущені під час підготовки проведення торгів: 1) незатвердження (непогодження) ліквідатором ліквідаційної маси із позивачем як державним органом, уповноваженим управляти державним майном; 2) відсутність рецензування Висновків про оцінку майна, які були основою для визначення стартової ціни для проведення аукціонів.
Послідовно оцінюючи такі доводи позивача суд зазначає наступне.
Щодо погодження ліквідаційної маси.
Позивач із посиланням на ст. 61-62 КУзПБ та ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» обстоював позицію того, що ліквідатор ДП «Червона зірка» зобов'язаний був спершу затвердити (погодити) перелік ліквідаційної маси майна банкрута із позивачем, й тільки після того розпочинати процедуру продажу майна ДП «Червона зірка». Проте ліквідатор цього не зробив, позивач надав йому зауваження, які ліквідатор так і не усунув. Внаслідок цього відбулась незаконна реалізація державного майна. Відповідач 1 та третя особа 1 не погоджувалися із такою позицією. Ліквідатор ДП «Червона зірка» пояснював, що вчинив всі можливі від себе дії.
Стосовно цих доводів суд дійшов до наступного висновку.
Правові основи управління об'єктами державної власності врегульовані приписами Закону України № 185-V від 21.09.2006 «Про управління об'єктами державної власності».
Приписи ст. 1 цього Закону визначають управління об'єктами державної власності як здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
У ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» закріплено перелік об'єктів управління державної власності, якими, зокрема є: майно, яке передане казенним підприємствам, державним некомерційним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; державне майно, надане суб'єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури), державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі; Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Повноваження з визначення суб'єкта управління об'єктами державної власності належать Кабінету Міністрів України, що випливає із положень ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», згідно з частиною першої якої та пунктом 1 частини другої якої Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом; здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.
Згідно з п. 11, 34 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: 11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; 34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.
Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у цій справі від 23 травня 2024 року, а також зміст Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 1101-р до 06.12.2022 року уповноваженим органом управління було Мінекономіки, в подальшому таким органом став Фонд державного майна України.
Справді, згідно ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з суб'єктом управління об'єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації).
Суд зазначає, що ліквідаційна процедура розпочалась 20.03.2019 року, на той момент чинним був Закон України № 2343-XII від 14.05.1992 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Приписи ст. 96 вказаного закону визначали особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Згідно ч. 12 ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, підлягають погодженню з органом, уповноваженим управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута не може бути реалізованим.
Разом з тим, 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII.
Приписами п. 4 Прикінцевих та перехідних КУзПБ, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №907/551/14 про банкрутство ДП «Червона зірка», що з 20.03.2019 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. Про це також постановлено ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2020 року.
До повноважень ліквідатора згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ віднесено виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута, формування ліквідаційної маси, продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Кодексом (за наслідком затвердження реєстру вимог кредиторів господарським судом у попередньому засіданні).
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси (ч. 1 ст. 62 КУзПБ).
Приписами ч. 8 ст. 48 КУзПБ (в редакції від 01.07.2021, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом.
Положеннями ст. 96 КУзПБ визначено особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, серед яких встановлено обов'язок суду у разі відкриття провадження у справі про банкрутство зазначених підприємств залучити до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства (ч. 7 ст. 96 КУзПБ).
Разом з тим, обов'язку ліквідатора щодо погодження переліку ліквідаційної маси державного підприємства-банкрута з органом, уповноваженим на управління майном, ст. 96 КУзПБ не визначено, на відміну від ч. 12 ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачала обов'язкове погодження ліквідатором державного підприємства-банкрута переліку його ліквідаційної маси, та за відсутності такого погодження ліквідатор не міг розпочати продаж майна банкрута у ліквідаційній процедурі.
Отже положення чинного КУзПБ не передбачають погодження переліку ліквідаційної маси боржника державного підприємства органом, уповноваженим управляти майном банкрута.
Більше того, згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач у заявах по суті справи неодноразово покликався на свій лист від 22.03.2021 року №2152-11/17601-07, згідно з якого позивач надав зауваження до переліку ліквідаційної маси майна ДП «Червона зірка». Однак до позовної заяви такий лист не долучено, в матеріалах справи він відсутній. З огляду на це в суду немає можливості з'ясувати які саме зауваження позивач надав стосовно переліку ліквідаційної маси підприємства банкрута, й чи стосуються якимось чином такі зауваження майна, що було реалізовано за результатами оскаржуваних торгів. Точно так само ніяк міркувань стосовно суті таких зауважень позивач не висловив у своїх заявах по суті справи.
На противагу цьому суд з'ясував, що ліквідатор ДП «Червона зірка» тричі у різні проміжки часу звертався до позивача із різними листами, в яких надавав усі наявні в нього документи, що стосуються майна ДП «Червона зірка» (лист від 15.10.2019 року за вих. №02-15/63; та лист №02-15/14 від 19.02.2021 року), встановленого інвентаризацією, просив надати йому інші існуючі документи, які, можливо, були у розпорядженні позивача (лист від 19.11.2020 року за вих. №02-15/62), та пояснював, що керівництвом підприємства не було передано арбітражному керуючому жодного правоустановчого та бухгалтерського документа (лист №02-15/14 від 19.02.2021 року).
Врешті, суд зазначає, що виходячи з приписів ст. 75 КУзПБ саме погодження кредиторів є вирішальною передумовою для проведення аукціону, й таке погодження було надано в усіх випадках перед реалізацією майна й оформлене належним чином двома Протоколами засідання комітету кредиторів ДП «Червона зірка» від 17.02.2021 та 13.07.2021 року відповідно.
Насамкінець суд звертає увагу на те, що доводи позивача в контексті приписів ст. 73 КУзПБ жодним чином не пояснюють, яким чином незатвердження переліку ліквідаційної маси ДП «Червона зірка» могло вплинути на ціну нерухомого майна, яке в подальшому було відчужено на аукціоні.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача стосовно порушення ліквідатором ДП «Червона зірка» ст. 61-62 КУзПБ та ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», й доходить до висновку про те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин не існувала заборона відчуження частини ліквідаційної маси, яка не була погоджена із органом управління державним майном.
Щодо рецензування висновків про вартість майна.
Позивач у заявах по суті справи, із посиланнями на приписи Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 вважав, що в цьому випадку існує порушення у вигляді непроведення рецензування висновків про вартість майна. Третя особа 1 зазначав, що таке рецензування не є обов'язковим. Суд погоджується із такими доводами, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 12 ст. 96 КУзПБ початкова ціна майна, майнових прав державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна).
Приписами ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінка майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляють я з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Одним із таких стандартів є Національний стандарт № 1, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Порядок рецензування звіту про оцінку майна визначається приписами п. 62-66 Національного стандарту №1, згідно з якими Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).
Рецензія може містити перелік аргументованих рецензентом зауважень до звіту про оцінку майна, у тому числі застереження про можливість впливу цих зауважень на достовірність оцінки майна. Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна (п. 66-67 Національного стандарту №1).
Виходячи з наведених положень законодавства суд приходить до висновку про те, що рецензування звіту про оцінку майна є додатковою процедурою, яка проводиться за ініціативою, зокрема, учасників аукціонів у разі, якщо існують певні сумніви у достовірності та законності проведеної оцінки. В той же час, відсутність рецензування звіту про оцінку майна не є безумовною підставою вважати, що проведена оцінка є незаконною.
В цій справі суд з'ясував, що 10.12.2020 року ТОВ «Бізнес Консалтинг» за замовленням ліквідатора ДП «Червона зірка» здійснило оцінку вартості нерухомого майна ДП «Червона зірка», яке планувалося винести на продаж, про що було складено наступні Висновки про оцінку вартості майна. Під час процедури проведення аукціону жоден із учасників не заперечував проти достовірності таких висновків, точно так само не надходило жодних заперечень стосовно кредиторів ДП «Червона зірка».
Врешті, позивач точно так само у своїй позовній заяві не наводить жодного міркування про те, в якій саме частині затверджені 10.12.2020 року Висновки про оцінку вартості майна не відповідали вимогам законодавства, і які саме недоліки вказаних висновків усунуло б проведене рецензування.
З огляду на таке, суд відхиляє доводи позивача в цій частині й приходить до висновку про те, що проведення рецензування не було обов'язковим, а отже його відсутність не може становити собою порушення процедури проведення аукціону й ставати підставою для визнання подальших правочинів недійсних за ст. 73 КУзПБ.
Щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку вимогам позивача стосовно «повернути нерухоме майно Державному підприємству «Червона Зірка» шляхом витребування із чужого незаконного володіння», й зазначає наступне.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Наведена позовна вимога за своєю суттю є віндикацією.
Віндикація - це витребування своєї речі не володіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного безпосередньо із власником договору.
В той же час приписи ст. 388 ЦК України обмежують можливість задоволення віндикаційної вимоги в тому випадку, якщо останнім власником спірного майна є добросовісний набувач. Так згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Верховний Суд визнавав, що заявлення відникаційних вимог у справах про банкрутство допускається з метою консолідації ліквідаційної маси майна банкрута, зокрема, задля «збереження об'єктів ліквідаційної маси, а також [забезпечення] інтересів боржника щодо задоволення грошових вимог кредиторів. В той же час «інтерес кредиторів, так само, як і боржника, полягає лише в тому, аби майно було продане за якомога більшу ціну. У боржника-юридичної особи втрачається майновий інтерес щодо повернення проданого майна, оскільки він все одно не буде мати можливості розпорядитися ним. Так само і кредитори не заінтересовані в поверненні саме майна, оскільки при поверненні майна в конкурсну масу його наявність може призвести як до додаткових витрат на утримання, так і до зменшення ціни такого майна до моменту його реалізації» (див. додатково п. 56.2, 58-59 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 травня 2024 року у справі №910/5808/20).
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц). Водночас наявність оплати з боку добросовісного набувача за спірне майно, з огляду на зміст статті 388 ЦК України, не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна від добросовісного набувача.
Крім того, таким критерієм також не може бути набуття майна на публічних торгах або аукціоні. Єдиним винятком є продаж такого майна в порядку виконання судового рішення, а також продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, що прямо визначено частиною другою статті 388 ЦК України. Однак добросовісність чи недобросовісність в кожному такому слід оцінювати випадку окремо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).
В цій справі суд з'ясував, що спірне майно було відчужене на електронних аукціонах, за результатами яких із переможцями (відповідачами) було укладено Акти про придбання майна на аукціоні.
На підставі цього суд висновує, що відповідачі як переможці електронних аукціонів є добросовісними набувачами, оскільки придбали у ДП «Червона зірка» спірне майно під час процедури ліквідації підприємства банкрута. Більше того, навіть якби суд встановив наявність порушень зі сторони ліквідатора ДП «Червона зірка» під час підготовки до проведення аукціонів, відповідачі не знали б і не могли б знати про такі порушення.
Таким чином суд констатує, що витребування спірного майна у відповідачів як добросовісних набувачів допускається лише у виключних випадках на підставі ст. 388 ЦК України. В той же час, позивач не навів суду пояснень стосовно того, яка саме із виключних підстав, передбачених ст. 388 ЦК України мала місце в цьому випадку.
Насамкінець суд повертається до своїх попередніх міркувань і звертає увагу на те, що згідно з приписів ст. 96 КУзПБ погодження ліквідаційної маси органом, уповноваженим управляти майном підприємства-банкрута, не є обов'язковою вимогою для подальшої реалізації майна. Навпаки, в силу приписів ч. 5 ст. 48 КУзПБ саме до повноважень комітету кредиторів входили повноваження погоджувати продаж майна банкрута. Іншими словами, саме від волевиявлення комітету кредиторів залежала можливість подальшої реалізації спірного майна.
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача стосовно витребування спірного майна з чужого незаконного володіння відповідачів.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову та не знаходить підстав для визнання недійсними результатів аукціонів з продажу майна ДП «Червона Зірка», визнання недійсними протоколів зазначених електронних аукціонів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна ДП «Червона Зірка»
Розподіл судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 231, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 19.03.2025
СуддяЛ. В. Андрейчук