майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про відмову у видачі судового наказу
"19" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/338/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Вернигори Андрія Івановича 67492,68 грн.,
18.03.2025 до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вернигори Андрія Івановича грошової заборгованості в розмірі 67492,68 грн. по кредитному договору №482549-КС-007 від 20.07.2024.
У видачі судового наказу необхідно відмовити виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
У частині 2 статті 4 ГПК України зазначено, що фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином за загальним правилом фізичні особи, які не є підприємцями, за певних обставин можуть бути відповідачами у господарському суді.
Численні висновки Верховного суду спрямовують на те, що в разі, якщо спір виник з господарської діяльності фізичної особи-підприємця, то цей спір (з урахуванням статусу протилежної сторони) вирішується у господарському суді не залежно від того, чи є ця особа підприємцем на момент звернення до суду.
Разом з тим такі висновки Верховного суду стосуються комплексного застосування статей 45 та 4 ГПК України, тобто у справах позовного провадження. Натомість норма частини 3 статті 147 ГПК України є спеціальною нормою по відношенню до загальної (ст.4 ГПК) і імперативно вказує на те, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути тільки юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Щодо статті 45 ГПК України, то вона взагалі не може бути застосоване до наказного провадження.
Отже фізична особа, яка не є підприємцем у жодному разі не може бути боржником у наказному провадженні у господарському суді.
Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого встановлено, що станом на день звернення до суду із заявою про видачу наказу Вернигора Андрій Іванович не є фізичною особою-підприємцем, тобто не може бути боржником у наказному провадженні в господарському суді.
Закон не містить такої підстави для відмови у видачі судового наказу як неналежний статус боржника, разом з тим у пункті 2 частини 2 статті 150 ГПК України зазначено, що у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, серед іншого, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців). Оскільки в заяві про видачу судового наказу заявник зазначив Вернигору Андрія Івановича в якості фізичної особи-підприємця, який таким не є, то суд робить висновок, що заява не відповідає вимогам статті 150 ГПК України, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вернигори Андрія Івановича грошової заборгованості в розмірі 67492,68грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Дата підписання: 19.03.2025.
Суддя Тимошенко О. М.
1- в справу
- заявнику до ЕК