майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1239/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гламаздін О.О., довіреність №7 від 01.01.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (м.Житомир)
про стягнення 304 000,00грн.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" 304 000,00грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору №06/08-1 від 06.08.2024 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивачем на підставі п.7.4. договору нараховано 304 000,00грн штрафу.
Ухвалою суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.01.2025.
02.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не підтверджено жодними належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами факт відмови відповідача від поставки товару, тому відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі 20% вартості непоставленого товару, що є предметом договору (а.с.48-49).
У відповіді на відзив, на спростування аргументів відповідача, позивач вказав, що доказів виконання взятих на себе зобов'язань в передбачений договором строк відповідачем не надано, як і не надано доказів неможливості виконання зобов'язань. Враховуючи факт невиконання зобов'язань, в частині поставки товару у строк, визначений п.5.1.договору, замовник реалізував своє право на розірвання договору, передбачене п.6.2.1 (а.с.53-56).
Ухвалою суду від 21.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 17.03.2025 (включно), та відкладено підготовче засідання на 18.02.2025.
Ухвалою суду від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1239/24 до судового розгляду по суті на 18.03.2025.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
18.03.2025 відповідач в судове засідання повноважного представника не направив.
Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 18.02.2025 до електронного кабінету ТОВ "Житомирська торгова компанія".
Враховуючи що явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, суд розглянув справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
06.08.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (постачальник/відповідач) укладено договір №06/08-1 (а.с.10-12), за умовами якого постачальник зобов'язався у 2024 році поставити замовникові товар (Код згідно з Державним класифікатором ДК 021:34710000-7 вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном), зазначені в специфікації (додатку №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
За умовами п.5.1. договору, строк поставки товарів: з моменту укладення договору по 30 серпня 2024 року.
Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до первинних документів: видаткової накладної товару (п.2.2. договору).
За умовами п.6.2.1. договору, сторони домовилися, що замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань учасником або з інших причин, які не дозволяють виконати зобов'язання.
У п.5.2 договору сторони погодили, що за невиконання (неналежне виконання) умов договору, у томі числі відмову від виконання договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Цей договір набирає чинності з дати підписання договору та діє до 31.12.2024 (п.12.1. договору).
Договір №06/08-1 від 06.08.2024 підписано представниками сторін та підписи скріплено печатками Військової частини та Товариства.
У Специфікації, яка є додатком №1 до договору №06/08-1 від 06.08.2024, сторонами погоджено найменування товару, його кількість та вартість, яка становить 1 520 000,00грн (а.с.12 на звороті).
У зв'язку з не поставкою постачальником товару у встановлений у договорі термін, замовник направив відповідачу на електронну адресу лист №1705/2771 від 08.10.2024, у якому просив повідомити про причини невиконання умов договору в частині дотримання строку поставки товару визначеного п.1.1., п.5.1. договору. Також у листі вказано, що у разі не поставлення товару в строк до 11.10.2024, замовник відповідно до п.6.2.1. договору має право в односторонньому порядку розірвати укладений договір (а.с.13-14).
В подальшому, у зв'язку з нездійсненням відповідачем поставки товару за договором в строк - 12.10.2024, позивач надіслав відповідачу лист №1705/2801 від 12.10.2024 в якому посилаючись на умови п.6.2.1. договору, повідомив про розірвання договору від 06.08.2024 та застосування штрафних санкцій передбачених п.7.4. договору у розмірі 304 000,00грн (а.с.15-16).
Відповідач відповіді на вказані листи позивача не надав, доказів сплати позивачу штрафних санкцій не надав, що стало підставою для звернення позивача з позовом у цій справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).
Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 304 000,00грн за не поставку товару у встановлений у договорі термін.
Як встановлено судом вище, за умовами п.5.1. договору, строк поставки товару по 30.08.2024.
Товар вважається поставленим відповідно до видаткової накладної.
Згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору, загальна вартість товару, в кількості узгодженій сторонами, становить 1 520 000,00грн.
Враховуючи підписання сторонами договору та умови п.5.1. договору щодо строків поставки товару, відповідач мав поставити обумовлений в специфікації товар на суму 1 520 000,00грн в строк до 30.08.2024.
Відповідач в установлений термін обумовлений товар позивачу не поставив. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.
В повідомленні від 08.10.2024, позивач посилаючись на прострочення строків поставки товару, просив повідомити про причини невиконання умов договору.
Відповідач відповіді на зазначену претензію на надав.
13.10.2024 позивач надіслав відповідачу лист №1705/2801 та повідомив про дострокове розірвання договору №06/08-1 від 06.08.2024 в односторонньому порядку, та застосування штрафних санкцій у розмірі 304 000,00грн
Вказаний лист позивача також залишився без реагування зі сторони відповідача.
Відповідно до ч.3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом ст.651 ЦК України розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19.
У п.6.2.1. договору сторони передбачили право позивача на одностороннє розірвання договору у разі невиконання відповідачем зобов'язань.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку з поставки товару у встановлений у договорі термін, дії позивача щодо одностороннього розірвання договору суд вважає правомірними та такими, що тягнуть за собою відповідні правові наслідки.
Таким чином, враховуючи умови п.6.2.1. договору, він вважається розірваним.
Доказів поставки позивачу товару до моменту його розірвання відповідач суду не надав, тобто має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання.
За вказаних обставин, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача, що позивачем не підтверджено жодними належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами факт відмови відповідача від поставки товару.
Пунктом п.5.2 договору передбачено, що за невиконання (неналежне виконання) умов договору, у томі числі відмову від виконання договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від ціни договору.
Відповідно до норм закону та умов договору, позивачем нараховано штраф у розмірі 304 000,00грн (20% від ціни договору).
Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків штрафу, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені строки здійснення поставки товару.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 304 000,00грн штрафу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (вул.Степана Бандери, буд.7, офіс 316, м.Житомир, Житомирська область, 10029, код ЄДРПОУ 43672760)
на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
- 304 000,00грн - штрафу;
- 3 624,90грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2-3 сторонам через "Електронний суд".