майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"19" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 913/11/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"
про стягнення 14740 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
10.01.2025 до Господарського суду Луганської області надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" на користь Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області 14740,00 грн., з яких: 9380,00грн. 7% штрафу; 4556,00 грн. 0,1% пені, 804,00 грн. інфляційних за порушення умов договору №23 від 01.07.24.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідач не вчасно поставив товар по договору №23 від 01.07.24.
Рух справи
10.01.2025 до Господарського суду Луганської області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 15.01.25 суд передав справу №913/11/25 за підсудністю до Господарського суду Житомирської області.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2025 суд відкрив провадження у справі №913/11/25 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Сторони отримали вказану ухвалу через Електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Встановлені судом обставини.
01 липня 2024 року між Станично-Луганською селищною військовою адміністрацією Щастинського району Луганської області (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (постачальник/відповідач) укладено договір №23 (а.с.7).
Відповідно до першого розділу Договору, постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар - Зарядні станції (Зарядна станція ВLUETТІ! АС200МАХ 2200W(PB930906)) за кодом ДК 021:2015 - 31430000-9 - Електричні акумулятори ( далі - Товар), зазначений у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар. Найменування, кількість, ціна товару, та інша інформація щодо товару наведені у Специфікації. Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності.
Відповідно до другого розділу Договору, ціна включає вартість одиниці Товару у комплектації, визначеній у Специфікації, упаковки/тари, маркування, сплата мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів, транспортні витрати, вантажно-розвантажувальні роботи, а також вартість доставки Товару до покупця у відповідності до визначених Договором умов поставки. Загальна сума Договору складає 134 000 грн.
Постачальник зобов'язаний поставити товар у розпорядження Покупця разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах Договору в термін до 15.07.2024 включно (п. 5.1. Договору).
Датою поставки Товару вважається дата передачі Постачальником Покупцю товару згідно з підписаною Сторонами видаткової накладної (п. 5.4. Договору).
На виконання умов договору, 19.08.2024 позивач поставив відповідачу товар на суму 134000,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печаткою видатковою накладною №267 (а.с.10).
Згідно з п. 9.1. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін.
Сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов'язана не пізніше 5 днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов'язана надати іншій стороні документ, виданий органами уповноваженими видавати такі документи, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків (п. 9.3. Договору).
Відповідач не вчасно поставив товар та не повідомив про причини неналежного виконання свого зобов'язання по договору №23 від 01.07.24, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача 9380,00грн. 7% штрафу, 4556,00 грн. 0,1% пені, 804,00 грн. інфляційних.
Висновки суду та норми права.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд встановив, що відповідач поставив товар 19.08.24 з порушенням строку поставки (до 15.07.2024) більше ніж на 30 днів.
Відповідно до п. 7.3. Договору, за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів, Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст.231 ч.2 ГПК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають задоволенню в сумі, що заявлені позивачем.
За умовами п. 7.5. Договору, шкода (збитки), завдана (ні) Покупцю в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань Постачальником, відшкодовуються Покупцю в повному обсязі і з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Обов'язок боржника сплатити інфляційні за порушення строку поставки товару,- не виникає, оскільки дії вчиняються відповідачем не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.
Таким чином, вимога про стягнення інфляційних не підлягає задоволенню.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 13936,00 грн., з яких: 9380,00грн. 7% штрафу, 4556,00 грн. 0,1% пені. Вимога про стягнення 804,00 грн. інфляційних не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, м.Житомир, вул.С.Бандери,7, офіс 316 ; код 43672760) на користь Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (93600, Луганська область, Щастинський район, селище Станиця Луганська, вул.Центральна ,25; код 43918777) - 9380,00грн. 7% штрафу, 4556,00 грн. 0,1% пені, 3033,02 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 804,00 грн. інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.03.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- сторонам до ЕК