61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.03.2025р. Справа №905/59/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719, адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4Д)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Хоменко Василя Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення 125986,51 грн.
Суддя Величко Н.В.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" через систему "Електронний суд" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Хоменко Василя Олександровича заборгованості у розмірі 125986,51 грн., що виникла за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3549 від 01.01.2019 і складається з основного боргу в сумі 108915,41 грн. за спожиту у вересні-жовтні 2023 року електричну енергію, 3% річних у сумі 4272,91 грн., нарахованих у період з 11.10.2023 по 31.01.2025 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті електроенергії, спожитої у вересні-жовтні 2023 року, інфляційної складової боргу у сумі 12798,19 грн. за період з 01.10.2023 по 31.01.2025, крім того 2422,40 грн. відшкодування судового збору за розгляд справи (вх.№ 447/25 від 27.01.2025).
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано суду: правовстановлюючі та статутні документи позивача; публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційну пропозицію «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» для малих непобутових споживачів; додаток до комерційної пропозиції «Ціни на універсальні послуги для малих непобутових споживачів постачальника універсальних послуг на вересень 2023 року; докази приєднання до договору (банківська виписка від 29.12.2018 з оплатою за електроенергію); банківські виписки по рахунку від 15.02.2022, 16.02.2022, 11.03.2022, 01.04.2022, 03.05.2022, 01.08.2022; лист АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» (оператор системи розподілу) від 16.12.2024 № 67/17255-вих про фактичний (звітний) обсяг спожитої електричної енергії по точках комерційного обліку споживача та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; рахунки за спожиту електричну енергію № 3549 від 03.10.2023 за вересень 2023 року на суму 119930,33 грн., № 3549 від 02.11.2023 за жовтень 2023 року на суму 2468,51 грн. та акти приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) від 30.09.2023 та 31.10.2023 до договору № 3549 від 01.01.2019; супровідний лист від 11.10.2023 № 199 з доказами надсилання засобами поштового зв?язку; докази направлення рахунків та актів засобами електронного зв?язку (електронною поштою); претензію № 24/11468 від 18.12.2023 на суму 110032,38 грн. з додатком та доказами надсилання електронною поштою (скріншот електронної пошти про надсилання листа 19.12.2023); дані з системи «Ліга.Закон» сервісу CONTRAGENT щодо відповідача; розрахунок позовних вимог; платіжну інструкцію № 3620294 від 28.08.2024 про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн.
Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/59/25. За наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями дану справу передано на розгляд судді Величко Н.В.
Відповідно до ухвали від 29.01.2025 суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» до Фізичної особи-підприємця Хоменко Василя Олександровича до розгляду та відкрив провадження у справі №905/59/25; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановив сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру, вирішив інші процедурні питання.
За відомостями комп'ютерної бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» вказана вище ухвала суду доставлена позивачу в його електронний кабінет у системі «Електронний суд» ЄСІТС.
У зв'язку із відсутністю на дату відкриття провадження у цій справі зареєстрованого відповідачем електронного кабінета в системі «Електронний суд», на виконання вимог ст.ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України суд надіслав ухвалу про відкриття провадження у справі № 905/59/25 на офіційну юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. Проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою АТ УКРПОШТА «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, Фізична особа-підприємець Хоменко Василь Олександрович вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та її розгляд у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Також, для Фізичної особи-підприємця Хоменко Василя Олександровича 03.02.2025 на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-портала Судова влада України в мережі Інтернет оприлюднено відповідне оголошення про відкриття провадження у справі № 905/59/25 (посилання https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1748655/).
З дня опублікування такого оголошення відповідач вважається повідомленим про розгляд справи, відповідно до ч.4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 905/59/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 251 цього Кодексу встановлено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 251 ГПК України).
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.2, ч.5, ч.8 ст. 252 ГПК України).
Станом на 19.03.2025 відповідачем відзив на позовну заяву не подано, про намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
Заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду не надходило.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, з огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017р., з 01.01.2019 ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» є постачальником універсальних послуг на території Донецької області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
На офіційному сайті Позивача https://www.dn.yasno.com.ua/ розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до нього, роздруківка якого також міститься в матеріалах справи.
Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, Фізична особа-підприємець Хоменко Василь Олександрович 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати в розмірі 6702,59 грн. (копія банківської виписки по рахунку за 29.12.2018 міститься в матеріалах справи) на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» (далі Комерційна пропозиція).
Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № 3549.
Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
У відповідності до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Згідно п. 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).
Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно п. 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
У відповідності до п.п. 1, 2, п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно п. 4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Згідно п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 5.4 комерційної пропозиції до договору розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет» (п. 5.5 комерційної пропозиції).
За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватися в сервісі «Особистий кабінет» та користуватися відповідним сервісом (п. 5.5 комерційної пропозиції).
Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду (п. 5.6 комерційної пропозиції).
У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п. 5.7 комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.3 комерційної пропозиції постачання електричної енергії за Договором здійснюється за регульованими (цінами) тарифами на електроенергію, розрахованими відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177 «Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги». Інформація про ціни на універсальні послуги є додатком до цієї комерційної пропозиції і щомісячно розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника за посиланням: https://dn.yasno.com.ua/business/b2b-tariffs не пізніше ніж за 20 днів до початку їх застосування.
Як зазначає позивач, на виконання договору ним було поставлено відповідачу електричну енергію у вересні 2023 року в обсязі 16707 кВт*год. та у жовтні 2023 року в обсязі 315 кВт*год., що підтверджується інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, які надані оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі ОСР), у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО, (функції якого виконує ОСР) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Інформація про структуру ціни на універсальні послуги за розрахунковий період - вересень-жовтень 2023 року розміщена та зберігається на офіційному веб-сайті Постачальника в розділі «Архів цін» (роздруківка наявна в матеріалах справи).
На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, позивач сформував відповідні рахунки та Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), зокрема:
Рахунки: № 3549 від 03.10.2023 за вересень 2023 року на суму 119930,33 грн., № 3549 від 02.11.2023 за жовтень 2023 року на суму 2468,51 грн. ;
Акти: від 30.09.2023 за вересень 2023 року, 31.10.2023 за жовтень 2023 року.
Також за даними позивача, на особовому рахунку споживача утворилась переплата з платежів, здійснених в попередніх періодах, яка складає 13483,43 грн., а отже за спірний розрахунковий період заборгованість складає 108915,41 грн.
Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за розрахункові періоди вересень-жовтень 2023 року надіслані відповідачу за супровідним листом від 11.10.2023 № 199 рекомендованою поштою 12.10.2023, що підтверджується відповідним фіскальним чеком АТ «Укрпошта».
Крім того зазначені вище акти та рахунки були направлені позивачем 21.01.2025 на електронну пошту відповідача - ihimik@ukr.net, яка зазначена в особистому кабінеті споживача.
19.12.2023 позивач надіслав відповідачу на зазначену вище електронну пошту претензію № 24/11468 від 18.12.2023 на суму 110032,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Проте відповідач на таку претензію не відреагував, вартість спожитої у вересні-жовтні 2023 року електричної енергії не сплатив, доказів протилежного не надав.
За розрахунком позивача, станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 3549 від 01.01.2019 становить 108915,41 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 311 і безпосередньо договором.
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем фактично було спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним між сторонами на умовах договору № 3549 від 01.01.2019.
Відповідач мав виконати зобов?язання зі сплати отриманої та використаної ним електричної енергії у вересні-жовтні 2023 року в наступні строки:
за рахунком № 3549 від 03.10.2023 - до 10.10.2023 (прострочення з 11.10.2023);
за рахунком № 3549 від 02.11.2023 - до 09.11.2023 (прострочення з 10.11.2023).
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження розірвання, визнання недійсним повністю чи частково договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 3549 від 01.01.2019, у зв'язку з чим суд виходить з принципу правомірності цього правочину, який є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Відповідач не спростував будь-якими доказами факту споживання ним у вересні-жовтні 2023 року електричної енергії в обсязі 16707 кВт*год. та 315 кВт*год відповідно за цим договором.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з пунктом 5.4 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додана копія листа АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» № 67/17255-вих від 16.12.2024, згідно якого фактичний (звітній) обсяг споживання по точках комерційного обліку споживача Суб?єкт підприємницької діяльності - фізична особа Хоменко Василь Олександрович (код РНОК НОМЕР_1 ) електричної енергії за вересень та жовтень 2023 року становить 17022 кВт*год. Лист підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г. Підпис перевірено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.01.2025.
Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідачем не було надано до суду доказів оскарження зазначених відомостей.
Враховуючи, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих заперечень та належних і допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірні періоди в обсягах, які визначені позивачем, строк оплати за вказаними рахунками на теперішній час є таким, що настав.
Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу становить 108915,41 грн.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо наявності заборгованості в сумі 108915,41 грн., як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем. Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої та використаної електричної енергії у вересні та жовтні 2023 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім було нараховано 3% річних від суми боргу за кожним актом, а саме з 11.10.2023 по 31.01.2025 за вересень 2023 року, що складає 4182,03 грн., та за період з 10.11.2023 по 31.01.2025 за жовтень 2023 року, що складає 90,88 грн., а також інфляційні втрати за період з 01.11.2023 по 30.11.2024 за вересень 2023 року, що складає 12521,54 грн., та за період 01.12.2023 по 30.11.2024 за жовтень 2023 року, що складає 276,65 грн.
Проте суд не погоджується із кінцевою датою нарахування 3% річних, оскільки позивач визначив кінцевою датою розрахунків 31.01.2025, в той час коли позовна заява була сформована та подана до суду 27.01.2025. Відповідної заяви про збільшення позовних вимог позивачем не надавалось.
Здійснивши власний розрахунок 3% від боргу за період з 11.10.2023 по 27.01.2025 (зобов'язання за вересень 2023 року) та з 10.11.2023 по 27.01.2025 (зобов'язання за жовтень 2023 року) за допомогою калькулятору штрафів «Ліга.Закон», суд задовольняє вимоги позивача в сумі 4147,05 грн. та 90,08 грн. відповідно, що разом складає 4237,13 грн. В іншій частині суд відмовляє за недоведеністю підстав.
Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що у заявлені позивачем періоди загальна сума складає 12798,21 грн. (12521,56 грн. за зобов'язанням вересня 2023 року та 276,65 грн. за зобов'язанням жовтня 2023 року), проте враховуючи норми ч. 2 ст. 237 ГПК України, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то задоволенню підлягають інфляційні втраті саме у заявленій позивачем сумі в повному обсязі.
Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хоменко Василя Олександровича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 42086719, адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4Д) заборгованість в розмірі 125950,73 грн., з яких: 108915,41 грн. - борг за спожиту у вересні-жовтні 2023 року електричну енергію, 4237,13 грн. - 3% річних, 12798,19 грн. - інфляційні втрати, крім того судовий збір в розмірі 2421,71 грн.
В решті вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 19.03.2025.
Суддя Н.В. Величко