вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"18" березня 2025 р. Справа№910/9038/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
учасники справи у судове засідання призначене на 18.03.2025 не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» - Халупного Андрія Вадимовича про стягнення судових витрат
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (повне рішення складено 13.12.2024)
у справі №910/9038/24 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
ОСОБА_2 (далі за текстом - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» (далі за текстом - відповідач, ОСББ) про визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом №12/04/24 від 27.02.2024 (дата складання 12.04.2024) та стягнення судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу.
Господарський суд міста Києва рішенням від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з ОСББ витрати по сплаті судового збору, та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 11.03.2025 якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/9038/24 залишено без змін.
На адресу Північного апеляційного господарського суду 13.03.2025 від представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» - Халупного Андрія Вадимовича надійшла заява про стягнення з ОСОБА_2 9 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.03.2025 заяву відповідача про стягнення судових витрат у справі №910/9038/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.03.2025 у справі №910/9038/24 розгляд заяви представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» - Халупного Андрія Вадимовича про стягнення судових витрат призначив на 18.03.2025 о 13 год. 50 хв.
18.03.2025 від представника позивача до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правову допомогу до 4 500, 00 грн.
В обґрунтування зазначено клопотання представник позивача наголосив на критерії розумності та доцільності заявлених відповідачем витрат, їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а тому позивач просить зменшити заявлену відповідачем суму витрат на професійну правничу (правову) допомогу, вказуючи, що такі витрати у розмірі 9 000 грн є неспівмірними з витратами, які відповідач має намір покласти на позивача, оскільки правова позиція відповідача в суді першої та апеляційної інстанції була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору.
Також представник позивача просив провести судове засідання за його відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 18.03.2025, не з'явився та не направив уповноваженого представника, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 у справі №910/9038/24 до його електронного кабінету.
Згідно із частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу розглядається у судовому засіданні 18.03.2025 без участі сторін, повідомлених належним чином.
Розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши та дослідивши докази подані до заяви у сукупності з матеріалами справи, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Апеляційним судом встановлено, що 03.05.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГС10-А Гармонія» (Замовник) та Адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (Виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги №03/05/24 (далі за текстом - Договір), за умовами якого виконавець, за завданням замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (пункт 1.1. Договору).
Згідно з розділом 6 Договору за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду. Розмір винагороди визначається Сторонами у Додатках (Додаткових угодах) до цього Договору, а також у переліках необхідних дій чи переліків справ у роботі, листуванні сторін. Замовник оплачує послуги Виконавця на підставі виставлених рахунків за цим Договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк, що зазначається в виставленому рахунку. Оплата здійснюється банківським переказом коштів. Оплата коштів Замовником здійснюється без необхідності виставлення рахунку, якщо між Сторонами укладено відповідний Додаток (додаткова угода) і ним визначено строк для сплати винагороди. Ціна цього Договору складає суму винагороди за його виконання Виконавцем, що буде здійснена фактично Замовником протягом строку його дії.
Виконавець має право долучати до виконання своїх обов'язків сторонніх осіб, та несе повну відповідальність за їх роботу (пункт 3.3. Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) календарного року із дати підписання Договору Сторонами (пункт 9.1. Договору).
Сторони погодили підписання цього Договору, додаткових угод, актів та інших документів пов'язаних з виконанням цього Договору за допомогою електронного підпису (пункт 10.1. Договору).
01.07.2024 між Адвокатом Халупним А.В. та адвокатом Дуднік М.А. було укладено Договір № 01/07 про залучення адвоката до виконання Договору про надання правничої допомоги №03/05/24 від 03.05.2024, укладеного між адвокатом Халупним А.В. і ОСББ «ГС10А-Гармонія».
Згідно умов вказаного вище Договору Замовник залучає Виконавця до виконання Договору про надання правничої допомоги №03/05/24 від 03.05.2024 укладеного між адвокатом Халупним А.В. і ОСББ «ГС10А-Гармонія» шляхом надання юридичних послуг та правничої допомоги Клієнту.
20.08.2024 між Адвокатом Халупним А.В. та адвокатом Дуднік М.А. було укладено Додаткову угоду до Договору №01/07 про залучення адвоката до виконання Договору про надання правничої допомоги №03/05/24 від 03.05.2024, відповідно до якої п. 2.3. Договору було доповнено повноваженнями Виконавця щодо представництва інтересів клієнта у справі №910/9038/24.
29.01.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГС10-А Гармонія» (Замовник) та Адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (Виконавець) укладено Додаткову угоду №29/01 до Договору № 03/05/24 про надання правничої допомоги від 03.05.2025, за умовами якої сторони погодили:
1. Предметом Договору № 03/05/24 про надання правничої допомоги від 03.05.2024 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в суді у справі № 910/9038/24;
2. Сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити наступний перелік послуг і розмір винагороди за цим Договором:
- підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу 4000 грн;
- представництво інтересів в судовому засіданні один раз 3000 грн;
- підготовка і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу
допомогу 2000 грн;
3. Оплата за юридичний супровід інтересів Замовника проводиться за виставленими рахунками Виконавцем в залежності від виконаних робіт. Оплата може бути проведена шляхом авансування.
4. Підтвердженням оплати, надання правової допомоги Виконавцем Замовнику є підписаний акт наданих послуг.
5. Усі інші положення Договору №03/05/24 про надання правничої допомоги від 03.05.2024 залишити незмінними.
29.01.2025 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг №29/01 до Договору №03/05/24 про надання правничої допомоги, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв у відповідності з Додатковою угодою №29/01 від 29.01.2025 до Договору №03/05/24 про надання правничої допомоги від 03.05.2024: підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/9038/24, вартість 4 000 грн.
Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 4 000, 00 грн.
11.03.2025 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг №11/03 до Договору №03/05/24 про надання правничої допомоги, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв у відповідності з Додатковою угодою №29/01 від 29.01.2025 до Договору №03/05/24 про надання правничої допомоги від 03.05.2024: представництво інтересів замовника в судовому засіданні у справі №910/9038/24, вартість 3 000 грн; підготовка і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/9038/24, вартість 2 000 грн.
Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 5 000, 00 грн.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
За змістом частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність наявності об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
Так, згідно з актами прийому-передачі наданих послуг адвокатом надано замовнику послуги на загальну суму 9 000 грн.
Здійснивши аналіз обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт судом апеляційної інстанції встановлено, що
Суд апеляційної інстанції, оцінивши подані відповідачем докази, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн є завищеними та нерозумними.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності) та критерію розумності їхнього розміру буде відповідати відшкодування в розмірі 4 500,00 грн, і цей розмір витрат є співмірним із виконаною адвокатом роботою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Судом апеляційної інстанції враховано складність перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції позивача, дотримувався правової позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву, у клопотанні про стягнення судових витрат заявником також було дотримано ту ж саму позицію, що і в поданому клопотанні про стягнення судових витрат у суді першої інстанції.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача 4 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
За результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.
З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву представника представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» - Халупного Андрія Вадимовича про стягнення витратна професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГС10А-Гармонія» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 10-А, корпус 5, код ЄДРПОУ 40602690) 4 500,00 грн (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи №910/9038/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 19.03.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова