вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2025 р. Справа№ 925/827/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
секретар судового засідання: Романенко К.О.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.03.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Керівника Звенигородської окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 19.12.2024 (повний текст підписано 15.01.2025)
у справі № 925/827/24 (суддя Скиба Г.М.)
за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Черкаської обласної військової державної адміністрації
2)Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської
обласної державної адміністрації
до 1) Тальнівської міської ради
2) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача-2: Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура»
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2: 1) Фермерське господарство «Русанівське-А»
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Урочище Журавське»
про усунення перешкод у здійсненні права користування та
розпорядження земельними ділянками шляхом визнання
незаконними наказів, скасування державної реєстрації комунальної власності земельних ділянок, зобов'язання повернути земельні
ділянки державі та скасування їх державної реєстрації,
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2024 клопотання відповідача (Тальнівська міська рада) про призначення та проведення судової історико-археологічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову історико-археологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса» (вул. Злочівська, 8-А, м. Харків 61177).
На вирішення експертизи поставлено питання:
Чи наявна на спірних земельних ділянках пам'ятка археології «Поселення трипільської культури «Глибочок» (ІІ- V ст. н.е.), що розташована на території с.Глибочок Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, що входить на цей час до Тальнівської міської територіальної громади?
Які межі виявленого об'єкта археологічної чи історичної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які його коефіцієнти культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?
Яка площа об'єкта археологічно спадщини в межах ділянок з кадастровим номером 7124081600:01:001:0727 площею 95,1704 га та з кадастровим номером 7124081600:01:001:0728 площею 17,9842 га?
Яка площа накладання земельних ділянок з кадастровим номером 7124081600:01:001:0727 площею 95,1704 га та з кадастровим номером 7124081600:01:001:0728 площею 17,9842 га на площу об'єкта археологічної спадщини?
Чи наявний/відсутній предмет охорони об'єкта археологічної спадщини у межах вказаних земельних ділянок?
Яка глибина залягання пам'яток археології «Поселення трипільської культури «Глибочок» (ІІ- V ст. н.е.) на земельній ділянці з кадастровим номером 7124081600:01:001:0727 площею 95,1704 га та з кадастровим номером 7124081600:01:001:0728 площею 17,9842 га, що розташовані на території с. Глибочок Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, що входить на цей час до Тальнівської міської територіальної громади?
Чи потребує об'єкт археологічної спадщини дослідження на всій площі і по всій глибині культурного шару?
Чи знищено, зруйновано або пошкоджено об'єкт історичної чи археологічної спадщини або його частину?
Чи є ознаки руйнування об'єкту культурної спадщини внаслідок господарської діяльності ФГ «Русанівське-А»?
Чи втратив об'єкт археологічної спадщини предмет охорони у межах земельної ділянки?
До якої хронологічної групи належить пам'ятка, які її культурна цінність, історичне значення, рівень раритетності та стан збереження?
Чи має пам'ятка археології предмет охорони у межах зазначених земельних ділянок?
Провадження у справі №925/827/24 зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Керівника Звенигородської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник вказує, що оскаржувана ухвала першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
На думку апелянта, питання поставлені судом першої інстанції на вирішення експертизи виходять за межі предмету даного господарського спору, оскільки стосуються не факту розташування пам'ятки археології на спірних земельних ділянках, а її характеризуючи даних, що взагалі не є предметом дослідження у цій справі.
Крім того, апелянт зазначає, що належність спірних земельних ділянок до земель історико-культурного призначення підтверджується шляхом співставлення фактичного розташування земельних ділянок за кадастровими номерами та згідно з даними Публічної кадастрової карти зі схемою роздержавлення земель колишніх КСП в адміністративних межах. Глибочок, в свою чергу дане співставлення доводить повне накладання спірних земельних ділянок на землі історико-культурного призначення.
Узагальнені доводи відзиву та заяви щодо апеляційної скарги
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Фермерське господарство «Русанівське-А» подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, Тальнівська міська рада подала заяву, у якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання 11.03.2025 з'явились прокурор, представники відповідача-1,2 та представник третьої особи-1 на стороні відповідача-2, представники позивача-1,2, третьої особи на стороні позивача-1 та третьої особи-2 на стороні відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 13.02.2025) до їх електронних кабінетів.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача-1,2, третьої особи на стороні позивача-1 та третьої особи-2 на стороні відповідача-2.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник Звенигородської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави у особі Черкаської обласної військової державної адміністрації та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до відповідачів Тальнівської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з вимогами:
усунути перешкоди держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення шляхом скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 14.12.2020 №57-ОТГ у частині земельних ділянок з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га;
усунути перешкоди держави у особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення шляхом зобов'язання Тальнівської міської ради повернути Черкаській обласній військовій адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га;
усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права комунальної власності Тальнівської міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га;
усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельними ділянками історико-культурного призначення шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо них,
а також про стягнення судових витрат (24 224, 00 грн судового збору) з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури.
За клопотанням прокурора ухвалою суду від 10.09.2024 було залучено третіх осіб до участі у справі:
- Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача-2 - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОВА;
- Фермерське господарство «Русанівське-А»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Урочище Журавське» без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 - Тальнівської міської ради.
06.12.2024 Тальнівською міською радою подано клопотання про призначення та проведення історико-археологічної експертизи земельних ділянок з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га, останнє мотивовано необхідністю встановлення межі та площі історичної пам'ятки, хронологічну належність і культурну цінність, глибину залягання артефактів культурного шару та необхідність додаткових археологічних досліджень. Проведення експертизи просить доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса».
На вирішення експертів запропоновані такі питання:
1. Чи наявна на спірних земельних ділянках пам'ятка археології «Поселення трипільської культури «Глибочок» (ІІ-V ст. н.е.), що розташована на території с. Глибочок Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, що входить на цей час до Тальнівської міської територіальної громади?
2. Які межі виявленого об'єкта археологічної чи історичної спадщини, до якої хронологічної групи він належить, які його коефіцієнти культурної цінності, історичного значення, рівня раритетності та схоронності?
3. Чи наявний/відсутній предмет охорони об'єкта археологічної спадщини у межах вказаних земельних ділянок?
4. Яка глибина залягання пам'яток археології «Поселення трипільської культури «Глибочок» (ІІ- V ст. н.е.) на земельній ділянці з кадастровим номером 7124081600:01:001:0727 площею 95,1704 га та з кадастровим номером 7124081600:01:001:0728 площею 17,9842 га, що розташовані на території с.Глибочок Звенигородського району Черкаської області, за межами населеного пункту, що входить на цей час до Тальнівської міської територіальної громади?
5. Чи потребує об'єкт археологічної спадщини дослідження на всій площі і по всій глибині культурного шару?
6. Чи знищено, зруйновано або пошкоджено об'єкт історичної чи археологічної спадщини або його частину?
7. Чи втратив об'єкт археологічної спадщини предмет охорони у межах земельної ділянки?
8. До якої хронологічної групи належить пам'ятка, яка її культурна цінність, історичне значення, рівень раритетності та стан збереження?
9. Чи має пам'ятка археології предмет охорони у межах зазначених земельних ділянок?.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2024 клопотання відповідача (Тальнівська міська рада) про призначення та проведення судової історико-археологічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову історико-археологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса» (вул. Злочівська, 8-А, м. Харків 61177). На вирішення експертизи поставлено питання викладені в ухвалі суду першої інстанції. Провадження у справі №925/827/24 зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Господарські суди зобов'язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи ухвалу від 19.12.2024, суд першої інстанції, оцінюючи обставини справа, наявну у справі доказову базу та заявлене відповідачем-1 клопотання про призначення судової історико-археологічної експертизи, вважає за необхідне призначити у справі судову історико-археологічну експертизу, оскільки необхідні спеціальні знання у галузі геодезії, картографії, землевпорядкування, історії, археології, культурології тощо; у матеріалах справи та у сторін відсутні затверджені проекти землеустрою щодо облаштування територій історико-культурного призначення («Поселення трипільської культури «Глибочок»), безпосередньо заповідника «Трипільська культура».
Суд першої інстанції зазначив про наявні суперечливі документи в матеріалах справи, а саме: незатверджений проект землеустрою про встановлення меж заповідника «Трипільська культура» загальною площею 114,7614 га; документація про передачу в постійне користування КСГП «Граніт» земель історико-культурного призначення площею 255,7 га; документи супутникової зйомки залишків поселення трипільської культури на території 120 га в адміністративних межах с. Глибочок Тальнівського району, що не дозволяє чітко та достовірно визначити спірні межі та площу земельної ділянки поселення «Глибочок», а рішення суду істотно вплине на стабільні суспільні та господарські відносини в конкретній Тальнівській об'єднаній територіальній громаді Черкаської області.
При цьому, апелянт стверджує, що матеріали справи містять як первинні, так і інші докази, які доводять належність спірних земельних ділянок до земель історико-культурного призначення без необхідності застосування спеціальних знань.
Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що у справі відсутні затверджені в установленому порядку проекти землеустрою та визначення меж заповідника «Трипільська культура» та поселення трипільської культури «Глибочок», а доводи всіх учасників стосовно статусу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 7124081600:01:001:0727, площею 95,1704 га та 7124081600:01:001:0728, площею 17,9842 га - ґрунтуються виключно на припущеннях та недостовірних первинних документів.
Зокрема, суд вказує на те, що в даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування, неможливо та вважає за необхідне призначити по справі історико-археологічну експертизу.
Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для повного і всебічного вирішення спору у справі № 925/827/24 необхідне застосування спеціальних знань та призначення у справі судової історико-археологічної експертизи.
Суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.
Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об'єктивно в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів статті 234 названого Закону повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що для повного і всебічного вирішення спору у справі №925/827/24 необхідне застосування спеціальних знань та призначення у справі судової історико-археологічної експертизи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення у справі №927/827/24 судової історико-археологічної експертизи та зупинення провадження у справі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.12.2024 у справі №925/827/24 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Керівника Звенигородської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2024 у справі №925/827/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №925/827/24 залишити без змін.
Матеріали справи №925/827/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст складено: 18.03.2025.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова