Номер провадження 22-ц/821/512/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №695/1784/24 Категорія: 304090000 Ушакова К. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
18 березня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
судді секретар Новіков О.М., Сіренко Ю.В. Івануса А.Д.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Цокало Т.М. на заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2024 (повний текст складено 07.10.2024, суддя в суді першої інстанції Ушакова К.М.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у травні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь договірну заборгованість у сумі 36 569,00 грн. В обґрунтування вимог вказано на те, що позивач у справі набув права вимоги до боржників за укладеними договорами факторингу, у тому числі, і щодо відповідача ОСОБА_2 на суму кредитного боргу, заявлену до стягнення.
Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2024 позов задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 8354102 від 28.05.2023 в розмірі 35569,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 8 900,00 грн., за відсотками - 26 669,00 грн.; заборгованість за договором про споживчий кредит № 103368053 від 27.05.2023 в розмірі 17 246,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4 450,00 грн., за відсотками - 12 796,50 грн.; заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 05339-05/2023 від 09.05.2023 в розмірі 14 266,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 10 000,00 грн., за відсотками - 4 266,00 грн.; заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 36388-05/2023 від 24.05.2023 в розмірі 59 500,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 14 000,00 грн., за відсотками - 45 500,00 грн.
В іншій частині вимог - відмовлено.
Суд вказав, що доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань відповідач не надала, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростувала, відтак відповідний борг має стягуватися у судовому порядку.
Одночасно суд зазначив, що вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості до задоволення не підлягають, адже ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Представник відповідача адвокат Цокало Т.М. після відхилення її заяви про перегляд заочного рішення ухвалою від 27.12.2024 подала 31.01.2024 на вказане заочне рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування вказано на те, що суд залишив поза увагою те, що при укладанні договорів факторингу позивачу не були передані первинні документи, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника.
Відповідач не визнає факт того, що позивач правомірно набув право грошової вимоги на підставі договору факторингу №27102023/1 від 27.10.2023 до відповідача за договором про споживчий кредит №8354102 від 28.05.2023, адже зазначений договір факторингу наданий суду не у повному обсязі у зв'язку з чим є недопустимим доказом.
Позивачем не надано доказів сплати ціни продажу за договором факторингу.
Витяг з реєстру божників до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 не підписаний первісним кредитором.
Позивач на підтвердження своїх вимог не надав докази щодо отримання відповідачем від ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на суму 10000,00 грн. за договором про споживчий кредит №8354102 від 28.05.2023 у вигляді первісних бухгалтерських документів.
Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку.
Такі ж самі аргументи покладено в основу заперечень відповідача проти правомірності набуття позивачем права грошової вимоги на підставі договору факторингу №27102023/1 від 27.10.2023 за договором про споживчий кредит №103368053 від 27.05.2023, на підставі договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 за договором про споживчий кредит №05339-05/2023 від 09.05.2023 та за договором про надання фінансового кредиту №36388-05/2023 від 24.05.2023.
Відповідно до рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку від 24.05.2023 № 21/957-рк до ТОВ “ФК “ІНВЕСТРУМ» було застосовано захід впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Договір факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 укладено між позивачем та ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» після анулювання ліцензії 27.07.2023, отже Фактор не став кредитором по відношенню до Боржника.
Договір про надання фінансового кредиту №36388-05/2023 від 24.05.2023, укладений між відповідачем та ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП», є нікчемним, так як укладений в день анулювання ліцензії кредитора на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, отже ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» не мав права укладати договір факторингу №3072023 від 03.07.2023 з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти обґрунтованості доводів скаржника та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що відповідно до укладеного договору про споживчий кредит № 8354102 від 28.05.2023 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн. терміном на 105 днів, з погашенням кредиту та відсотків у строки та порядку, передбачені договором.
27.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що також підтверджується копією акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 36569,00 грн., з яких: 8900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26669,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1000,00 грн. - заборгованість за комісією.
Крім цього, відповідно до укладеного договору про споживчий кредит № 103368053 від 27.05.2023 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000,00 грн. терміном на 105 днів, з погашенням кредиту та відсотків у строки та порядку, передбачені договором.
27.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27102023/1, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що також підтверджується копією акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 17596,50 грн., з яких: 4450,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12796,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 350,00 грн. - заборгованість за комісією.
Крім цього, відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту № 05339-05/2023 від 09.05.2023 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн. терміном на 20 днів, з погашенням кредиту та відсотків у строки та порядку, передбачені кредитним договором.
21.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» укладено договір факторингу № 21062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» прийняло належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. 27.12.2023 між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27122023-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що також підтверджується копією акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14266,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4266,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, відповідно до укладеного договору про надання фінансового кредиту № 36388-05/2023 від 24.05.2023 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 14000,00 грн. терміном на 360 днів, з погашенням кредиту та відсотків у терміни, передбачені кредитним договором.
03.07.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» було укладено договір факторингу № 3072023, у відповідності до умов якого фактор стає новим кредитором в зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов'язанням за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відповідно до додатку №2 до цього договору. 27.12.2023 між ТОВ «ФК «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27122023-2, у відповідності до умов ТОВ «ФК «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що також підтверджується копією акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 59500,00 грн., з яких: 14000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 8354102 від 28.05.2023, за договором про споживчий кредит № 103368053 від 27.05.2023, за договором про надання споживчого кредиту № 05339-05/2023 від 09.05.2023 та за договором про надання фінансового кредиту № 36388-05/2023 від 24.05.2023, становить 127931,50 грн.
Апеляційний суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахунку відповідачу, як позичальнику, коштів кредиту за укладеними договорами, вказаними вище.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів за договорами не виконує, що спричинило виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач, як новий кредитор, порушує питання у цій справі.
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами факт надання відповідачу коштів кредиту за договорами, про стягнення заборгованості за якими порушується питання у цій справі, на що слушно вказує скаржник, адже жодних документів, які б підтверджували фактичне перерахування позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів матеріали справи не містять.
Апеляційний суд враховує, що за приписами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення про договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Одночасно ст. 1046 ЦК України передбачає, що договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З системного аналізу вказаних правових норм слід прийти до висновку про те, що необхідною умовою для констатації наявності зобов'язань за договором кредиту є не лише факт укладення такого договору, що в даній справі підтверджується наданими доказами, а й доведеність, власне, перерахунку кредитних коштів позичальнику.
При цьому за приписами ч.1 ст.517 ЦК України при заміні кредитора у зобов'язанні, як у цій справі, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Тобто передання попереднім кредитором позивачу, як новому кредитору, документів, що підтверджують надання кредитних коштів у користування позичальника, є необхідною умовою для підтвердження переходу права вимоги до нового кредитора у зобов'язанні.
Отже позивач у справі мав надати суду у підтвердження наявності у нього права вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості з відповідача: докази дійсності перерахунку попередніми кредиторами коштів кредиту на рахунок позичальника, що, однак, не мало місця.
Таким чином позовні вимоги у справі мають бути відхилені за недоведеністю.
З цих підстав апеляційний суд вважає обґрунтованими аргументи скаржника у справі про те, що при укладанні договорів факторингу позивачу не були передані первинні документи, які підтверджують сам факт перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника.
Одночасно слід відхилити заперечення відповідача стосовно того, що позивач правомірно набув права грошових вимог на підставі договорів факторингу з посиланням на те, що їх тексти суду надано не у повному обсязі; не надано доказів сплати ціни продажу за договорами факторингу; витяги з реєстру божників не підписані первісними кредиторами, апеляційним судом оцінюються критично з урахуванням такого.
За приписами ст. 204 ЦК України, яка регламентує презумпцію дійсності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так як договори факторингу, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі, на час вирішення спору є дійсними, у судовому порядку недійсними не визнавалися та доказів щодо їх нікчемності (невідповідності умов імперативним вимогам законодавства) суду не надавалося, апеляційний суд вважає, що відповідні договори є дійсними та таким, що регламентують правовідносини, ними визначені.
При цьому відсутність доказів оплати договорів факторингу не є підставою для констатації їх недійсності, адже ця обставина не свідчить про невідповідність таких правочинів вимогам законодавства та її встановлення не входить до предмету доказування у цій справі про стягнення кредитного боргу.
Крім того, належне чи неналежне виконання сторонами договору факторингу своїх зобов'язань за такими правочинами в силу приписів ст. 1077 ЦК України не є необхідною умовою для його дійсності, чого не врахував скаржник.
Надання позивачем не повних текстів договорів факторингу та відсутність підписів первинних кредиторів у витягах з реєстрів боржників не спростовує позовні вимоги, адже надані витяги з договорів безпосередньо стосуються правовідносин учасників судового розгляду стосовно обсягу прав вимоги до відповідача, які передаються позивачу, та дозволяють суду об'єктивно визначити під ставність заявлених у справі вимог.
Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника і на анулювання ліцензії ТОВ “ФК “ІНВЕСТРУМ», адже вимог за відомостями НБУ відкликання ліцензії вказаного товариства щодо надання фінансових послуг з кредитування набрало чинності 25.05.2023 у той час як кредитний договір з відповідачем товариство уклало 24.05.2023, тобто тоді, коли відповідна ліцензія ще була чинна.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2024 у даній справі слід скасувати в частині задоволених позовних вимог у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про відхилення позовних вимог.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із відхиленням позовних вимог у справі з позивача на користь відповідача має бути стягнуто 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, та 4492,05 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2024 у даній цивільній справі - скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відхилити.
У решті заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2024 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, та 4492,05 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 18.03. 2025.
Суддя-доповідач
Судді