13 березня 2025 року
м. Рівне
Справа № 564/1356/24
Провадження № 22-ц/4815/258/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
секретар судового засідання - Хлуд І. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Поліщука Дмитра Володимировича на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року у складі судді Цвіркуна О.С., постановлене в м. Костопіль Рівненської області о 13 годині 10 хвилин, повний текст рішення складено 30 жовтня 2024 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 27.01.2024 року об 11 год. 40 хв. в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області по вул. Деражненська, 75, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем «Volksvagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Зазначає, що 02.02.2024 року постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі № 570/513/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. Зазначає, що страховиком відповідача - СК «Еталон» для позивача буде сплачено розмір страхового відшкодування в сумі 156800,00 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, згідно висновку експерта, становить 501361,67 коп.. Просив стягнути з відповідача як з винної особи різницю між вказаними сумами, яка становить 344 561, 67 грн..
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 344 561 гривню 67 коп., а також витрати, понесені у зв'язку з проведенням судової автотоварознавчої експертизи у сумі 11 200 гривень 00 копійок та судові витрати понесені ним на оплату судового збору в розмірі 3 557 грн. 62 коп.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим ст.. 1166 ЦК України обов'язком особи, яка своїми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдала шкоди особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, майну фізичної або юридичної особи, відшкодувати її в повному обсязі, а також положеннями ст. 1194 ЦК України, яка передбачає, що якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та обґрунтоване тими обставинами справи, підтвердженими належними, достатніми, достовірними доказами, які свідчать, що позивачу була завдана майнова шкода неправомірними діями відповідача внаслідок ДТП, розмір якої становить 501 361, 67 коп. (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу), та за мінусом отриманого страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн., до відшкодування належить 344 561, 67 грн., які підлягають стягненню з відповідача як винної особи.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_2 - адвокат Поліщук Дмитро Володимирович оскарживйого в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі звертає увагу на те, що оскаржуване рішення суду містить посилання на доказ, який відсутній в матеріалах справи - постанову Рівненського районного суду Рівненської області № 574/513/24 від 02.02.2024 року, яка набрала законної сили 11.09.2024 року, з якої вбачається вина ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Додає, що у цій постанові йдеться також про те, що відповідна посадова особа - ОСОБА_3 (відповідальна за стан дорожнього покриття) не порушувала покладених на неї обов'язків, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, яка постановою Рівненського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року залишена без змін, і є чинною. Зазначає, що зв'язку із неналежним утриманням вулично-шляхової мережі інспектор СРПП ВП №1 РРУП ГУНП в Рівненській області Васютіна Анна Валеріївна склала відповідний акт обстеження вулично-шляхової мережі від 27.01.2024 р. 12 год. 50 хв., в якому зафіксовано неналежний стан ділянки дороги на АДРЕСА_1 , у пункті 5 якого зафіксовано недоліки в утриманні та експлуатації ділянки по вул. Деражненська - наявне на проїзній частині забруднення у вигляді снігового накату та ожеледиці, дорога дуже слизька. Додає, що за результатами обстеження ділянку визнано такою, що не відповідає вимогам правил, норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху та не забезпечує безпечний, безперешкодний рух транспортних засобів, однак цю обставину суд першої інстанції залишив поза увагою, не надавши належну оцінку доказу - акту обстеження вулично-шляхової мережі від 27.01.2024 року. Пояснює, що автомобіль «Volkswagen Touareg» 2018 року випуску - це остання модель позашляховика, і якщо суд першої інстанції в своєму рішенні посилається на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», то в цьому рішенні мала би бути вставлена та доведена та обставина, що запчастини до автомобіля «Volkswagen Touareg» 2018 року випуску станом на 2024 знято з виробництва, однак не доведено доцільності використання в ремонті такого автомобіля запчастини іншої модифікації, а також не встановлено, чи технічно можливо в ремонті цього автомобіля використовувати запчастини іншої модифікації та чи існують вони взагалі. Покликається на Висновок експерта № 479.24СЕ додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля «Volkswagen Touareg», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , складений 03.06.2024 року, яким встановлено, що розмір матеріального збитку, розрахований по цінах оригінальних запчастин, наявних у вільному продажу в Україні, становить 316 729,31 грн.; вартість ремонту, при якому замість вживаних оригінальних запчастин використовуються такі ж самі, теж вживані оригінальні запчастини, які наявні у вільному продажу в Україні становить 256 013,89 грн.; вартість ремонту, при якому замість вживаних оригінальних запчастин використовуються усі нові запчастини оригінальні та інших виробників, які наявні у вільному продажу в Україні, становить 289529,67 грн., та стверджує, що оскільки ремонт ще не проведено, то рішення суду стягнути збитки виходячи із суми ремонту 501 361,67 грн., де використано вартість виключно нових запчастин та по цінах, задекларованих в електронних довідниках, без перевірки фактичних ринкових цін на ці запчастини в Україні є необґрунтованим. Вважає, що враховуючи розмір страхового відшкодування, належного позивачу - 156800 грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля 256013,89 грн., різниця між ними складатиме 99 213,89 грн., і ця сума підлягає стягненню з юридичної особи, відповідальної за неналежне утримання дороги по вулиці Деражненська 75 в селищі Клевань Рівненської області - Клеванської селищної ради, а будь-які вимоги до ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу №155 від 23.01.2024 року.
Відповідно до постанови Рівненського районного суду Рівненської області № 574/513/24 від 02.02.2024 року, яка набрала законної сили 11.09.2024 року, ОСОБА_2 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 850 грн..
Зазначеною постановою встановлено, що 27.01.2024 року об 11 год. 40 хв. в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області по вул. Деражненська, 75, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - автомобілем Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем Volksvagen Toureg, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу, яка, як зазначалось вище, передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні.
За ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Виходячи з положень ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Як передбачено ст. 1194 ЦК, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідач ОСОБА_2 як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_1 , та як особа, винна у скоєнні ДТП, повинен відшкодувати завдані ним матеріальні збитки.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
П.4 вищезазначеної постанови передбачено, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У апеляційній скарзі містяться покликання на те, що що причиною ДТП стало неналежне утримання об'єкту благоустрою - вулиці Деражненська (незабезпечення очищення вулиці від снігу та незабезпечення обробки вулиці піщано-соляною сумішшю), а тому сума матеріального збитку, завданого позивачу в результаті ДТП, підлягає стягненню з юридичної особи, відповідальної за неналежне утримання дороги по вулиці Деражненська, 75 в селищі Клевань Рівненської області 27.01.2024 - Клеванської селищної ради. Такі покликання апеляційним судом відхиляються.
Так, у постанові Рівненського апеляційного суду від 11.09.2024 року у справі №570/513/24, зазначено, що твердження апелянта про те, що причиною ДТП став саме незадовільний стан дорожнього покриття (слизька дорога), не є переконливими, оскільки з постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 19 квітня 2024 року вбачається, що відповідна посадова особа - ОСОБА_3 не порушувала покладених на неї обов'язків, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП, відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, яка постановою Рівненського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року залишена без змін, і є чинною.
З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовано пред'явленні саме до відповідача ОСОБА_2 , який є належним відповідачем у цьому спорі.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована Страховою компанією «Еталон» згідно полісу № ЕР-216248350, строк дії з 13.08.2023 по 12.08.2024 року.
Розмір страхового відшкодування для позивача становить 156 800 грн., оскільки полісом передбачена франшиза в сумі 3 200 грн.. Вказана сума відповідачем не оспорюється і не спростовується.
Відповідно до Висновку експерта № 447.24СЕ судової автотоварознавчої експертизи автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , складеного 18.03.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.01.2024 року, станом на момент ДТП, становить 501 361,67 грн..
Саме цей висновок експертизи був покладений в основу оскаржуваного рішення суду. В рішенні суд першої інстанції послався на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у п.9 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», де той зазначив, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках
стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).»
Однак, таке посилання не відповідає встановленим обставинам справи, на думку апеляційного суду, адже вказаний підхід до встановлення розміру збитку застосовується виключно за умови визначення зношеності автомобіля. Обов'язковими критеріями для того, щоб не застосовувати врахування зношеності є такі умови: під час ремонту були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів.
В матеріалах справи відсутні як докази використання нових вузлів, деталей, комплектуючих частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, так і докази самого факту проведення ремонту автомобіля позивача, що могло б слугувати підставою для застосування вказаного підходу визначення вартості збитку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).
З огляду на наведене, розрахунок суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, проведений на підставі Висновку експерта № 447.24СЕ судової автотоварознавчої експертизи автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , складеного 18.03.2024 року, є помилковим, таким, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Матеріали справи містять Висновок експерта № 479.24СЕ додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , складений 03.06.2024 року, де експертом досліджено та дано відповідь на такі питання:
1.Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.01.2024 року, станом на момент ДТП, з врахуванням п. 7 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» «Принцип заміщення передбачає врахування поведінки покупців на ринку, яка полягає у тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша від мінімальної ціни майна такої ж корисності, яке продається на ринку, становить 316729,31 грн.;
2. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.01.2024 року, станом на момент ДТП, використовуючи вживані, оригінальні запчастини згідно даних мережі інтернет, становить 256 013,89 грн.;
3. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.01.2024 року, станом на момент ДТП, використовуючи складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ, згідно даних мережі інтернет, становить 28929,67 грн..
Згідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з п. 1.2.13 наказу Мінюсту України №53/5 від 08.10.1998 року «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Вказаною вище додатковою експертизою було досліджено додаткові питання та додаткові вихідні дані, а тому цей Висновок повністю відповідає вимогам законодавства, яке регулює порядок проведення судових експертиз та враховується апеляційним судом при визначенні суми матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 станом на момент ДТП, використовуючи вживані, оригінальні запчастини, становить 256 013,89 грн., та беручи до уваги розмір страхового відшкодування, належного позивачу, у розмірі 156 800 грн., невідшкодована сума матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить складає 99 213,89 грн. (256 013,89 грн. - 156 800, 00 грн. = 99 213,89 грн.), і саме в такому розмірі вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом було сплачено 3 557,62 грн. відповідно до платіжної інструкції №0.0.3567342185.1 від 05.04.2024 грн. (а.с. 4). Зважаючи на пропорційність задоволених позовних вимог сплаченому судовому збору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 024,02 грн..
Окрім цього, розподілу підлягають витрати, понесені відповідачем на оплату додаткової експертизи. Згідно квитанції до платіжної інструкції №45030894 від 03.05.2024 року, ОСОБА_2 сплачено ФОП ОСОБА_4 15 800,00 грн, призначення платежу - оплата за додаткову судову авто товарознавчу експертизу КТЗ згідно рах.№479.24СЕ від 02.05.2024.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 133 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України та з огляду на те, що в основу цього судового рішення покладено Висновок експерта № 479.24СЕ додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Volkswagen Touareg, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , складений 03.06.2024 року, її вартість підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Поліщука Дмитра Володимировича задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2024 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 99 213 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті тринадцять) гривень 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на оплату судового збору, в розмірі 1 024 (одна тисяча двадцять чотири) гривні 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат, понесених на оплату експертизи, в розмірі 15 800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.