Житомирський апеляційний суд
Справа №286/2439/20 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Категорія 16 Доповідач Талько О. Б.
10 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу № 286/2439/20 за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення про передачу у власність земельної ділянки незаконним, визнання свідоцтва про право власності недійсним, скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Кулініча Я.В.,-
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 15.08.2019 року було придбано нежитлову будівлю сховища в АДРЕСА_1 , загальною площею 292,7 кв. м.
Відповідно до договору купівлі -продажу також ним придбано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, розташовану в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0251 га, кадастровий номер 1824210100:01:002:0461.
В подальшому виявилось, що земельна ділянка, на якій знаходиться частина будівлі, розміром 0,01 га, була передана для будівництва індивідуального гаража ОСОБА_2 , кадастровий номер 1824210100:01:002:0357. Остання земельна ділянка зареєстрована за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ), але на ній розташована належна йому будівля по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на вищевказану земельну ділянку та зареєструвала право власності на це майно. Право власності ОСОБА_2 на приміщення не набула. Відповідно до чинного земельного законодавства спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 незаконно, без придбання у власність розміщеної на ній споруди.
Вказав, що для врегулювання даного питання звертався до Овруцької міської ради із заявою, де просив вирішити в позасудовому порядку спір щодо земельної ділянки. Відповіддю Овруцької міської ради відмовлено у задоволенні заяви та рекомендовано звернутись до суду.
Про порушення свого права дізнався після оформлення договорів -купівлі продажу та з відповіді Овруцької міської ради. Крім того, 30.07.2021 року ОСОБА_2 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав своє право власності.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог від 29.12.2022 року, просив суд визнати рішення Овруцької міської ради №180 від 21 серпня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража, кадастровий номер 1824210100:01:002:0357 (адреса - АДРЕСА_2 ) незаконним та скасувати, визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража, кадастровий номер 1824210100:01:002:0357, №27089415 від 22.09.2014 року, видане на ім'я ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража, кадастровий номер 1824210100:01:002:0357 за ОСОБА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер 59619937 від 03.08.2021 року, державний реєстратор виконкому Овруцької міської ради Житомирської області на гараж по АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 та право власності на вищевказаний гараж шляхом припинення.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково, а в задоволенні позову до Овруцької міської ради Житомирської області відмовлено.
Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області про державну реєстрацію права власності на гараж по АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 , індексний номер 59619937 від 03.08.2021 року, шляхом припинення права власності на вказаний гараж, номер запису про право власності 43291324, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2423988918242.
В іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Вказує, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Овруцької міської ради № 180 від 21 серпня 2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , а також визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража, кадастровий номер 1824210100:01:002:0357, №27089415 від 22.09.2014 року, видане на ім'я ОСОБА_2 , скасування державної реєстрації прав власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , суд виходив з того, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку виникло з моменту отримання нею свідоцтва про право власності і є первинним по відношенню до виникнення у позивача права власності на належні йому земельну ділянку та нежитлову будівлю сховища.
Однак наголошує на тому, що відповідачка набула право власності на спірну земельну ділянку незаконно.
При наявності на земельній ділянці споруд, приміщень тощо спочатку повинен бути проведений викуп цих споруд. Для цього є певна процедура - прийняття рішення про внесення об'єкта нерухомості в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, затвердження сесії міської ради цих об'єктів тощо. Проте, такий порядок не був дотриманий.
Як доказ правомірності виділення ОСОБА_2 земельної ділянки суд вважає висновки відділу містобудування, архітектури та будівництва №341 від 01.08.2014 року та відділу Держземагенства в Овруцькому районі Житомирської області №4408а від 14.08.2014 року, які свідчать про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0100 га, гр. ОСОБА_2 . Земельна ділянка вільна від забудови.
Однак дані висновки суперечать експертному дослідженню, проведеному у цій справі.
Крім того, судом відхилено клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які складали та затверджували дану документацію.
На думку позивача, суд допустив неповноту судового розгляду, що призвело до неправильних висновків та ухваленого рішення.
Також експертне дослідження визначило, що контури земельної ділянки ОСОБА_2 та контури приміщення, що придбане його батьком у власність, частково співпадають. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №452/09-2022 від 22.09.2022 року, межі земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357 площею 0,0100 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , та контур нежитлової будівлі (літ. «А»), що перебуває у власності ОСОБА_6 , перетинаються в площині, в результаті чого утворюється пляма накладання площею 83,2 кв.м (0,00832 га), що на рисунку № 5 позначена під № 1 (зображена жовтим кольором із діагональним штрихуванням червоного кольору), яка проходить по точках: 26-27-28-29-30-31-32-36, зі сторонами: 5,44м-1,65м-0,73м-3,79м-0,62м-1,07м-5,44м-5,82м. В межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357 площею 0,0100 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , частково розташовується (не всією площею) частина нежитлової будівлі (літ. «А»), яка перебуває у власності ОСОБА_6 та розташована адресою: АДРЕСА_1 , а саме площею у розмірі 83,2 кв.м, що графічно відображена на рисунках №№5-9 в дослідницькій частині.
Це 83 % земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 .
При цьому земельна ділянка і нежитлове приміщення мають різні адреси, що неприпустимо та також підтверджує порушення Овруцькою міською радою виділення земельної ділянки ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу Овруцька міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що рішення ухвалено з дотриманням всіх принципів цивільного судочинства, відповідно до норм діючого законодавства та є обґрунтованим на підставі наданих і об'єктивно досліджених у судовому процесі доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Войтевич А.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог - без змін.
Зокрема, зазначає, що проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2
земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357 площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаража, надані до нього висновки та реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є чинними, незмінними та неоспореними, у тому числі і на даний час, що підтверджується матеріалами справи. Належних та достатніх доказів наявності на момент передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357, будівель та споруд матеріали справи не містять, відстав підстави для скасування рішення про її передачу у власність та свідоцтва про право власності відсутні.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі - продажу нежитлової будівлі від 15.08.2019 року, ОСОБА_6 придбав у власність нежитлову будівлю сховища, розміром 292,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору купівлі -продажу земельної ділянки від 07.11.2019 року, ОСОБА_6 прийняв у власність з оплатою земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0251 га, кадастровий номер 1824210100:01:002:0461, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва індивідуальних гаражів.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,01 га, кадастровий номер 1824210100:01:002:0357, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів.
Вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Овруцької міської ради від 21 серпня 2014 року №180 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відновлення земельних ділянок, передбачених для передачі у власність громадянам міста для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд»
Листом виконавчого комітету Овруцької міської ради №П-904/02-13 від 02.06.2020 року повідомлено ОСОБА_6 , що відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Враховуючи те, що рішення Овруцької міської ради про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 є ненормативним актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути скасоване або змінене міською радою та рекомендовано звернутися за захистом своїх прав до суду.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті спадкоємцем майна, що увійшло до складу спадщини, у тому числі й нежитлової будівлі сховища та земельної ділянки, площею 0,0251 га, кадастровий номер 1824210100:01:002:0461, є ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №452/09-2022 від 22.09.2022 року, межі земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357 площею 0,0100 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , та контур нежитлової будівлі (літ. «А»), що перебуває у власності ОСОБА_6 , перетинаються в площині в результаті чого утворюється пляма накладання площею 83,2 кв.м (0,00832 га), що на рисунку № 5 позначена під № 1 (зображена жовтим кольором із діагональним штрихуванням червоного кольору), яка проходить по точках: 26-27-28-29-30-31-32-36, зі сторонами: 5,44м-1,65м-0,73м-3,79м-0,62м-1,07м-5,44м-5,82м.
В межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:002:0357 площею 0,0100 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , частково розташовується (не всією площею) частина нежитлової будівлі (літ. «А»), яка перебуває у власності ОСОБА_6 та розташована адресою: АДРЕСА_1 , а саме площею у розмірі 83,2 кв.м, що графічно відображена на рисунках №№5-9 в дослідницькій частині.
Встановити (визначити) рік будівництва досліджуваної частини нежитлової будівлі загальною площею 292,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виходячи із обсягу наданих на дослідження матеріалів та результатів проведення візуально-інструментального обстеження, не вбачається за можливе.
Також слід зазначено, що досліджувана частина нежитлової будівлі (літ. «А») загальною площею 292,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , існувала станом на серпень 2008 року, при цьому в період із жовтня 2018 року по грудень 2020 року приміщення №2 нежитлової будівлі (літ. «А») зазнало реконструкції.
Висновки відділу містобудування, архітектури та будівництва №341 від 01.08.2014 року та відділу Держземагенства в Овруцькому районі Житомирської області №4408а від 14.08.2014 року свідчать про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0100 га, гр. ОСОБА_2 . Земельна ділянка вільна від забудови.
Згідно з витягу з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 23.06.2020 року ОСОБА_2 було подано заяву про будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_3 .
В судовому засіданні також встановлено, що 30.07.2021 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на гараж, загальною площею 91 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 1824210100:01:002:0357.
Вказаний гараж був побудований у 2016 році, що підтверджується технічним паспортом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанцій дійшов обгрунтованого висновку про те, що право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку виникло раніше, ніж право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером1824210100:01:002:0461 та нежитлову будівлю сховища.
Доказів того, що при передачі у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки були порушені вимоги законодавства, суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Овруцької міської ради №180 від 21 серпня 2014 року про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення не оскаржується, отже не є предметом апеляційного розгляду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: