Справа № 761/3428/25
Провадження № 3/761/1372/2025
25 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Левченко С.М., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 122-4 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2025 року серії ААД № 961200, 08 січня 2025 року о 20 годині 25 хвилин по бульвару Тараса Шевченка, 44 у місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та надав пояснення, згідно яких він 08 січня 2025 року о 20 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по бульвару Тараса Шевченка, 44 у місті Києві. При цьому, зупинившись на червоний сигнал світлофора, відчув легкий поштовх у задню частину свого автомобіля. Так, після огляду транспортного засобу, ОСОБА_1 було встановлено відсутність будь-яких пошкоджень на ньому, у зв'язку з чим між ним та іншим учасником ДТП ОСОБА_2 , який в повному обсязі визнав вину у вчиненому правопорушенні, було спільно досягнуто згоди щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди та можливості залишення місце дорожньо-транспортної пригоди без залучення відповідних підрозділів Національної поліції. Таким чином, ОСОБА_1 впевнившись, що між ним та ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо можливості поїхати без залучення патрульної поліції, залишив місце ДТП. При цьому зауважив, що йому не було відомо, що інший учасник ДТП ОСОБА_2 викликав поліцейських для оформлення відповідних матеріалів.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Левченко С.М. просила закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Так, ОСОБА_1 не мав умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Під час вирішення питання щодо виклику поліції та страхової для оформлення ДТП, водій ОСОБА_2 відмовився і запевняв, що самостійно буде проводити ремонт свого автомобіля, та надав свої документи для фіксації даних, що викликало довіру ОСОБА_1 щодо узгодження всіх питань за усною домовленістю між сторонами. Крім того, ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину у зіткненні та просив не викликати поліцію, у зв?язку із чим учасники дорожньо-транспортної пригоди домовились узгодити питання без виклику правоохоронців, після чого водії повернулись до своїх транспортних засобів та ОСОБА_1 поїхав. При цьому, ОСОБА_1 не було відомо будь-яких обставин щодо виклику іншим учасником ДТП ОСОБА_2 працівників патрульної поліції для оформлення відповідних матеріалів. Тобто, ОСОБА_1 дотримався вимог п.п. 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху України, зокрема після зіткнення з автомобілем не поїхав, а одразу зупинився і вийшов з автомобіля. В подальшому, у зв'язку з відсутністю будь-яких пошкоджень на транспортному засобі ОСОБА_1 та досягненням згоди з водієм ОСОБА_2 щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водії дійшли згоди про можливість залишення місце дорожньо-транспортної пригоди без залучення патрульної поліції. На підтвердження своїх доводів захисник Левченко С.М. надала письмові пояснення.
У судовому засіданні інший учасник ДТП ОСОБА_2 надав пояснення, згідно яких він 08 січня 2025 року о 20 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по бульвару Тараса Шевченка, 44 у місті Києві, на світлофорі не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився попереду. Вину у вчиненому адміністративному правопорушення визнав та запропонував іншому учаснику ДТП ОСОБА_1 відшкодувати витрати на ремонт пошкодженого транспортного засобу, однак згоди стосовно суми компенсації не було досягнуто, у зв'язку з чим він викликав патрульну поліцію для оформлення відповідних матеріалів. Однак, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 швидко сів до свого автомобіля і залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 не встиг зафіксувати модель та номерний знак транспортного засобу іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Левченко С.М., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративні правопорушення серії ААД № 961200 від 20 січня 2025 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216076 від 08 січня 2025 року, копію картки обліку адміністративного правопорушення, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, рапорт інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 4 полку № 4 УПП у м. Києві ДПП Кучер Ю. від 08 січня 2025 року, реєстраційну картку ТЗ, витяг Державної міграційної служби України, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, протокол огляду транспортного засобу від 20 січня 2025 року, відеозапис, а також письмові пояснення захисника Левченко С.М., приходжу до наступного висновку.
Положеннями п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Так, відповідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, утворює склад правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.
У той же час, відповідно до п. 2.11 Правил дорожнього руху України, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.
Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, з досліджених доказів судом не отримано об'єктивно підтверджених даних про те, що ОСОБА_1 08 січня 2025 року о 20 годині 25 хвилин по бульвару Тараса Шевченка, 44 у місті Києві, дійсно порушив встановлені правила дорожнього руху, що виразилось у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особою, до якої вона причетна.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявний у матеріалах справи комплекс доказів, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, відповідно до якої всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, з огляду на те, що ОСОБА_1 після спілкування на місці зіткнення з ОСОБА_2 та досягнення з ним взаємної згоди, щодо самостійного врегулювання наслідків дорожньо-транспортної пригоди без залучення співробітників патрульної поліції, не міг передбачити, що у подальшому останній, всупереч досягнутих домовленостей, викличе правоохоронців, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 254, 256, 280, 307-308 КУпАП, ст. 62 Конституції України, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Мартинов Є.О.