Справа № 761/10110/25
Провадження № 1-кс/761/7297/2025
18 березня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000246, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
12.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 24798) клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000246, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 01.03.2025 приблизно о 18 год. 52 хв, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автобусом марки «ATAMAN A-092H6» маршрут № 511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на регульованому світлофором перехресті дороги по пр-ту Алішера Навої з Воскресенським проспектом у місті Києві, під час виконання маневру лівого повороту скоїв зіткнення з автомобілем марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «PEUGEOT 301» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла в кареті швидкої медичної допомоги. Водія ОСОБА_5 доставлено в лікувальний заклад без свідомості.
За вказаним фактом, 01.03.2025 розпочато досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
01.03.2025 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянуто автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.09.2023, належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», яке зареєстровано за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, 35А, оф. 300.
Надалі зазначений транспортний засіб вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: місто Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Прокурор у клопотанні зазначає, що автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, а тому для забезпечення збереження речового доказу, проведення необхідної експертизи транспортного засобу, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.03.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 13.03.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні про арешт майна просив проводити розгляд без його участі.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000246 від 01.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 01.03.2025 вилучено автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на територію спеціального майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно картки АМТ автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41110750), яке зареєстроване за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, 35А, оф. 300 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28.09.2023).
Звернення прокурора 03.03.2025 з клопотанням про арешт на зазначене майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки вилучений автомобіль має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 від 02.03.2025 залучено автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , до кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000246 від 01.03.2025, як речовий доказ, крім того його зберігання встановлено на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: місто Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Крім того, постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 від 02.03.2025 призначено судово-автотехнічну експертизу технічного стану зазначеного транспортного засобу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в цьому випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, наявність підстав для проведення експертизи, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000246, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «PEUGEOT 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41110750), що зареєстроване за адресою: місто Київ, просп. Оболонський, 35А, оф. 300, із забороною права володіння, розпоряджатися та користування арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_8