Справа № 761/8483/25
Провадження № 1-кс/761/6242/2025
11 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12020100100007615 від 14.12.2020, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 21.07.2021 по справі № 761/25958/21 у кримінальному провадженні № 12020100100007615, на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2264339280000).
В обгрунтування клопотання вказано, що станом на даний час у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке б стосувалося майна ОСОБА_4 , прокурор та слідчий не зібрали достатніх доказів тих обставин, на які послалися у клопотанні про арешт майна від 20.07.2021, а саме щодо того, що вказана квартира була об'єктом кримінально протиправних дій та отримана ОСОБА_4 у власність внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав та просив здійснювати розгляд без його участі.
Прокурор у судове засідання також не з'явився, направив листа, в якому просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Також, у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Так, суд приймає до уваги, що арешт на вказане майно було накладено 31.05.2021, тобто майже чотири роки тому, за цей час будь-яких дій з зазначеним майном не проводилося, власнику майна про підозру не повідомлено.
Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором надано не було, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування на даній стадії, у зв'язку з чим арешт підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 132, 169, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2021 по справі № 761/25958/21, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2264339280000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1