Справа № 761/4225/25
Провадження № 2/761/5051/2025
18 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини віком до 14 років та стягнення аліментів, -
У січні 2025 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025р. позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Належним чином завірена копія ухвали суду була направлена позивачу на адресу, вказану в позовній заяві. Разом з тим, на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частиною 4 статті 130 ЦПК України визначено, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом з тим, зважаючи на те, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавився рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, у встановлений судом строк недоліки, зазначені в ухвалі від 03.02.2025 року, не усунув, позовна заява має бути визнана неподаною і повернута заявнику.
Зокрема, слід зазначити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини віком до 14 років та стягнення аліментів - визнати неподаною і повернути позивачу.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
18 березня 2025 року