Провадження № 1-кс/760/3462/25
Справа № 760/5101/25
27 лютого 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваної - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 42024100000000327, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка одружена, має на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, працює операційним директором ТОВ «АСК Грін», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, без визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000327, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
Приблизно о 5 годині 00 хвилин, 24 лютого 2022 року, президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
З метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена по даний час.
Так, 05.04.2023, точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_9 , маючи умисел, спрямований на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, за попередньою змовою з бухгалтером підзвітного та підконтрольного ОСОБА_9 ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ: 44161572) ОСОБА_6 та генеральним менеджером вказаного товариства ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаними про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Так, ОСОБА_6 , на виконання доручень ОСОБА_9 , виконує функцію бухгалтерського супроводу діяльності низки підприємств, які контролює ОСОБА_9 , зокрема, ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ: 44161572, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1. Вид діяльності: оптова торгівля машинами й устаткуванням), та звітує останньому щодо виконаних доручень та стану вказаної діяльності.
У свою чергу, ОСОБА_10 здійснює оформлення документів для подальшого проходження митного контролю та займається логістичним супроводом вантажу, а також обміном первинними фінансово-господарськими документами.
Так, встановлено, що не пізніше 05.04.2023 (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, налагодили злочинний механізм поставки промислової техніки з території України на територію російської федерації, між ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ 44161572, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1. Вид діяльності: оптова торгівля машинами й устаткуванням) та ОО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва, Муніципальний округ Можайський, вул. Горбунова, буд. 2, корп. 3, прим. 457. Вид діяльності: торгівля автотранспортними засобами).
Будучи обізнаними про накладення санкцій на суб'єкти господарювання та заборону здійснення господарської діяльності з представниками країни-агресора, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , з метою приховання кінцевого контрагента, а саме ООО «АКС МАШИНЕРИ, скористалися послугами сербської компанії AXE MACHINERY D.O.O. (11090, ulica Oslobodjena 39, Belgrad, Rakovica, Сербія).
Реалізуючи спільний з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинний умисел, діючи з метою добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам країни-агресора, з метою приховання кінцевого отримувача товару, ОСОБА_6 підготувала документи для поставки товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), а саме: «Інвойс № 10 від 04.04.2023», «Пакувальний лист № 2 до Інвойсу № 10 від 04.04.2023», «Пакувальний лист № 1 до Інвойсу № 6 від 20.03.2023».
У свою чергу, ОСОБА_10 відповідно до відведеної ролі, діючи з прямим умислом, забезпечив проведення митного оформлення вказаної техніки.
Так, 05.04.2023, ТОВ «АКС ГРІН» (код ЄДРПОУ 44161572), здійснило поставку товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) - 1 компл. 2021 року випуску, бувший у використанні» та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), новий, 2023 року випуску - 1 шт. Призначений для розділення подрібненого матеріалу на фракції.» на адресу сербської компанії AXE MACHINERY D.O.O.
У подальшому, продовжуючи спільний злочинний умисел, діючи з метою приховання дійсної країни виробництва промислової техніки, діючи в обхід заборонам на поставку товарів на територію країни-агресора, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 забезпечили заміну шильдика, який містив інформацію про технічні характеристики подрібнювача IMPAKTOR, а також містив напис «Made in Ukraine», з метою подальшої безперешкодної поставки на територію російської федерацію на адресу ООО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, 20.04.2023 ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , забезпечив поставку сербською компанією AXE MACHINERY D.O.O. товару «Первинний подрібнювач на гусеничному ходу типу IMPAKTOR 250 в комплекті з валами типу "А" (для великогабаритного сміття, коріння, стовбурів дерев діаметром до 400 мм, автошин, твердих побутових відходів) та «Сепаратор штанговий для первинного подрібнювача типу IMPAKTOR 250 (віброгрохіт на подрібнювач IMPAKTOR 250), на адресу ООО «АКС МАШИНЕРИ», ИНН рф 9731033375, м. москва.
Таким чином, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вчинили дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб'єкти господарювання та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України.
26.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані в кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання.
Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_10 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_10 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий вказує, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_10 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував та просив застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та наявність позитивних характеристик, міцних соціальних зв'язків, утриманців, а також незадовільний стан здоров'я.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисників та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
З даних витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000327 вбачається, що 15.11.2024 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч.2 ст. 364 КК України.
26.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.
Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Також, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованість щодо їх існування, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб; може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду, що унеможливить здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_6 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до неї запобіжного заходу.
Проте, суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним та можливим є застосування виняткового виду запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт з покладенням на підозрювану відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.
При цьому, слідчим суддею в судовому засіданні не було встановлено будь-яких фактів які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою, який обмежує свободу ОСОБА_6 , остання буде ухилятись від слідства та суду.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Також, слідчий суддя при розгляді даного клопотання враховує рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 19.06.2024 №7-р(ІІ)/2024 в справі №3-111/2023/(207/23, 315/23), згідно якого аналізуючи частину першу статті 183 Кодексу, Конституційний Суд України звертає увагу, що законодавець визначив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу без доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом.
Тому, слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, особу підозрюваної, яка має на утриманні малолітню дитину та міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання в м. Києві, приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а для підозрюваної достатнім буде застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи те, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що в свою чергу підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 395 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, - задовольнити частково.
У застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити, звільнивши її з - під варти негайно в залі суду.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжній захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.04.2025 включно, заборонивши їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 25.04.2025 включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1