СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/325/25
ун. № 759/5497/25
19 березня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
У березні 2025 року адвокат Титаренко Д.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, мати: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . громадянин України.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 18 березня 2025 року.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч. 1 ст. 317 ЦПК України).
У відповідності до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Свій процесуальний статус у поданій заяві ОСОБА_1 визначає як «заявник», а ОСОБА_2 та Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визначає як «інша особа», що прямо суперечить ч. 3 ст. 42 ЦПК України.
Також суд звертає увагу на те, щопредставником заявниці додано до заяви копії письмових доказів (документів), зміст яких викладений не державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Заявником до заяви долучену копії документів, складені не українською мовою, які не дають суду належним чином зрозуміти їх зміст.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Отже, на заяви окремого провадження поширюються, зокрема, вимоги статей 175,177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заява про встановлення факту народження дитини подана представником заявника - адвокатом Титаренко Д.С. за допомогою системи «Електронний суд».
Ч. 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження, які не мають електронного кабінету, може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення. У разі ж, якщо особа має електронний кабінет, документи направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
До матеріалів заяви долучено квитанцію №2930163 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС. з якої вбачається, що Титаренко Д.С. направив заяву про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України в електронний кабінет Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Доказів направлення даної заяви іншій заінтересованій особі - ОСОБА_2 , у відповідності до положень ст.ст. 43, 177 ЦПК України, суду не надано.
Таким чином, дослідивши матеріали справи суд встановив, що до заяви не додано доказів направлення ОСОБА_2 копії заяви із доданими до неї документами.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення заяви без руху та надати строк заявнику для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , інші особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання заявником ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко