Справа № 758/2485/25
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у здійсненні права власності, -
Позивач звернувся із вказаним позовом до Подільського районного суду міста Києва.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги щодо форми та змісту та форми позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно з п. 5, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак вищевказаних вимог позивач при зверненні до суду не дотримався.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №910/12404/21 визначено, що безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного цивільного права та інтересу.
Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільно-правовим спором є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб'єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов'язків, що випливають з закону чи договору. В основному, під спором про право розуміють опір, перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи. З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить усунути перешкоди у здійсненні його права власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання Першої київської державної нотаріальної контори здійснити державну реєстрацію припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо припинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно від 08.06.2004 за №25567.
Відповідно до статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстав, передбачених законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Зі змісту зазначених положень вбачається, що умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача. Водночас захист прав та інтересів позивача надається судом у формі припинення дій, що порушують право або відновлення становища, яке існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути виявлені порушення.
Однак у позовній заяві в порушення норм п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України та з огляду на приписи ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України, позивачем не зазначено та жодним чином не обґрунтувано, якими діями чи бездіяльністю відповідач Перша київська державна нотаріальна контора порушила, не визнала чи оспорила права позивача та якими доказами це підтверджується. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача та відмови відповідача у вчиненні відповідних дій.
Разом з тим, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.06.2024 вже задоволено позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , та скасовано арешт, накладений відповідно до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві серії АК №251468 від 15.06.2004, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 22.07.2004 за №75122, на квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки шляхом уточнення заявлених позовних вимог та надання доказів що їх підтверджують.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду належні докази, що стосуються предмету спору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк