Справа №:610/4724/24
"10" березня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Зілінської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Балаклійського районного суду Харківської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 05 травня 2015 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Позивач зазначає, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Також позивач зазначає, що сторони спільного господарства не ведуть, спільних дітей не мають.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26 грудня 2024 року дану позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року відкрито провадження в даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти надання строку на примирення заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила їх задовільнити, проводити розгляд справи за її відсутності, щодо надання строки на примирення заперечувала.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом установлено, що між сторонами 05 травня 2015 року було укладено шлюб.
Сторони сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, спору щодо поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконий, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач згодна з цим в повному обсязі.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 206, 209, 141, 142, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 05 травня 2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №907 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: