Справа №:755/3214/25
Провадження №: 1-кс/755/687/25
"14" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого-криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024011000000100 від 26.03.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахчисарай, Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-? КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Слідчий-криміналіст 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024011000000100 від 26.03.2024року за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-? КК України, у ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи приватним підприємцем, перебуваючи на ТОТ АР Крим, здійснює колабораційну діяльність у вигляді здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Усвідомлюючи існуючий факт окупації та подальшої анексії території України в АР Крим, а також активної підривної діяльності РФ проти України, громадянин України ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, у січні 2017 року, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, на ТОТ АР Крим у невстановлений час, зареєструвався як індивідуальний підприємець (юридична адреса: 295000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Батурина, буд. 201; кв. 25 ОГРН РФ 317910200000781, ИНН РФ 910406480126, ОКТМО РФ 0108464466). Основним видом діяльності вказаної фізичної особи підприємця є діяльність рекламних агентств (російський код 73.11 - тотожно до української класифікація видів економічної діяльності (скорочено - КВЕД).
У подальшому ОСОБА_4 , не пізніше лютого 2024 року відповідно до федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-Ф3 «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» з метою реалізації протиправного умислу, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час зареєструвався у відповідності до законодавства РФ на «Офіційному сайті єдиної інформаційної системи в сфері закупівель» в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет http://zakupki.gov.ru для подальшого укладення т. зв. «державних контрактів».
У свою чергу, особливістю даних «державних контрактів», згідно ст. 51 федерального закону РФ № 44-Ф3 «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» є те, що вони укладаються за результатом проведення електронної процедури, шляхом подальшого підписання укладеного контракту електронним підписом особи, яка має право діяти від імені учасника закупки.
Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, «призначений для забезпечення вільного доступу до повної і достовірної інформації про контрактну систему закупівель і закупівлю товару, робіт, послуг окремим видами юридичних осіб, а також для формування, опрацювання і зберігання такої інформації».
Надалі, усвідомлюючи, що у майбутніх договорах потенційними контрагентами виступатимуть незаконні органи влади, бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - Російської Федерації, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим збройними силами РФ та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4 , добровільно, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Ялта, смт. Гурзуф 26.02.2024 уклав та підписав контракт № 0375100001224000010 із т.зв. «Федеральним державним бюджетним освітнім закладом «Міжнародний дитячий центр «Артек» в особі заступника директора по економіці та фінансам ОСОБА_8 (адреса організації: 298645, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, буд. 41; ИНН РФ 9103003070, КПП РФ 910301001, ОГРН РФ 1149102030770), на суму 1 млн. 888 тис. 964,33 російських рублів, щодо «постачання пакетів господарського призначення» умови якого виконав в повному обсязі згідно платіжного доручення № 18361 від 15.03.2024, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
Після чого, ОСОБА_4 , добровільно, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Севастополь, 26.03.2024 уклав та підписав контракт № 21-03-2024/Р із т.зв. «Федеральним державним бюджетним закладом культури «Музей-заповідник героїчної оборони і звільнення Севастополя» в особі начальника служби музейної безпеки ОСОБА_9 (адреса організації: 299011, АР Крим, м. Севастополь, вул. Історичний бульвар, буд. 1., ИНН РФ 9204508487, КПП РФ 920401001, ОГРН РФ 1149204069255), на суму 1 млн. 200 000, 00 російських рублів, на «поставку сміттєвих мішків», умови якого виконав згідно платіжного доручення № 8874 від 01.04.2024, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
У подальшому, ОСОБА_4 , добровільно, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Ялта, 14.05.2024 уклав та підписав контракт № 013 із т.зв. «Муніципальним бюджетним закладом муніципальної освіти міського округу Ялта Республіки Крим «Зеленстрой» в особі директора ОСОБА_10 (адреса організації: 298603, АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, буд. 1, ИНН РФ 9103078799, КПП РФ 910301001, ОГРН РФ 1169102056551), на суму 1 млн. 739 601 російських рублів, на «поставку мішків для сміття», умови якого виконав згідно платіжних доручень №894984 від 23.05.2024, № 155680 від 13.06.2024, №170372 від 14.06.2024 чим довів свій злочинний умисел до кінця.
25.10.2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-? КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 25.10.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклик на 30.10.2024, 31.10.2024 та 01.11.2024 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 217 (7877) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_4 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «Telegram» за номером телефону підозрюваного ОСОБА_4 (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру громадянина ОСОБА_4 від 25.10.2024, а також повістки про його виклик на 30.10.2024, 31.10.2024 та 01.11.2024, що підтверджується протоколом огляду від 25.10.2024.
Проте, ОСОБА_4 за вказаними повістками не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав. У зв'язку із викладеним у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування та суду.
У зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, 02.11.2024 ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Ці факти вказують на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що у випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існує ризик продовження ним кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до ч.5 ст.176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.
Згідно з ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Вищенаведені обставини, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-? КК України переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується, відомостями Державної прикордонної служби України та матеріалами оперативного підрозділу.
Із урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України у інший спосіб, ніж обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не вбачається.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, прохала його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зокрема, зазначила, що до сьогодні підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на окупованій території АР Крим, на виклики до слідчого не з'являється, хоча викликався належним чином, відповідно до норм КПК України. Крім того, ОСОБА_4 оголошений в розшук.
Сторона захисту у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, місцезнаходження відокремленого підрозділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим за адресою: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 14-А.
25.10.2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-? КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 25.10.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про його виклик на 30.10.2024, 31.10.2024 та 01.11.2024 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 217 (7877) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_4 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «Telegram» за номером телефону підозрюваного ОСОБА_4 (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру громадянина ОСОБА_4 від 25.10.2024, а також повістки про його виклик на 30.10.2024, 31.10.2024 та 01.11.2024, що підтверджується протоколом огляду від 25.10.2024.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.
Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об?єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Із метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення, в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції гарантовано кожному право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч.6 ст.193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст.25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена ч.6 ст.193 КПК України, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність із огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який будучи приватним підприємцем, перебуваючи на ТОТ АР Крим, здійснює колабораційну діяльність у вигляді здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором на тимчасово окупованій території АР Крим, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, та не з?явився на виклики слідчого, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується на вказаній території від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим, а усвідомлення підозрюваним цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у цьому випадку обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч.1, п.1 ч.2 ст.575 КПК України). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу, строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 днів - тримання під вартою за ст.59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 днів - тимчасовий арешт заст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 днів - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч.1 ст.197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч.6 ст.193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
При цьому слідчий суддя роз'яснює, що ч.6 ст.193 КПК України передбачено, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Керуючись вимогами ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого-криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахчисарай, Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1