Справа №:755/3968/25
Провадження №: 1-кс/755/848/25
"12" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024011000000218 від 24.09.2024 року про арешт майна,
Слідчий в ОВС 2 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024011000000218 від 24.09.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.5 ст.111-? КК України про арешт майна.
Клопотанням обґрунтоване тим, що Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024011000000218, у ході якого встановлено, що у період лютого - березня 2014 року, Російська Федерація (далі - РФ), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та РФ, Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Отже, з 20.02.2014 РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
Із метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи влади і місцевого самоврядування Республіки Крим.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Так, згідно наказу від 01.06.2013 № 292 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишнього головного фахівця відділу організації реагування на надзвичайні ситуації та координації дій управління оперативного реагування Головного територіального управління МНС в Автономній Республіці Крим, який прибув з Міністерства надзвичайних ситуацій України для подальшого проходження служби відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» та пунктів 32, 33, 33 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту ЗАРАХОВАНО в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій та за його згодою ПРИЗНАЧЕНО - начальником аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Автономній Республіці Крим.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (який втратив чинність на підставі Указу Президента № 419/2019 від 20.06.2019) - Державна служба з надзвичайних ситуацій України (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра, щорічним посиланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, а також цим положенням.
Так, ОСОБА_4 вступаючи на службу цивільного захисту, у відповідності до ст. 108 Кодексу цивільного захисту України, урочисто присягнув завжди залишатися відданим Українському народу, неухильно дотримуватись Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Водночас, під час окупації РФ Автономної Республіки Крим, громадянин України ОСОБА_4 , будучи особою начальницького складу служби цивільного захисту, а саме начальником аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС в Автономній Республіці Крим, та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України, шляхом окупації території України в АР Крим, з власної ініціативи, добровільно вирішив перейти на бік ворога в період збройного конфлікту та надати допомогу РФ в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності, недоторканості та державній безпеці України, тобто вчинити державну зраду.
Із вказаною метою діючий представник органу виконавчої влади України ОСОБА_4 особисто взяв участь в утворенні та функціонуванні на території Автономної Республіки Крим системи незаконних органів окупаційної виконавчої влади РФ.
Зокрема, реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення державної зради, ОСОБА_4 , діючи добровільно та умисно в інтересах РФ на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, з березня 2014 року, перебуваючи в приміщенні Головного управління ДСНС в Автономній Республіці Крим, по вул. Кечкеметська, 103, в м. Сімферополь, АР Крим, використовуючи матеріально-технічну базу вказаного управління, власні теоретичні знання і практичні навички, почав здійснювати функції представника окупаційних органів РФ з вироблення та реалізації державної політики РФ на окупованій території, нормативно-правового регулювання, а також з нагляду та контролю в галузі цивільної оборони, захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а після створення та початку діяльності на окупованій території України органу виконавчої влади РФ з цивільного захисту - т.зв. «Головного управління МНС Росії по Республіці Крим» (мовою оригіналу: «Главного управления МЧС России по Республике Крым»), не пізніше 03.07.2014 (більш точну дату встановити не виявилось за можливим) обійняв посаду т.зв. «заступника начальника Головного управління (по державній протипожежній службі) МНС Росії по Республіці Крим» (мовою оригіналу: «заместителя начальника Главного управления (по государственной противопожарной службе) МЧС России по Республики Крым»), чим підтвердив особисту згоду виконувати функції представника виконавчої влади країни, яка окупувала територію АР Крим як частину території суверенної України, з метою мати можливість продовжити надавати допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України та забезпечити подальшу окупацію території АР Крим.
Продовжуючи свої дії, направлені на проведення підривної діяльності проти України, ОСОБА_4 продовжив свою роботу в незаконно створених органах влади на тимчасово окупованій території України АР Крим, а саме: у період 2014-2020 роки обіймав посаду т.зв. «заступника начальника Головного управління МНС Росії по Республіці Крим» (мовою оригіналу: «заместителя начальника Главного управления МЧС России по Республики Крым»); у період 2020-2021 роки обіймав посаду помічника т.зв. «міністра МНС Республіки Крим» (мовою оригіналу: «помощника министра МЧС Республики Крым») та у період 2021-2024 роки обіймав посаду т.зв. «радника Голови Державної Ради Республіки Крим Секретаріату Голови Державної Ради Республіки Крим та його заступників Апарату Державної Ради Республіки Крим» (мовою оригіналу: «советник Председателя Государственного Совета Республики Крым Секретариата Председателя Государственного Совета Республики Крым и его заместителей Аппарата Государственного Совета Республики Крым».
Отже, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України - державна зрада, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості та державній безпеці України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що 24.02.2022 РФ здійснила збройну агресію та військове вторгнення в Україну, перебуваючи на посадах окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим, не відмовляючись від злочинного умислу спрямованого на реалізацію окупаційної політики РФ, основною метою якої є завдання шкоди інтересам України та її територіальній цілісності, недопущення повернення Конституційно визначених територій України, з власної ініціативи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, проте не пізніше 26.08.2024 добровільно вирішив зайняти посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим (далі - ТОТУ АР Крим), у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, ОСОБА_4 , у невстановлених досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 26.08.2024, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на ТОТУ АР Крим - в м. Сімферополь, працевлаштувався до незаконно створеного окупаційною владою РФ органу, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 103, на посаду т.зв. «заступника міністра надзвичайних ситуацій Республіки Крим» (мовою оригіналу - «заместителя министра чрезвычайных ситуаций Республики Крым»), пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Так, 26.08.2024 ОСОБА_4 , добровільно, на підставі власного волевиявлення, розпорядженням т.зв. «Голови Ради міністрів Республіки Крим» (мовою оригіналу - «Председателя Совета министров Республики Крым») № 235-рп від 26.08.2024, призначений на посаду т.зв. «заступника міністра надзвичайних ситуацій Республіки Крим» (мовою оригіналу - «заместителя министра чрезвычайных ситуаций Республики Крым»).
У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на ТОТУ АР Крим, не пізніше 27.08.2024, добровільно, на підставі власного волевиявлення, указом т.зв. «Глави Республіки Крим» (мовою оригіналу - «Главы Республики Крым») № 228-У від 27.08.2024, призначений на посаду т.зв. «тимчасово виконуючого обов'язки міністра надзвичайних ситуацій Республіки Крим» (мовою оригіналу - «временно исполняющего обязанности министра чрезвычайных ситуаций Республики Крым»).
Після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи свою протиправну діяльність та не відмовляючись від неї, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, не пізніше 24.09.2024, добровільно, на підставі власного волевиявлення, указом т.зв. «Глави Республіки Крим» (мовою оригіналу - «Главы Республики Крым») №290-У від 24.09.2024, був призначений на посаду т.зв. «міністра надзвичайних ситуацій Республіки Крим» (мовою оригіналу - «министра чрезвычайных ситуаций Республики Крым»), чим виконав всі необхідні дії, направленні на доведення свого злочинного умислу до кінця.
Перебуваючи на вищевказаній посаді до теперішнього часу громадянин України ОСОБА_4 здійснює свою протиправну діяльність, шляхом виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на ТОТУ АР Крим.
Тобто, з наведеного слідує, що ОСОБА_4 добровільно прийняв на себе обов'язки, пов'язані з діяльністю незаконних органів влади на ТОТУ АР Крим, всупереч законодавству України, та на нього було покладено ряд функцій по реалізації політики незаконно створених на ТОТУ АР Крим органів влади, що спрямована на виконання спеціальних функцій та завдань т.зв. «органів виконавчої влади» (мовою оригіналу - «органов исполнительной власти»).
У свою чергу, діяльність ОСОБА_4 на посаді т.зв. «міністра надзвичайних ситуацій Республіки Крим», в контексті реалізації наданих йому повноважень, активно висвітлювалася в соціальних мережах, зокрема на інформаційних ресурсах т.зв. «Республіки Крим» (мовою оригіналу - «Республики Крым»). В силу наявної освіти та життєвого досвіду ОСОБА_4 достеменно розуміє протиправність своїх дій, однак здійснює сприяння реалізації політики окупаційної влади РФ на ТОТУ АР Крим, що свідчить про наявність прямого умислу та добровільності дій.
Отже, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України - колабораційна діяльність, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора.
29.01.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.5 ст.111-? КК України.
29.01.2025 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №22025011000000020 від 16.01.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.111 КК України та №22024011000000218 від 24.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України, об'єднанні в одне провадження в ЄРДР під №22024011000000218.
Згідно зі ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
31.01.2025 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» (№ 24 (7949) від 31.01.2025) та 31.01.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.5 ст.111-? КК України.
Окрім цього, 31.01.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_4 , надіслано останньому на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка встановлена як засіб зв'язку, що має приналежність до громадянина України ОСОБА_4 , а також за допомогою програм-месенджерів: «WhatsApp» та «Viber», які зареєстровані на абонентський номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , при цьому повідомлення з прикріпленим повним текстом повідомлення про підозру було доставлено, відкрито й переглянуто останнім, про що свідчить наявність двох «галочок» у нижньому правому куті біля кожного з надісланих фотозображень у програмі «WhatsApp» та отримання відповіді на повідомлення від ОСОБА_4 (мовою оригіналу: «Обязательно заеду и не один! После полной победы России!! Слава России!!! Вот вы там клоуны (смайлик у вигляді сміху) Хоть ответьте что нибудь, чисто по ржать»).
07.02.2025 року ОСОБА_4 оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 2 відділу УЗНД Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.
У свою чергу, санкція ч.1 ст.111, ч.5 ст.111-? КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.
Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Згідно даного реєстру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Генічеськ Генічеського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_2 , належить наступний транспортний засіб: легковий автомобіль марки та моделі «MITSUBISHI LANCER», рік випуску 2007, номер та серія знака: НОМЕР_3 , номер кузова (VIN): НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , код кольору-колір: 1 - чорний, місце реєстрації: АР Крим, дата реєстрації: 09.02.2010, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_6 .
Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду додаткового покарання.
Отже, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Слідчий у судове засідання не з'явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.
Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Юрія Поправки, буд.14-А.
Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки та моделі «MITSUBISHI LANCER», рік випуску 2007, номер та серія знаку: НОМЕР_3 , номер кузова (VIN): НОМЕР_4 , номер двигуна: НОМЕР_5 , код кольору-колір: 1 - чорний, місце реєстрації: АР Крим, дата реєстрації: 09.02.2010, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_6 , власником якого є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Генічеськ Генічеського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом заборони територіальним органам з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (сервісним центрам МВС) та центрам надання адміністративних послуг, вчиняти реєстраційні дії стосовно транспортних засобів - відчуження майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1