Номер провадження 3/754/1289/25
Справа №754/3691/25
Іменем України
18 березня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , за ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 11 лютого 2025 року о 12 год. 25 хв., по пр. Червоної Калини, 43/2 у м.Києві, керуючи транспортним засобом - автобусом марки «МАЗ 203069», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу - автобусу «Богдан А-09202» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №258684 від 28 лютого 2025 року, ОСОБА_1 11 лютого 2025 року о 12 год. 25 хв., по пр. Червоної Калини, 43/2 у м.Києві, керуючи автобусом марки «МАЗ 203069», номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.а.Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненні правопорушень не визнав та пояснив, що дійсно 28 лютого 2025 року керував автобусом марки «МАЗ 203069», номерний знак НОМЕР_1 , рухався за маршрутом №114. Зіткнення з мікроавтобусом не відчув, при перестроюванні переконувався у безпечності свого маневру. Крім того зазначив, що в його автобусі знаходились пасажири, які на його думку, якби трапилась ДТП, повідомили б його про це. Був зупинений співробітниками поліції, коли рухався по маршруту у зворотньому напрямку. Умислу залишати місце пригод не мав, оскільки не знав, що був причетний до ДТП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10. 1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10. 3 Правил дорожнього руху, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст.251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
1/ протоколом про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2025 року серії ЕПР1 №258670, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
2/ даними, що містить протокол огляду місця ДТП та схема ДТП від 11 лютого 2025 року;
3/ даними, що містить рапорт поліцейського УПП у м.Києві ДПП Варжевського М. від 11 лютого 2025 року;
4/ даними, що містить рапорт складений за результатами опрацювання повідомлення зі служби 102 від 11 лютого 2025 року;
5/ письмовими поясненнями водія транспортного засобу - автобусу «Богдан А-09202», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 від 11 лютого 2025 року, даними ним під час оформлення ДТП, за змістом яких автобус маршруту № 114, бортовий номер 8641, раптово почав перестроюватись у ту смугу руху, по якій він рухався, ним було застосовано екстрене гальмування, однак водій автобуса продовжив свій рух, в результаті чого правим боком автобуса було розбите ліве дзеркало заднього виду на мікроавтобусі під його керуванням;
6/ письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - пасажирів транспортного засобу - автобусу «Богдан А-09202», державний номерний знак НОМЕР_2 , від 11 лютого 2025 року, даними ними під час оформлення ДТП, за змістом яких, водій автобуса маршруту № 114 "підрізав" маршрутку, в якій вони знаходились, в результаті чого водіє маршрутки було застосоване екстрене гальмування. В результаті цих подій у маршрутки було розбите ліве дзеркало;
7/ даними, що містить довідка начальника відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві Якуші Р. складена за результатами перевірки по матеріалам ЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 13 лютого 2025 року.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік та майновий стан, та вважає за необхідне притягнути його за скоєне адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі передбаченому в санкцією ст. 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню йоговини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний серед іншого з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положенням ст.122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є залишення місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивною стороною правопорушення визначається ставлення до наслідків і характеризується наявністю вини.
В судовому засіданні встановлено, що після ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби ОСОБА_1 , не розуміючи того, що він є учасником ДТП та про що йому стало відомо пізніше від працівників поліції, залишив місце пригоди.
Будь-які докази, які б свідчили про зворотнє, в матеріалах справи - відсутні.
При цьому, суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а відтак склад адміністративного правопорушення в його діях відсутній, тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя :