Номер провадження 2-о/754/171/25
Справа №754/2228/25
Іменем України
18 березня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючої-судді - Панченко О.М.,
секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,
у відсутності сторін,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бобровицька міська об'єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області, Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської області про встановлення юридичного факту,
10.02.2025 року ОСОБА_1 ( через свого представника - адвоката Сінгх В.О.) звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці - ОСОБА_2 , який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований у с.Щаснівка, Чернігівської обл., Ніжинського (раніше Бобровицького) р-ну. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 4,2292 га, розташована на території Бобровицької міської ради Ніжинського району (раніше - Щаснівської сільської ради Бобровицького району) Чернігівської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 765874, зареестрованого 09.09.2005 р. 30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений Матрунчик B.A. секретарем виконавчого комітету Щаснівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області за ресстровим №627, в якому земельну ділянку під № НОМЕР_2 , пощею 4,2290 га. заповів ОСОБА_3 (не родич), а все інше майно - дочці ОСОБА_1 . Заповіт зберігасться в спадковій справі (про зміст заповіту та про місце зберігання заповіту зазначено в постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, що додається до даної заяви). Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли два спадкоємці: заявник ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , якій заповідалася одна (інша) земельна ділянка (інформація про спадкоємців міститься в постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, що додається). В Бобровицькій державній нотаріальній конторі Чернігівської області (17400, Чернігівська Обл., Ніжиноький р-н, м.Бобровиця, вул. Незалежності, №65) заведена спадкова справа № 190/2020 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявниця ОСОБА_1 бажає оформити спадкові права за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,2292 га, що належала батьку ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №765874. Державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене спадкове майно по причині розбіжності у написанні прізвища спадкодавця, що є підставою звернутися до суду.
Протколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13.02.2025 року відкрито провадження у справі.
Представник заявника до суду надала заяву про слухання справи без її участі, заяву просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Метелиця Є.А. у судове засідання не з'явився, через "Електронний суд" направив заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних для розгляду справи у відсутність заявника та представника заінтересованої особи.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Тобто, закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.01.2020 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявниця є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 від 24.02.1993 року, де в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №67878645 від 17.08.2021 р. заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована х 22.01.2008 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №6765874 власник земельной ділянки зазначений як « ОСОБА_5 ».
В інформації, наданої Головним управління Держтеокадастру у Чернігівській області 14.08.2024 року за № 29-25-0.3-4667/2-24, зазначається, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №765874 виданий на ім'я ОСОБА_5 ; внести зміни (виправлення) в прізвищі власника земельної ділянки в державному акті не вбачається можливим.
21.11.2024 року державний нотаріус Бобровицької державної нотаріальної контори Чернігівської області видав постанову №1726/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, ресстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. № 354/3647, при заповненні державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою всі записи мають бути зроблені державною мовою чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
П. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорт.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти, що породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або виникнення особистих чи майнових прав громадян.
Також згідно п. 12 вищевказаної Постанови, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Також як вбачається з матеріалів справи, доказом того, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №765874, зареєстрований 09.09.2005 р., виданий ОСОБА_5 , належить померлому ОСОБА_2 , є договір оренди землі №257 від 29 червня 2006 року і Акт прийому-передачі об' єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 29 червня 2006 р. №6257, в яких зазначені паспортні дані, ідентифікаційний номер орендодавця, а також записаний кадастровий номер земельної ділянки, що є ідентичним кадастровому номеру, який вказаний в державному акті на право власності на земельну ділянку.
На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви у повному обсязі.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись викладеним, відповідно до статей 263-265 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бобровицька міська об'єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області, Бобровицька державна нотаріальна контора Чернігівської області про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №765874, зареєстрований 09.09.2005 року на ім'я ОСОБА_5 , належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Панченко