Справа № 752/1687/25
Провадження №: 3/752/1536/25
04.03.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
25.12.2024 о 22:50 у м. Києві по просп. Академіка Глушкова неповнолітній ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, зокрема автомобілем Volkswagen СС, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має право керування таким транспортним засобом з огляду на недосягнення визначеного законодавством віку та відсутність посвідчення водія відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не сповіщав, хоча про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся офіційним sms-сповіщенням завчасно і викликалася до суду повісткою. Крім того, зміст повістки про виклик до суду було доведено до його відома, в тому числі наслідки неявки до суду, в телефонному режимі, про що секретарем судового засідання складено телефонограму.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_2 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи останній суду не пред'явив.
Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Отже, у справі, що розглядається, вжито достатніх заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За таких обставин суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діяхОСОБА_1 доводиться
- протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 № 205138 від 25.12.2024, що складений відносно нього за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з яких слідує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, де ОСОБА_1 представився та підтвердив, що йому 17-ь років і що посвідчення водія у нього немає;.
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР 1 № 190626, за змістом якої 07.12.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки 07.12.2024 о 07:20 він керував транспортним засобом Volkswagen СС, державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом. Ця постанова стверджує, що ОСОБА_1 є особою, яка вже притягалася у межах 2024 року до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 11.10.2023 особу ОСОБА_1 установлено на підставі студентського квитка, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом. Також вбачається, що цей протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень щодо порядку його оформлення, змісту, у гарфі для пояснень зазначив, що з протоколом згоден.
Розглядаючи зазначену справу про адміністративне правопорушення суд (суддя) критично оцінює два документи, які приємні до протоколу від 25.12.2024, які стосуються неправильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 5 ст. 126 КУпАП та оцінює їх неналежні і недопустимі докази.
Зокрема мова йде про рапорт інспектора поліції Мазура Костянтина від 02.01.2025, в якому зазначено про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано невірну кваліфікацію, яка має становити ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також йдеться про довідку інспектора поліції Солодько Анни від 30.12.2024, в якій зазначено, що про невірну кваліфікацію діяння ОСОБА_1 у протоколі від 25ю12ю2024 серії ЕПР 1 № 20538, якою має бути не ч. 5 ст. 126 КУпАП, а ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У зазначених рапорті та довідці відсутні будь-які логічні пояснення за яких дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також відсутнє будь-яке логічне обґрунтування, адже відеозапис з місця події, факт того, що ОСОБА_1 станом на 25.12.2024 досяг лише 17-річного віку та постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР 1 № 190626 беззаперечно і достеменно доводять склад адміністративного правопорушення саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у порушенні п. "а" п. 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП, вирішенню підлягає питання про застосування адміністративного стягнення з урахуванням того, що на момент вчинення правопорушення останній був неповнолітнім.
Відповідно до ст. 13 КУпАП До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст. 156, ст. 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1цього Кодексу.
У ході розгляду справи обставин, за яких до неповнолітньої слід було б застосувати заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, тобто виняткових факторів, особливостей життєвої ситуації, відповідних характеризуючи даних не було встановлено. Узв'язку з цим, з огляду на визнання винуватості вказаної особи, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів ст. 33-35 КУпАП, додаткове стягнення, а також покладається судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Оплатне вилучення транспортного засобу в цьому провадженні не підлягає застосуванню, адже суду (судді) не представлені докази, які б дозволити установити наявність у ОСОБА_1 у власності транспортних засобів, тоді як за даними протоколу про адміністративне правопорушення від 25.12.2024 транспортний засіб Volkswagen СС, державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 . Оплатне вилучення належного іншій особі транспортного засобу, за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 становитиме порушення права власності та посяганням на мирне володіння майном іншої, не причетної до правопорушення, особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 126, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко