Справа № 752/5042/24
Провадження № 2/752/3964/24
Іменем України
25 грудня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.
за участі представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Онищенко В.Г.,
відповідачки ОСОБА_2 ,
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
встановив:
06.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди до ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрований та проживає разом зі своєю сім'єю.
24.04.2023 року його дружина - ОСОБА_4 виявила плісняву на кухонних шафах, після того, як шафи були зняті, стало видно, що стеля мокра і всі кухонні шафи зовні покриті пліснявою, стіни також пошкоджені пліснявою. Тобто, протікання зі стелі відбувалося вже тривалий час, що спричинило появу плісняви на кухонних шафах, їх деформацію, появу жовтих плям на стелі та плісняви на стінах під меблями в кухні. Оскільки затоплення його квартири з квартири відповідачки відбулося не вперше, то й цього разу, оскільки витік води відбувався саме зі стелі, йому стало зрозуміло, що затоплення квартири, а саме - кухні відбувалося знову з квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться поверхом вище. Незадовго до цієї події, ним було проведено ремонт на кухні, а також замінено меблі на нові, тож завдана затопленням шкода для його сім'ї є значною.
Він в телефонному режимі зв'язався з відповідачкою з метою врегулювання цього питання, однак остання відмовилася компенсувати будь-які збитки. Оскільки діалогу з власницею квартири АДРЕСА_2 не відбулося, він викликав комісію ОСББ «Художник», для фіксування інциденту.
24.04.2023 року комісією у складі: власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , члена правління ОСББ «Художник» ОСОБА_7., члена правління ОСББ «Художник» ОСОБА_8. та сантехніка ОСОБА_6 було обстежено квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , про що було складено акт про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення № 24/2023.
В Акті комісією зафіксовано наступне: «комісія у складі: власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , члена правління ОСОБА_7 , члена правління ОСОБА_8 , сантехніка ОСОБА_6 склала Акт № 24/2023 від 24.04.2023 року про те, що нею була обстежена квартира АДРЕСА_5 , власник ОСОБА_1 на предмет залиття з вищероташованої квартири АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 . Квартира АДРЕСА_4 розташована на 1-му поверсі 16-поверхового будинку 1971 року побудови. 24.04.2023 року члену правління ОСББ «Художник» було повідомлено про залиття квартири АДРЕСА_4 , що розташована на 1-му поверсі. При огляді квартири АДРЕСА_4 , що розташована на 1-му поверсі було виявлено факт затоплення із квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 2-му поверсі. Затоплення відбулося на кухні. На момент огляду квартири АДРЕСА_2 комісією встановлено, що залиття відбулося внаслідок незадовільного стану трубопроводів та сантехніки на кухні в квартирі АДРЕСА_2 . 24.04.2023 року на момент огляду квартири АДРЕСА_4 комісією виявлені наступні пошкодження: кухня площею 7,4 кв.м.: - сліди протікання на стелі площею 0,5 кв.м. (пошкоджене фарбове покриття, з'явилися жовті плями та сліди цвілі); - сліди протікання на стіні площею 3,0 кв.м. (пошкоджене фарбове покриття, з'явилися сліди цвілі); - пошкоджені кухонні меблі, а саме навісні тумби у кількості 2 шт. (відбулася деформація поверхні, з'явилися сліди цвілі). На момент огляду квартири АДРЕСА_2 комісією встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , внаслідок незадовільного стану трубопроводів та сантехніки. Приміщення кухні квартири АДРЕСА_4 після затоплення потребує ремонту, а меблі - заміни».
При огляді квартири, були зроблені фото пошкоджень.
Оскільки відповідачка відмовилася з'явиться для огляду своєї квартири, то комісія обстежувала квартиру АДРЕСА_2 у присутності квартиронаймачів - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які відмовилися підписувати акт.
Огляд квартири АДРЕСА_4 здійснювався за присутності його дружини - ОСОБА_4 .
Він звернувся до підприємства, яке проводить ремонтні роботи та отримав кошторис, щодо вартості ремонтних робіт, які необхідно провести на кухні. Загальна вартість ремонтних робіт включаючи вартість будівельних матеріалів складає 18 565, 00 грн. Також звернувся до підприємства, яке займається виготовленням меблів для підрахунку вартості заміни кухонних шкафчиків на нові. Без доставки та зібрання меблів, а лише вартість матеріалів та роботи з порізки і підготування для самостійного збирання матеріалів складає 10 916, 68 грн.
Загальний розмір завданої затопленням матеріальної шкоди складає 29 481, 68 грн.
Оскільки, в добровільному порядку відповідачка відмовляється відшкодувати завдану матеріальну шкоду, він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Затоплення його квартири стало наслідком понесення сім'єю останнього моральних страждань, які виразилися у постійних переживаннях щодо необхідності відновлення нормального стану кухні в квартирі, не можливості нормального користування кухнею, оскільки всі навісні тумбочки зняті, ведення емоційно-негативних переговорів з відповідачкою для урегулювання питання в позасудовому порядку, необхідністю витрачати свій час для оформлення відповідних документів. Тому розмір моральної шкоди він оцінив у розмірі 5 000, 00 грн.
Просив стягнути з відповідачки на його користь 29 481, 68 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 5 000, 00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
12.03.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
11.06.2024 року до суду подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідачка не визнала заявлені до неї вимоги, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
11.10.2024 року до суду подано відповідь на відзив.
29.10.2024 року до суду подано заперечення.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні.
Заслухавши думку представниці позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрований та проживає разом з своєю сім'єю.
24.04.2023 року дружина позивача - ОСОБА_4 виявила плісняву на кухонних шафах, після того, як шафи були зняті, стало видно, що стеля мокра і всі кухонні шафи зовні покриті пліснявою, стіни також пошкоджені пліснявою. Тобто, протікання зі стелі відбувалося вже тривалий час, що спричинило появу плісняви на кухонних шафах, їх деформацію, появу жовтих плям на стелі та плісняви на стінах під меблями в кухні.
24.04.2023 року комісією у складі: власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , члена правління ОСББ «Художник» ОСОБА_7., члена правління ОСББ «Художник» ОСОБА_8. та сантехніка ОСОБА_6 було обстежено квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , про що було складено акт про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення № 24/2023.
В Акті комісією зафіксовано наступне: «комісія у складі: власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , члена правління ОСОБА_7 , члена правління ОСОБА_8 , сантехніка ОСОБА_6 склала Акт № 24/2023 від 24.04.2023 року про те, що нею була обстежена квартира АДРЕСА_5 , власник ОСОБА_1 на предмет залиття з вищероташованої квартири АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_2 . Квартира АДРЕСА_4 розташована на 1-му поверсі 16-поверхового будинку 1971 року побудови. 24.04.2023 року члену правління ОСББ «Художник» було повідомлено про залиття квартири АДРЕСА_4 , що розташована на 1-му поверсі. При огляді квартири АДРЕСА_4 , що розташована на 1-му поверсі було виявлено факт затоплення із квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 2-му поверсі. Затоплення відбулося на кухні. На момент огляду квартири АДРЕСА_2 комісією встановлено, що залиття відбулося внаслідок незадовільного стану трубопроводів та сантехніки на кухні в квартирі АДРЕСА_2 . 24.04.2023 року на момент огляду квартири АДРЕСА_4 комісією виявлені наступні пошкодження: кухня площею 7,4 кв.м.: - сліди протікання на стелі площею 0,5 кв.м. (пошкоджене фарбове покриття, з'явилися жовті плями та сліди цвілі); - сліди протікання на стіні площею 3,0 кв.м. (пошкоджене фарбове покриття, з'явилися сліди цвілі); - пошкоджені кухонні меблі, а саме навісні тумби у кількості 2 шт. (відбулася деформація поверхні, з'явилися сліди цвілі). На момент огляду квартири АДРЕСА_2 комісією встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , внаслідок незадовільного стану трубопроводів та сантехніки. Приміщення кухні квартири АДРЕСА_4 після затоплення потребує ремонту, а меблі - заміни».
При огляді квартири, були зроблені фото пошкоджень.
Оскільки відповідачка відмовилася з'явиться для огляду своєї квартири, то комісія обстежувала квартиру АДРЕСА_2 у присутності квартиронаймачів - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які відмовилися підписувати акт.
Огляд квартири АДРЕСА_4 здійснювався за присутності його дружини - ОСОБА_4 .
Позивач звернувся до підприємства, яке проводить ремонтні роботи та отримав кошторис, щодо вартості ремонтних робіт, які необхідно провести на кухні. Загальна вартість ремонтних робіт включаючи вартість будівельних матеріалів складає 18 565, 00 грн. Також звернувся до підприємства, яке займається виготовленням меблів для підрахунку вартості заміни кухонних шкафчиків на нові. Без доставки та зібрання меблів, а лише вартість матеріалів та роботи з порізки і підготування для самостійного збирання матеріалів складає 10 916, 68 грн.
Загальний розмір завданої затопленням матеріальної шкоди складає 29 481, 68 грн., що підтверджено кошторисом від 14.11.2023 року на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_6 та рахунком-фактурою № М-00067541 від 10.11.2023 року.
Оскільки, в добровільному порядку відповідачка відмовляється відшкодувати завдану матеріальну шкоду, він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Затоплення його квартири стало наслідком понесення сім'єю останнього моральних страждань, які виразилися у постійних переживаннях щодо необхідності відновлення нормального стану кухні в квартирі, не можливості нормального користування кухнею, оскільки всі навісні тумбочки зняті, ведення емоційно-негативних переговорів з відповідачкою для урегулювання питання в позасудовому порядку, необхідністю витрачати свій час для оформлення відповідних документів. Тому розмір моральної шкоди він оцінив у розмірі 5 000, 00 грн.
Допитані у судовому засіданні свідки показали суду, зокрема: свідок ОСОБА_10 , що стіна була трохи волога, раковина не загерметизована, може протікати вода, але це не той об'єм води, що може спричинити залиття; ОСОБА_11 , який є чоловіком відповідачки пояснив, що було обстежено квартиру за участі голови ОСББ, його дружини і сантехніка, останній розбив ту частину стіни, де з'єднано труби, спочатку дивилися на кухні і все було сухо, сантехнік сказав, що це може бути проблема у ванній кімнаті.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини.
Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, при цьому обов'язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.
Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними /діями/ і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Встановлено, що факт залиття квартири позивача підтверджений актом № 24/2023 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення, складеним 24.04.2023 року, що не спростовано відповідачем.
Причиною залиття квартири позивача у зазначеному вище акті вказано - з вини власника квартири АДРЕСА_2 , внаслідок незадовільного стану трубопроводів та сантехніки. Приміщення кухні квартири АДРЕСА_4 після затоплення потребує ремонту, а меблі - заміни».
Посилання відповідачки на те, що позивачем не доведено її вину у завданні шкоди позивачу внаслідок залиття його квартири, є безпідставними та не узгоджується із приписами ста. 1166 ЦК України, оскільки цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (заподіювача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 757/31418/15-ц (провадження № 61-17928св18).
Відповідачка не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Судом враховуються надані позивачем доказами на підтвердження розміру матеріальної шкоди, а саме:
-кошторис від 14.11.2023 року на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_6 на суму 18 565, 00 грн.;
-рахунок-фактуру № М-00067541 від 10.11.2023 року на суму 10 916, 68 грн.
Зазначені вище докази, з боку відповідачки, жодним чином, не спростовані.
На підставі зазначеного, виходячи з приписів ст. ст. 76-78, 102, 106 ЦПК України, надані кошторис від 14.11.2023 року на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_6 та рахунок-фактура № М-00067541 від 10.11.2023 року є належними та допустимими доказами.
Таким чином, встановивши, що позивач довів розмір завданої матеріальної шкоди у розмірі 29 481, 68 грн., протиправність дій відповідачки, причинно-наслідковий зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд приходить до висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою.
Встановивши доведеним факт залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу, вину відповідачки, яка нею не спростована, що підтверджується актом № 24/2023 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 24.04.2023 року, а розмір завданої шкоди майну позивача, підтверджений кошторисом від 14.11.2023 року на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_6 та рахунком-фактурою № М-00067541 від 10.11.2023 року, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт заподіяння матеріальної шкоди позивачу.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов'язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 61/8496/15-ц, провадження № 14-154цс19.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Вину у завданні шкоди позивачу внаслідок залиття його квартири, відповідачка належними та допустимими доказами не спростувала.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачка також жодним чином не спростувала заявлений позивачем до відшкодування розмір майнової шкоди, а позивач довів наявність саме такого розміру майнової шкоди належними та допустимими доказами, зокрема, кошторисом від 14.11.2023 року на ремонтні роботи за адресою: АДРЕСА_6 та рахунком-фактурою № М-00067541 від 10.11.2023 року.
Таким чином, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачки, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд приходить до висновку, що завдана позивачу майнова шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою у повному обсязі.
Щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд приходить до наступних висновків.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачу квартири, що є наслідком її залиття. Так, позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, вільно користуватися житловим приміщенням, бо відповідачка вчинила протиправну бездіяльність та ухилилася від добровільного вирішення спору.
Тому, відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка була визнана винною в спричиненні шкоди, тобто відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень ст. ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди, в цілому, як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи, незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».
Разом з тим, суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем до відшкодування у 5 000,00 грн., є необґрунтовано завищеним, а тому з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 3 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, підлягають частковому задоволенню судом.
За правилами ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування майнової шкоди 29 481, 68 гривень, на відшкодування моральної шкоди 3 000,00 гривень, понесені судові витрати по сплаті судового збору в 1 211, 20 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 33 692 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто дві) гривні 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211(одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Плахотнюк К.Г.