Справа № 723/5776/24
Провадження № 2-а/723/831/25
17 березня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.
при секретарі Яворській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що постановою №4825 від 06 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що позивач будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши повістку, сформовану ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 24 жовтня 2024 року о 11:00 год. у вказаний час та дату до вказаного відділу не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив, чим порушив вимоги абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також вимоги абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно якої під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені у ній місце та строк, що призвело до порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, а постанову №4825 від 06 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
За змістом вище зазначеного протоколу ОСОБА_1 допустив правопорушення, оскільки не надав документи, що підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (з 09 серпня 2024 року не продовжив відстрочку на мобілізацію, надану йому в зв'язку з тим, що на утриманні перебуває троє дітей до 18 років).
Водночас, постановою №4825 від 06 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 23 жовтня 2024 року на 11:00 год.
Вказує, що очевидною є невідповідність між складеним протоколом про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2024 року та постановою №4825 від 06 грудня 2024 року у зазначенні об'єктивної сторони правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Позивачем 21 червня 2024 року було уточнено дані та надано всі необхідні документи для надання відстрочки від призову у відповідності до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей віком до 18 років, що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+».
Стверджує, що місце свого проживання та реєстрації не змінював з моменту поновлення своїх даних, а саме з 21 червня 2024 року, повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 23 жовтня 2024 року не отримував, про що надавав пояснення при складанні адміністративного протоколу 21 листопада 2024 року.
Приміткою до ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, відповідач, маючи доступ до реєстрів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, мав можливість отримати дані щодо перебування на моєму утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Просив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати та стягнути на його користь судовий збір.
Представник відповідача направив в суд відзив, в якому зазначив, що відповідно до п.30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 була сформована повістка №627929 (копія додається) за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. За змістом даної повістки ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись 23.10.2024 о 11:00 до 1 відділу Чернівецького РТЦКтаСП. Електронна повістка була надіслана засобами поштового зв'язку на адресу АДРЕСА_1 , та повернута з проставленням відмітки посадовою особою Укрпошти «відсутність особи за адресою місця проживання» (трекер Укрпошти 0600296598353). Тобто, ОСОБА_1 , належним чином оповіщений про його прибуття 23.10.2024 на 11:00 до першого відділу Чернівецького РТЦКтаСП.
ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, не з'явився 23.10.2024 на 11:00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за електронною повісткою №627929, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв'язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В подальшому, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.11.2024 р. №4635 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП).
Просили у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В судове засідання позивач не з'явився, представник ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи без участі представника та позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач в особі представника в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 15.01.2025 року відкрито провадження в справі та призначено судове засідання на 06.02.2025 року.
Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що постановою №4825 від 06.12.2024 року накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.14).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до примітки у ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отриманий держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов' язаних та резервістів»).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді всю необхідну інформацію щодо персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста зазначену в ст. 7 цього закону необхідну їм для виконання покладених на них функцій.
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Згідно з статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необгрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності .місцевий загальний суд як адміністративний має право:
залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд приходить до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,7,9,122, 205,268,272,286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 року №4825, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.